Антени радіостанції та їх використання

Передавальні антени:

– симетричний нахилений вібратор Д2 40 м для діапазону 1,5 – 5 МГц;

– симетричний нахилений вібратор Д2 11 м для діапазону
5 – 16 МГц;

– Т-подібна антена 2 40 м для діапазону 1,5 – 2,0 МГц;

– штирова чотирьохметрова антена для діапазону 14 – 30 МГц;

– вертикальна напівтелескопічна антена висотою 10 м для діапазону 5 – 14 МГц;

– V -подібна антена 2 46 м для діапазону 10 – 30 МГц.

У діапазоні 20 – 30 МГц V -подібна антена може бути перетворена в λ-подібну для радіозв’язку поверхневою хвилею;

– два чотириметрових штиря, що входять до складу дуплексної антенної системи, для діапазону 1,7 – 12 МГц.

Приймальні антени:

– симетричний нахилений вібратор Д2 13 м для діапазону 1,5 – 16 МГц;

– V -подібна антена 2 46 м для діапазону 10 – 30 МГц;

– штирова чотириметрова антена для діапазону 14 – 30 МГц;

– феритова антена, яка входить до складу дуплексної антенної системи, для діапазону 1,5 – 12 МГц.

Електроживлення радіостанції може здійснюватися:

– від зовнішньої мережі трифазного змінного струму напругою 220 або 380 В;

– від автономного агрегату типу АБ-4Т/230М1 під час роботи на стоянці та руху;

– від уніфікованої електроустановки трифазного змінного струму напругою 220 В потужністю 8 кВт для роботи на стоянці.

Потужність радіостанції у разі її живлення від мережі трифазного змінного струму не перевищує 5 кВт.

Для розгортання радіостанції з повним комплектом антенних пристроїв потрібна площадка розмірами 100 150 м.

Апаратура радіостанції розміщується в кузові К-1-131 на шасі автомобіля Зіл-131.

Загальну схему радіостанції показано на рис. 1.1.

До складу радіостанції входять:

– стійка передавача, яка містить блоки збуджувача ВО-71, підсилювача потужності (ПП) та узгоджувально-симетруючого пристрою (УСП);

– узгоджувально-комутуючий пристрій (УКП), призначений для комутації антен та додаткового узгодження передавача з антеною зенітного випромінювання (АЗВ);

– комутатор передавальних антен (КПА);

– високочастотний перемикач (ВЧП), який використовують для настроювання передавача;

– еквівалент навантаження ПП, який використовують для настроювання передавача;

– двоштирова АЗВ з двома механізмами підйому;

– пульт підйому АЗВ;

– пульт підйому АЗВ в кабіні;

– радіоприймач;

– комутатор приймальних антен (КПрА);

– феритова антена приймальна (ФАП);

– пульт управління (ПУ) ФАП;

– пульт управління радіостанцією (ПУР);

– радіовиносний пульт управління;

– комутаційна панель;

– датчик коду Морзе;

– телеграфний ключ;

– мікрофон;

– телефонний апарат ТА-57;

– динамік;

– головні телефони;

– лінійний вхід;

– пульт кабіни;

– радіостанція Р-105М;

 

 

 

– антенно-фідерні пристрої;

– силовий вхід;

– автомат вмикання захисту мережі;

– стабілізатор напруги (СН);

– розподільчий щит (РЩ);

– розподільча коробка;

– випрямляючий пристрій передавача ВП-50;

– автомат затримки часу (АЗЧ-2);

– електрична піч;

– фільтровентилююча установка (ФВУ-А);

– агрегат АБ-4Т/230М1;

– уніфікована електроустановка змінного струму;

– лічильник часу роботи уніфікованої електроустановки змінного струму;

– комплект запасних інструментів і приладдя.

Радіопередавальний пристрій

Радіопередавальний пристрій забезпечує формування високостабільних сигналів у діапазоні частот 1,5 – 30 МГц, підсилення їх потужності до 1 кВт, узгодження опору виходу ПП з антеною, фільтрацію сформованих сигналів з метою запобігання побічним випромінюванням.

У радіопередавальному пристрої формуються всі види сигналів, перераховані в підрозділі 1.1.

До складу радіопередавального пристрою входять (рис. 1.2):

– передавальна частина кінцевих пристроїв;

– збуджувач ВО-71;

– підсилювач потужності;

– узгоджувально-симетруючий пристрій;

– високочастотний перемикач;

– узгоджувально-комутуючий пристрій;

– антенний комутатор (АК);

– передавальні антени;

– еквівалент антени;

– випрямляючий пристрій передавача ВП-50.

Підключення кінцевих пристроїв до передавача та управління передавачем здійснюється через ПУР.