Кількість повідомлень СОТ та діючих заходів торговельної політики

Невиконані повідомлення про запроваджені торговельні 9

обмеження у Центральному реєстрі СОТ

Регіональні торговельні угоди про торгівлю товарами – угоди 14-0 про економічну інтеграцію у сфері послуг, повідомленні СОТ

Антидемпінгові заходи (станом на 30 червня 2010 р.) 24

Компенсаційні мита (станом на 30 червня 2010 р.) –

Захисні заходи (станом на 22 жовтня 2010 р.) 2

Кількість спорів (позивач – відповідач)

Прохання про консультації 2-1

Звіти групи про врегулювання спорів / Апеляційного органу СОТ 0-0

Звіти групи про оцінки відповідності / Апеляційного органу 0-0

СОТ (Ст. 21.5 Договору про правила і процедури врегулювання суперечок)

Арбітражні рішення (Ст. 22.6 Договору про правила і процедури 0-0

врегулювання суперечок)

Джерело: WTO Statistics Database: Trade Profiles [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу: http://stat.wto.org/CountryProfile/ WSDBCountryPFView.aspx?Language=E&Country=UA (станом на 13.07.2011 р.)

Водночас у межах СОТ з 01.01.1995 р.–31.12.2008 р. було ініційо­вано 3427 антидемпінгових розслідувань, за результатами яких за­стосовано 2190 антидемпінгових заходів; з 01.01.1995 р.–30.06.2009 р. було ініційовано 226 антисубсидійних розслідувань, за результа­тами яких застосовано 133 компенсаційні заходи; з 29.03.1995 р.– 31.12.2009 р. було ініційовано 198 спеціальних розслідувань, за ре­зультатами яких застосовано 99 спеціальних заходів.

Станом на липень 2011 року Україна виступає позивачем у двох справах:

• 8 вересня 2010 р. та 6 жовтня 2010 р. Україна просила створити групу з вирішення суперечок щодо заходів (завищені ставки імпорт­ного мита та акцизних зборів) Вірменії, що впливають на імпорт та збут на внутрішньому ринку сигарет та алкогольних напоїв;

• 12 травня 2011 р. Україна просила створити групу з вирішення суперечок щодо заходів (запровадження зборів на продукцію, що шкодить навколишньому середовищу, та продукцію, запаковану у пла стикові або тетрапакети) Молдови, які стягуються з імпортова­ної продукції України, але не стягуються з продукції національного виробництва.

Також Україна є відповідачем за однією справою – обкладання вищим акцизом дистильованих спиртів з Молдови, порівняно з на­ціональною аналогічною продукцією (прохання про створення гру­пи з вирішення спорів Молдова подала 1 червня 2011 р.)

Отже, вступ України до СОТ призвів до поглиблення лібера­лізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або відразу ж після вступу. Найбільший вплив на зовнішньоекономічну сферу спричинив механізм зниження тарифних бар’єрів. Проте, як буде показано нижче, навіть лібералізація митного тарифу в розрізі ім­порту не є визначальною щодо характеристик сучасного стану зов­нішньоекономічної позиції України.

Стосовно експортної компоненти, членство у СОТ в аспекті лі­бералізації доступу на міжнародні ринки також не стало головним чинником формування експортної пропозиції українських вироб­ників. У цьому аспекті превалюють чинники зовнішнього попиту на продукцію традиційного українського експорту.

Стосовно внутрішніх обмежувачів використання потенціалу СОТ для посилення міжнародної конкурентоспроможності Украї­ни, наразі актуальними є глибша гармонізація національного за­конодавства, що регулює, наприклад, санітарні та фітосанітарні за­ходи, технічні норми та стандарти. Невідповідність національного регулювання міжнародним практикам (особливо тим, що діють у

промислово розвинених к раїнах) закриває перед українськими ви­робниками найплатоспроможніші світові ринки. Станом на середи­ну 2011 р. за напрямками адаптації та гармонізації законодавства Україна виконала не всі зобов’язання перед СОТ. Причому частина з них пов’язана із домовленим перехідним періодом, а інша – по­требує часу для внесення законодавчих змін (наприклад, як з регу­люванням загальної безпеки продукції).