Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

 

Теорія порівняльних переваг (Д.Рікардо) - стверджує, що до тих пір поки за умов відсутності міжнародної торгівлі у співвідношенні цін між країнами зберігається хоч найменші відмінності кожна країна матиме порівняльні переваги, тобто у кожної з них знайдеться такий товар виробництво якого буде вигіднішим при існуючому співвідношенні витрат (якщо брати за точку відліку встановлення торговельних відносин), ніж виробництво інших товарів. Саме цей товар вона і повинна експортувати в обмін на інші.

Теорія порівняльних переваг є базисною для всіх наступних досліджень у сфері міжнародної торгівлі, проте і вона має кілька суттєвих недоліків:

1) передбачає крайню ступінь спеціалізації;

2) не бере до уваги відмінності у ресурсному потенціалі країни, які як показує практика, часто є однією з причин виникнення міжнародної торгівлі;

3) вважає вигоду від зовнішньої торгівлі однозначною і беззаперечною для всіх її учасників, оскільки ґрунтується на ідеї безперешкодного переливу факторів виробництва з країни в країну.

7. Теорія співвідношення факторів виробництва (Хекшера-Оліна).

Теорія співвідношення факторів виробництва заснована на численних припущеннях у відношенні факторів виробництва, характеру ринку, виробництва і товарів, велика частина яких — ті ж, що й у теоріях абсолютних і порівняльних переваг. Розходження полягають у тім, що теорія співвідношення факторів виробництва виходить з того, що існують, як і колись, тільки дві країни (країна І і країна II) і тільки два товари (товар 1 і товар 2), один із яких є трудомісткий, а інший — капіталомісткий, і вже два, а не один фактор виробництва (праця — Ь і капітал — К). Більш того, кожна з країн в різній ступені наділена факторами виробництва.

 

8.Вирівнювання цін на фактори виробництва:теорема Гекшера-Оліна-Самуельсона.

 

У результаті торгівлі відносні ціни на товари, що беруть участь у торгівлі, мають тенденцію до зближення.Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва - міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних й відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, які торгують між собою.

Інакше кажучи, вирівнювання в результаті торгівлі відносних цін на товари призводить до вирівнювання відносних цін й на фактори виробництва, за допомогою яких ці товари були зроблені.

Г омогенность капіталу означає капітал, що характеризується однаковою продуктивністю і ризиком.

Гомогенность праці означає працю з однаковим рівнем підготовки, освіти та продуктивності. Справедливість даної теореми вимагає суворого дотримання всіх перерахованих вище допущень для теореми Гекшера-Оліна.

Відповідно до вихідних умов при відсутності торгівлі відносна ціна товару 1 нижче в країні І, чим у країні II, оскільки в країні І відносна ціна праці - чи, що теж саме, заробітна плата - нижче.

У результаті торгівлі країна І починає спеціалізуватися на виробництві товару 1 як найбільш трудомісткого і скорочує виробництво товару 2, оскільки він більш капіталомісткий. У результаті зростає відносний попит на працю, що призводить до зростання зарплат, у той час як відносний попит на капітал зменшується, тому що виробництво капіталомістких товарів скорочується, що призводить до скорочення ціни капіталу - процентної ставки.

У випадку країни II відбувається прямо протилежне. Оскільки вона спеціалізується на виробництві капіталомістких товарів, попит на капітал збільшується, привоздячи до зростання його ціни, вираженої в процентній ставці, а попит на працю скорочується, обумовлюючи скорочення його ціни - заробітної плати.

Отже, у результаті торгівлі, в країні І, де зарплата була відносно низькою, вона збільшиться, а в країні II, де вона була високою, — скорочується.

 

9. Пояснення парадокса Леонтьєва:

 

• Необхідно поділяти робочу силу на кваліфіковану та некваліфіковану і розраховувати питомі витрати на виробництво експортних товарів кожної з груп окремо.

• СІЛА імпортували велику кількість сировини, видобуток якого вимагав великих витрат капіталу. Тому, якщо експортні товари вимагають великої кількості капіталомісткої сировини, це робить американський експорт капіталомістким.

• Тест Леонтьєва не враховував факту існування американського імпортного тарифу, що створювався не в останню чергу для того, щоб захистити від іноземної конкуренції трудомісткі галузі американської промисловості, перешкоджаючи тим самим імпорту трудомістких товарів.

• Смаки і переваги американців традиційно спрямовані на капіталомістку технологічну продукцію, що вони і купують за рубежем, незважаючи на те, що країна і сама добре забезпечена капіталом.

• Реверс факторів виробництва: той самий товар може бути трудомістким у трудонадлишкової країні і капіталомістким у капіталонадлишкової країні, що може відбутися в умовах великої еластичності взаємозамінності факторів виробництва.