Порядок схвалення кандидатів у прийомні батьки

 

Рішення про схвалення базується на процесі оцінки, проведеному раніше. З цією метою, органи державної влади і місцевого самоврядування повинні мати належним чином встановлену і оформлену документацію (включаючи лист перевірок), яку отримали під час оцінки.

Інформація, що надається на розгляд опікунської ради для висновку про схвалення кандидатів у прийомні батьки, має включати:

- копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;

- довідка про склад сім'ї (форма № 3);

- копія свідоцтва про шлюб;

- довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї;

- акт обстеження житлово-побутових умов сім'ї;

- заява кандидатів у прийомні батьки про створення прийомної сім'ї;

- довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

- письмова згода повнолітніх членів родини на створення прийомної сім'ї (засвідчена нотаріально);

- висновок про можливість створення прийомної сім'ї із вказівкою про проходження кандидатами тренінгової підготовки; [5, с.182]

Усі копії документів повинні бути юридична засвідченими (нотаріально або підписом-керівника установи).

Виконання цих пунктів повинно забезпечити членів опікунської ради повною інформацією про кандидатів та їх сімейне оточення.

Всі матеріали оцінки мають міститися в особовій справі кандидатів, їм повинна бути надана можливість читати неконфіденційну частину особової справи до подачі документів на схвалення, а також додавати будь-яку інформацію або роз'яснення, які на їх думку будуть корисними. Це особливо важливо у тих випадках, коли органи влади не схильні до позитивного рішення.

Знайомити кандидатів у прийомні батьки з іншою документацією, особливо з рекомендаціями, де повинна дотримуватися конфіденційність, забороняється.

З метою розгляду справи кандидатів на створення прийомної сім'ї, органи опіки піклування проводять засідання опікунської ради, на яке запрошуються кандидати у прийомні батьки.

Деякі органи державної влади і місцевого самоврядування мають спеціально уповноважені координаційні ради, що складаються з керівників таких структурних підрозділів, служби у справах неповнолітніх, освіти і науки, сім'ї та молоді, соціального захисту, головних лікарів, центрів соціальних служб для молоді тощо, для схвалення прийомних сімей. Проте, у більшості випадків цими питаннями займається опікунська рада.

До повноважень опікунської ради відноситься:

- прийняття рішення про схвалення або відмову кандидатам у прийомні батьки, на підставі висновку комісії фахівців та наданих документів;

- узгодження взаємодобору дітей та прийомних батьків, наприклад, віку та кількості дітей;

- вирішення часових меж дії схвалення;

- перегляд схвалення, коли існують певні занепокоєння або причини;

- погодження процедури щорічного огляду прийомних сімей. [12, с.48]

До функцій опікунської ради щодо сімейних форм виховання повинні також входити:

- узгодження щодо спеціальних влаштувань;

- щорічний огляд стану справ опіки та розвитку дітей у прийомних сім'ях;

- розгляд різних питань, що стосуються справи, наприклад, заяв від прийомних батьків з різних питань. [12, с.50]

Органи державної влади і місцевого самоврядування визначають склад опікунської ради і порядок її діяльності, щоб найкраще сприяти ефективному виконанню завдань, які на неї покладені.

До складу опікунської ради можуть входити представники громадськості. Опікунська рада повинна мати узгоджений порядок залучення спеціалістів з метою пояснення окремих аспектів процесу оцінки, схвалення тощо, за необхідності.

Усі члени опікунської ради повинні пройти відповідну підготовку щодо сімейних форм державної опіки, отримати письмову інформацію, що описує їхню роль і відповідальність.

Члени опікунської ради знайомляться з матеріалами про потенційних прийомних батьків і дітей за тиждень до засідання. [20, с. 37]

Під час засідання опікунської ради соціальний працівник коротко падає інформацію про кандидатів у прийомні батьки та відповідає на запитання. Потім запрошуються кандидати. У випадку, коли до прийомної сім'ї влаштовується дитина старша 10 років, її присутність на засіданні обов'язкова.

Про прийняте рішення опікунська рада офіційно повідомляє кандидатів у прийомні батьки. Рішення може бути таким:

- сім'я затверджується;

- сім'я затверджується з влаштуванням до неї дитини;

- сім'я не затверджується.

Юридичне оформлення прийомної сім'ї здійснюється у два кроки:

1. Надання сім'ї статусу прийомної.

2. Передача прийомній сім'ї дитини, яка потребує державного влаштування.

На етапі схвалення кандидатів у прийомні батьки проводиться юридичне оформлення прийомної сім'ї. Прийомна сім'я створюється рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви подружжя, яке виявило бажання утворити прийомну сім'ю (згідно п. 5 Положення про прийомну сім'ю). Розпорядження адміністрації може бути:

1. Про надання сім'ї статусу прийомної.

2. Про надання статусу прийомної сім'ї та передачу на виховання та спільне проживання конкретної дитини у разі, коли завершений етап взаємо добору. [12, с.77]

Кандидати у прийомні батьки отримують статус "прийомних" після розгляду їх кандидатур на опікунській раді та прийняття розпорядження районної адміністрації про надання статусу. Одночасно з наданням прийомній сім'ї юридичного статусу може прийматися рішення про передачу у прийомну сім'ю дитини на виховання та спільне проживання.

На підставі розпорядження голови райдержадміністрації (міськвиконкому) про надання сім'ї статусу прийомної та передачу дитини на виховання і спільне проживання складається і підписується угода про передачу у прийомну сім'ю дитини (дітей) на виховання та спільне проживання. Після підписання угоди розпочинається фінансове утримання прийомної дитини у сім'ї.

Згідно з Положенням про прийомну сім'ю, фінансування утримання дітей в прийомній сім'ї гарантоване державою. Щомісяця виділяються кошти на харчування прийомних дітей, виходячи з натуральних норм його забезпечення, придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентарю та обладнання, на проведення культурно-масової роботи, а також кошти на оплату комунальних послуг за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно до кількості прийомних дітей.. [12, с.79]