Синтез реверсивних синхронних лічильників з довільними модулем

Та порядком лічення

Принципово нічим не відрізняється від синтезу простих синхронних лічильників. Різниця полягає тільки в кодованій таблиці переходів, яка у реверсивних лічильників містить два рядки переходів: одна – для мікрооперації додавання, друга – віднімання. Приклад КТП реверсивного лічильника для двійково-десяткового коду 5421 (див. № 4, табл. 3.2,) наведено в табл. 3.6. Схема реверсивного лічильника містить дві лінії управління – x та , які настроюють його на виконання відповідної мікрооперації.

 

Таблиця 3.6 – КТП РСЛЧ (код 5421)

Десятковий еквівалент
А   х	Q4 Q3 Q2 Q1
(ддв)	Q4 Q3 Q2 Q1
(вдм)	Q4 Q3 Q2 Q1

 

Кодована таблиця функцій збудження реверсивного СЛЧ на T-тригерах, побудована згідно з табл. 3.6 та за властивістю заданого елементарного автомата (або його УТП), наведена в табл. 3.7.

Неповністю визначені функції збудження тригерів, отримані з табл. 3.7 в досконалих формах, мають вигляд:

 

T₄ = Ú (4, 12, 16, 24) = & (0, 1, 2, 3, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 28);

 

T₃ = Ú (3, 4, 11, 12, 16, 20, 24, 28) = & (0, 1, 2, 8, 9, 10, 17, 18, 19, 25, 26, 27);

 

T₂ = Ú (1, 3, 9, 11, 18, 20, 26, 28) = & (0, 2, 4, 8, 10, 12, 16, 17, 19, 24, 25, 27);

 

T₁ = Ú (0, 1, 2, 3, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 19, 20, 25, 26, 27, 28) = & (4, 12, 16, 24).

 

Таблиця 3.7 – КТФЗ РСЛЧ на Т-тригерах

А   х	Q4 Q3 Q2 Q1
(ддв)	T4 T3 T2 T1
I (вдм)	T4 T3 T2 T1

 

Сумісна мінімізація одержаних функцій виконується за допомогою діаграм Вейча п’ятьох змінних.

 

2.4 Лабораторні роботи

Лабораторна робота складається з теоретичної та практичної частини. В першій частині лабораторної роботи необхідно письмово надати відповіді на контрольні запитання (теоретичну частину протокола студент повинен виконати самостійно і на лабораторну роботу прийти з готовим протоколом).

 

Лабораторна робота

 

СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИГЕРНИХ СХЕМ

ДОВІЛЬНИХ ТИПІВ

 

1.1 Основні теоретичні положення

 

Вступ

 

В цифрових пристроях як елементарні автомати використовують тригери різноманітних типів. Тригером називають елементарний автомат Мура з двома внутрішніми станами, яким відповідають два різноманітних вихідних сигнали. Властивість повноти системи переходів (ПСП) та виходів (ПСВ) дає можливість позначати внутрішні стани та вихідні сигнали тригерів одним і тим самим символом Q та кодувати їх літерами двозначного структурного алфавіту (0 та 1). Вхідний структурний алфавіт таких елементарних автоматів також двозначний.

Стан тригера звичайно представляється двома парафазними вихідними сигналами Q та : у стані 0 сигнали Q = 0 і , у стані 1 сигнали Q = 1, а . Коли стан тригера відбивається парою сигналів Q та , кажуть, що його стан Q представляється у парафазному коді. Вихід тригера Q називається прямим, а вихід – інверсним.