Ставки податку в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, грн./т
азоту оксиди
аміак
ангідрид сірчистий
ацетон
бенз(о)пірен
бутилацетат
ванадію п’ятиокис
водень хлористий
вуглецю окис
вуглеводні
газоподібні фтористі сполуки
тверді речовини
кадмію сполуки
марганець та його сполуки
нікель та його сполуки
озон
ртуть та її сполуки
свинець та його сполуки
сірководень
сірковуглець
спирт н-бутиловий
стирол
фенол
формальдегід
хром та його сполуки

 

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до Додатку 1 та на які не встановлено клас небезпеки визначаються згідно Додатку 2.

 

Додаток 2

Клас небезпечності	Ставка податку, грн./т

Для забруднюючих речовин (сполук), що не увійшли в Додаток 1 та на які не встановлено клас небезпеки (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів, що подані в Додатку 3.

Додаток 3

 

Орієнтовнобезпечний рівень впливу речовин (сполук), мг/м^3	Ставка податку, грн./т
Менше 0,0001 0,0001-0,001(включно) 0,001-0,01(включно) 0,01-0,1 (включно) 0,1 – більше 10

ОБРВ забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населення місць затверджені наказом МОЗ «Про затвердження Списків гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць» від 15.01.1997 № 8.

Додаток 4

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.

Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпеки та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин І класу небезпеки згідно з Додатком 2.

Відповідно до п. 4 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПКУ Кабінетові Міністрів України надано доручення щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з таких податків і зборів: екологічний податок.

Додаток 5

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва подані в Додатку 6.

Додаток 6

Вид палива	Ставка податку, грн./т
Бензин неетилований
Бензин сумішевий
Зріджений нафтовий газ
Дизельне біопаливо
Дизельне пальне із вмістом сірки:
більш як 0,2 мас. %

Продовження Додатку 6

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %
більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %
не більш як 0,005 мас. %
Мазут
Стиснений природний газ
Бензин авіаційний
Гас

 

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України подані в Додатку 7.

 

Додаток 7

Вид палива	Код товару згідно з УКТ ЗЕД (2371а-14)	Опис товару згідно з УКТ ЗЕД (2371а-14)	Ставка податку, грн./т
Бензин етиловий	2710 11 41 19	Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99
Бензин сумішевий	2710 11 41 11	Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші.
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11
2710 11 41 19
2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 45 99
2710 11 49 99
Зріджений нафтовий газ	2711 11 00 00	Газ природний скраплений (зріджений) пропан скраплений (зріджений), для використання як паливо етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені) інші гази нафтові скраплені (зріджені)
2711 12 11 00
2711 14 00 00
2711 19 00 00
Дизельне біопаливо	3824 90 98 00	біодизель

Продовження Додатку 7

Дизельне пальне з вмістом сірки		важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки;
2710 19 49 00	більш як 0,2 мас. %
2710 19 41 30 2710 19 45 00	більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %
2710 19 41 20	більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %
2710 19 41 10	не більш як 0,005 мас. %
	паливо рідке (мазут)
2710 19 61 00	не більш як 1 мас. %
2710 19 63 00	більш як 1 мас. %, але не більш як 2 мас. %
2710 19 65 00	більш як 2 мас. %, але не більш як 2,8 мас. %
2710 19 69 00	більш як 2,8 мас. %
Бензин авіаційний	2710 11 31 00	бензини авіаційні
Гас	2710 19 21 00	гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів
2710 19 25 00	гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів

 

Додаток 8

Клас небезпеки хімічної речовини визначають відповідно до ГОСТу 12.1.007-76 «Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 10.03.1976 № 579 (далі ГОСТ 12.1.007-76), який є чинним в Україні. Згідно з п. 1.1 12.1.007-76 за ступенем впливу на організм шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

речовини надзвичайно небезпечні;

речовини високонебезпечні;

речовини помірно небезпечні;

речовини малонебезпечні.

Конкретні показники зазначених вище небезпечних речовин, визначені в наведеній у п. 1.2. ГОСТ 12.1.007-76 Таблиці 1.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі зазначені у спеціальному списку № 3086-84 ГОСТу 12.1.005-86. Значення ГДК для деяких хімічних речовин, що виступають як забруднювачі атмосферного повітря, подані в Таблиці 2.

Таблиця 1

Найменування показника	Норма для класу небезпеки
1-го	2-го	3-го	4-го
Гранично допустима концент-рація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м^3	< 0,1	0,1 – 1,0	1,1 – 10,0	>10,0
Середня смертельна доза при введенні до шлунку, мг/кг	< 15	15-150	151-5000	> 5000
Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг	< 100	100-500	501-2500	>2500
Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м^3	< 500	500-5000	5001-50000	>50000
Коефіцієнт можливості інгаля-ційного отруєння (КМІО)	>300	300-30	29-3	< 3
Зона гострої дії	< 6	6,0-18,0	18,1-54,0	> 54,0
Зона хронічної дії	> 10	10,0-5,0	4,9-2,5	< 2,5

 

Таблиця 2

Забруднювач	ГДК, мг/м^3	Клас небез- пеки	Дія на орга-нізм
Робочої зони	Максима-льно разова	Середньо- добова
Аміак		0,2	0,04
Азоту оксид		0,6	0,06
Ангідрид сірчаний		0,1	0,5		а
Бенз(о)пирен	0,00015	-	0,1 мкг/100м^3		к
Бензол	15/5	1,5	0,1		к
Вуглецю оксид		5,0	3,0
Кислота сірчана		0,3	0,1		ф
Ксилол		0,6	0,6		ф
Нафталін		0,003	0,003		а
Озон	0,1	0,16	0,03
Пил деревини		0,5	0,05		а, ф
Пил нетоксичний		0,5	0,05		а, ф
Пил хлопковий		0,5	0,05		а, ф
Сажа		0,15	0,05		ф
Сірководень		0,008	-
Сірковуглець		0,03	0,005

 

Продовження табл. 2

Толуол		0,2	0,2		ф
Фенол	0,3	0,01	0,003
Флюс каніфольний	0,5	0,30	0,3		ф
Формальдегід	0,5	0,035	0,003		0,а
Фтористі сполуки	0,5	0,02	0,005		а
тор оводень (пари)	0,2	0,02	0,005
Хром (+6)	0,01	0,0015	0,0015		к,а
Етилен					а

*/ Примітка: 0 – речовини з гостро направленою дією, потребують автоматичного контролю за вмістом у повітрі; а – речовини, які спроможні викликати алергічні захворювання у виробничих умовах; ф – аерозолі переважно фіброгенної дії; к – аерозолі або пил канцерогенної дії.

 

Додаток 9

Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти подані в Таблиці 3.

Таблиця 3

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, грн./т
Азот амонійний
Органічні речовини (за показниками БСК5)
Завислі речовини
Нафтопродукти
Нітрати
Нітрити
Сульфати
Фосфати
Хлориди

 

Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до Таблиці 4.

Таблиця 4

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу, мг/л	Ставка податку, грн./т
до 0,001 (включно)
0,001 – 0,1 (включно)
0,1 – 1 (включно)
1 – 10 (включно)
понад 10

 

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної в Таблиці 4.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені в Таблиці 3 та Таблиці 4, збільшуються у 1,5 раз.

Додаток 10

Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючи випромінюванням, - 431 гривня за одиницю;

- люмінісцентних ламп – 7,5 гривень за одиницю.

Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

 

Клас небезпеки відходів	Рівень небезпечності відходів	Ставка податку, грн./т
І	Надзвичайно небезпечні
ІІ	Високонебезпечні	25,5
ІІІ	Помірно небезпечні	6,4
ІV	Малонебезпечні	2,5
Малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості	0,25

 

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів І класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку, збільшуються у 3 рази.

Коефіцієнт ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

 

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж
На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту

 

Додаток 11

Питомі збитки, які завдаються здоров‘ю населення в розрахунку на 1 чол. в залежності від концентрації пилу і сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери, грн.:

Середньо-річна концентрація пилу, мг/м^3	Здоров’ю населення	Комуналь-ному госпо- дарству	Середньо-річна концентрація SO2, мг/м^3	Здоров’ю населення	Комуналь-ному ранс - дарству
0,3			0,1
0,45			0,15
0,6			0,2
0,75			0,25
0,9			0,3
1,05			0,35
1,2			0,4
1,35			0,45
1,5			0,5
1,65			0,55

 

Питомі збитки сільському та лісовому господарству в розрахунку на 1 га і промисловості в розрахунку на 1 млн. грн. фондів:

Середньо-річна концентрація пилу, мг/м^3	с/г і л/г, грн.	Проми-словості, тис. грн.	Середньо- річна концентрація SO2, мг/м^3	с/г і л/г, грн.	Проми-словості, тис. грн.
0,1		-	0,05		-
0,2		-	0,1		0,1
0,3		-	0,2		0,2
0,5		0,4	0,3		0,3
0,6	-	1,2	0,4		0,45
0,9	-	2,0	0,5		0,6
1,2	-	2,9	0,6	-	0,7
1,5	-	3,7	0,7	-	0,85
1,8	-	4,5	0,8	-

Додаток 12

Значення вартісного коефіцієнту , обумовленого рівнем інфляції та коефіцієнту Х_і, який характеризує фактор сприйняття:

для атмосферного повітря

Забруднювач	, грн./умов.т	Чисельність населення, тис.чол	Хі
Пил	180-210	до 100	1,0
Сірчаний ангідрид	200-220
Оксиди азоту	320-350
Фтористі сполуки, озон	1220-1460	від 100 до 500	1,35
Аміак	160-180
Фенол і інші органіч-ні сполуки	600-650	більше 1 млн.	1,8
Вуглецеві сполуки	120-140
Вуглеводні сполуки	130-150

для забруднювачів водойм

Забруднювач	, грн/умов.т	Забруднювач	, грн./умов.т
Зважені речовини	90-110	Органічні сполуки	780-850
Важкі метали, їх солі	450-500	Кислоти і луги	1050-1100

для забруднювачів ґрунту

Види видходів	, грн./умов.т.
Неорганічні відходи (в т.ч. заводів мінеральних добрив) Органічні відходи Відходи побутових сміттєзвалищ

Додаток 13

Значення коефіцієнту s _а в залежності від території, яка підверглася забрудненню:

Тип території, яка підвергається забрудненню	sа
Території курортів, заповідників, заказників Території приміських зон відпочинку та садових ділянок Території населених пунктів з густиною населення N люд/га Території промислових підприємств (включаючи захисні зони)	(0,1 га/люд)

Додаток 14

Значення коефіцієнту, який характеризує відносну цінність земельних ресурсів:

Район розташування	q	Район розташування	q
Для районів Полісся	0,5	Для районів степу	1,0
Для районів лісостепу	0,7	Для зрошуваних с/господ. земель	2,0
Ліси	0,2	Пашня	0,25
Сади, виноградники	0,5	Пасовища, сінокоси	0,05

Додаток 15

Значення ГДК хімічних речовин у ґрунті (ГДК _гр.):

№ п/п	Назва речовини	ГДКгр., мг/кг
Метали
	Ванадій
	Кобальт	5,0
	Марганець, вилучений з: - чорнозему - дерново-підзолистого ґрунту: рН = 4 рН = 5,1 – 5,9 рН = 6
	Мідь (рухлива форма)	3,0
	Нікель	4,0
	Ртуть	2,1
	Свинець
	Свинець (рухлива форма)	6,0
	Хром	6,0
	Цинк
	Неорганічні сполуки
	Нітрати
	Миш‘як
	Сірководень	0,4
	Фосфор (суперфосфат)
	Фториди – водорозчинна форма
	Ароматичні вуглеводні
	Бензол	0,3
	Ізопропилбензол	0,5
	Ксилол	0,3
	Стирол	0,1
	Толуол	0,3
	Добрива та ПАР
	Рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю
	Азотно-калійні добрива
	Поверхнево активні речовини	0,2

 

Додаток 16

 

Значення відносного показника агресивності (A_i) для найпоширеніших речовин, умов.т/т, які викидаються в атмосферу:

№ з/п	Речовина	Ai, умов.т/т
	CO
	SO2	16,5
	H2SO4
	NOx в перерахунку на N	41,1
	NH3	4,6
	Леткі вуглеводні низькомолекулярні, в том числі пари рідких палив-бензині та ін. по C, CnHm	1,26
	Ацетон	2,22
	Фенол
	Ацетальдегід	41,6
	3,4-бензпирен
	CL2	89,4
	AL2O3	16,9
	O2	83,2
	Сажа без домішок/пил без домішок/	41,5
	Оксиди Na, Mg, K, Ca, Mo, Bi, W тощо	13,9
	Пил деревини	19,6
	Неорганічні сполуки	10,4
	Mn і його оксиди /на Mn/
	Ni и його оксиди
	ZnO
	Неорганічні сполуки Pb
	Зола Донецького вугілля /АШ, Д, ГСШ/
	Кам’яновугільна пил
	Тверді частинки /викид/ ДВЗ на не етилованому бензині /дим, С/
	Те ж на етилованому бензині
	HF
	Зважені речовини	19,5

 

 

Додаток 17

Гранично допустимі концентрації (ГДК _в) та лімітуючи показники шкідливості (ЛПШ) у питних водах і водах рибогосподарського призначення:

Речовина	водні об’єкти господарсько-питного призначення	водні об’єкти рибогосподарського призначення
ЛПШ	ГДКв, мг/л	ЛПШ	ГДКв, мг/л
Аміак	загсан.	2,0	т.	0,05
Бензол	с.-т.	0,5	т.	0,5
ранс лока спирт	органлепт.	1,0	т.	0,03
Залізо	органлепт.	0,5	-	-
Зважені речовини	загсан.	0,75	загсан.	0,25
Кадмій	с.-т.	0,01	т.	0,005
Капролактам	загсан.	1,0	-	-
Кобальт	с.-т.	1,0	т.	0,01
Метанол	с.-т.	3,0	т.	0,1
Нітрати по азоту	загсан.	10,0	т.	0,1
Нафталін	-	-	т.	0,004
Нафта (нафтопродукти)	органлепт.	0,1	рибгосп.	0,05
ОП-7 (фолтореагент)	органлепт.	0,4	т.	0,3
Ртуть	загсан.	0,05	-	-
Свинець	загсан.	0,1	загсан.	0,1
Стирол	органлепт.	0,1	органлепт.	0,1
Сірковуглець	органлепт.	1,0	т.	1,0
Фенол	органлепт.	0,001	рибгосп.	0,001
Формальдегід	загсан.	0,05	-	-
Фтор	с.-т.	1,5	т.	0,05
Хром	органлепт.	0,1	с.-т.	0,001
Солі цинку	с.-т.	1,0	т.	1,0

 

/*Примітка: загсан. – загально санітарний; органлепт. – органолептичний (характеризує зміну смакових, світових та запахових властивостей води); с.-т. – санітарно-токсикологічний; т. – токсикологічний; рибгосп. – транс локаційний.

 

Додаток 18

 

Характеристика токсикологічних показників:

Показники	Норми для класів небезпеки
Токсичність ЛД50	До 200	200-1000	Більше 1000
Персистентність у ґрунті, місяців	Більше 12	6-12	Менше 12
ГДК у ґрунті, мг/кг	Менше 0,2	0,2-0,5	Менше 0,5
Міграція	Мігрує	Слабко мігрує	Не мігрує
Персистентність у рослинах, місяців	3 і більше	1-3	Менше 1
Вплив на харчову цінність с/г продукцію	Сильний	Помірний	Не має

 

Максимально допустимі рівні (МДР) вмісту пестицидів у харчових продуктах:

Назва пестициду	Назва харчового продукту	МДР мг/кг
Атразин	Овочі, фрукти(зерняткові),виноград, зернові, кукурудза, м’ясо, яйця, смородина, аґрус, малина, молоко	0,1 0,2
ГХЦГ(гама-ізомер)	Цукор, хлопкова й соняшникова олія, виноград, яблуко, молоко, масло вершкове, жир, риба, зерно зернових й бобових, кукурудза, капуста, гриби, молочні продукти (в перерахунку на жир)	не доп.
Дилор	Картопля, виноград, хлопкова олія, буряк цукровий, томати, баклажани й ін. овочі	0,005 0,0050 0,2 0,5 1,025
ДНОК	Харчові продукти	не доп
Метафос	Харчові продукти	не доп
Нітрафен	Харчові продукти	не доп
Далапон	хлопкова олія, чай, картопля, буряк, фрукти, виноград, аґрус, малина, смородина	0,15 0,2 0,1 0,2 не доп. не доп.

Продовження

Карбофос	буряк цукровий, капуста, томати, дині, кавуни, груші, чай, яблука, сливи вишні, черешні, виноград, цитрусові, арахіс, хміль, гриби, тютюн, махорка	0,1 0,5   1,0
Полікарбоцин	Зернові, картопля, цукровий буряк, цибуля, томати, огірки, яблука, груші, виноград, хміль, тютюн, махорка, ягоди	1,0     0,1
Пропанід	Рис	0,3
Севін	Насіння хлопчатника	не доп.
Симазин	Виноград, чай фрукти кісточкові та зерняткові, цитрусові зернові, кукурудза малина, смородина, аґрус, полуниця	0,05 0,2   1,0 не доп.
Хлорофос	Буряк цукровий Зернові, рис, кукурудза, зерно- бобові, картопля, томати, огірки, капуста, зелень, кавуни, дині, яблука, груші, абрикоси, сливи, вишні, виноград, рослинна олія, гірчиця Гриби та ін овочі Молоко та молочні продукти, м‘ясо, лісові ягоди	0,05 0,1   0,2 не доп.
Цинеб	Картопля, Зернові, рис, горох Цукровий буряк,, томати, огірки, цибуля, кавуни, дині, яблука, груші, абрикоси, сливи, вишні, виноград, персики, черешні Хміль, тютюн, троянда ефіромасляниста Малина, смородина, аґрус	0,1 0,2 0,6   1,0 не доп.

 

Показники шкідливості для деяких пестицидів:

Назва забруднювача	Клас небезпеки	ГДК мг/кг ґрунту	Лімітуючий показник шкідливості (ЛПШ)
Атразин		0,5	Т
Дилор		0,5	Т
Далапон		0,5	Т
ДМОК – 1		-	Т
ГХЦК (гама – ізомер)		0,1	Т

Продовження

Карбофос			Т
Метафос		0,1	Т
Нітрафен		-	Т
Севін		0,05	ЗС
Симазин		0,2	Т
Полікарбацин		-	Т
Прометрин		0,5	Т
Пропанід		1,5	Т
Цинеб		0,2	ЗС
Хлорофос		0,5	Т

/* Примітка: ЗС – загально санітарний ЛПШ;

Т – ранс локаційний ЛПШ.

 

Гранично допустима залишкова кількість (ГДЗК) деяких пестицидів кормах для сільськогосподарських тварин:

Назва пестициду	Тварини, які дають молоко (лактуючи), та яйценосна птиця мг/кг корму	Тварини й птиця, які знаходяться на відкормі мг/кг корму
Атразин	1,0	1,0
Дилор	Не допустиме	0,25
ДНОК	Не допустиме	Не допустиме
Карбафос	2,0	2,0
Севин	1,0	1,0
Хлорофос	1,0	3,0

Додаток 19

Екологічна безпека атмосфери, гідросфери та грунтів залежить від ступеня очищення викидів і скидів, а також знезаражування відходів, які розміщують у довкіллі. До методів очищення можна віднести фізичні, фізико-хімічні, хімічні та біологічні методи.

Вибір методу очищення залежить від складу викиду (скиду), агрегатного стану шкідливих речовин, що знаходяться у складі забруднювачів або відходів, а також від властивостей стану природного об’єкту, куди потрапляє викид, скид або розміщують відходи.

Процес очищення газів від твердих і краплинних домішок у різних апаратів, що входять до складу очисного обладнання, характеризується декількома параметрами, у т.ч. загальною ефективністю очистки ():

,

де - масові концентрації домішок у газі відповідно до та після пиловловлювання.

Методи знешкодження газоподібних домішок та ефективність їх очистки ():

Компонент, що підлягає знешкодженню	Методи очистки	Ступінь очистки, , %
Аміак, азоту оксид	Адсорбція сірчаною кислотою у пінних апаратах
Каталітичне окислення
Адсорбція на вугіллі
Оксиди вуглецю	Абсорбція водою (для СО2) у скруберах
Виморожування	99,9
Фенол, ксилол, толуол, нафталін та інші органічні сполуки	Каталітичне окислення, з попереднім відстоюванням та фільтрацією	100,0
Пил деревини, хлопко вий та нетоксичний	Уловлювання в інерційному пиловловлювачі
Ангідрид сірчаний	Абсорбція гідроксидами лужних металів
Фтористі сполуки	Адсорбція на вугіллі
Сажа	Фільтрація (паперовий фільтр)

 

Методи очищення або знезаражування стічних вод:

Компонент, що підлягає знешкодженню	Методи очистки	Ступінь очистки, , %
Ароматичні органічні сполуки	Адсорбція на вугіллі	85-90
Зважені речовини	Відстоювання
Солі заліза	Фільтрація, хлорування
Хлориди, нітрати	Нейтралізація	90-99
Бутиловий спирт	Біохімічне окислення	85-90
Нафта, нафтопродукти	Вловлювання в нафтовловлювачах	99,9
Сірковуглець, фтор	Біохімічне окислення	85-90

 

Додаток 20

Зразок титульного листа