Форми і методи вивчення радіоаудиторії

Аналіз редакційної пошти. Редакційна пошта може розглядатися як важливий компонент редакційної та журналістської діяльності і як джерело (лист - людський документ) інформації про аудиторію, громадській думці окремих груп або навіть суспільства в цілому. Показники:

Аналіз змісту дзвінків до редакції. Ця форма близька до аналізу редакційної пошти. Дзвінки слухачів в ідеалі спочатку фіксуються на плівку, розшифровуються і вже у вигляді письмового тексту потрапляють до рук редакторів, журналістів, дослідників. Зрозуміло, більшість дзвінків направлено до передачі прямого ефіру. При роботі з цим родом інформації виникають ті ж проблеми і використовуються ті ж методи, що й у випадку редакційної пошти.

Принципи наукового вивчення радіоаудиторії. Дослідження аудиторії діляться на теоретичні («академічні») і прикладні. Перші мають на меті збір наукових фактів для створення різного роду пояснюють і прогнозуючих концепцій (про вплив інформації на масову свідомість, про особливості формування громадської думки, про виникнення і роль установок у процесі відносини зі ЗМІ). Прикладні дослідження вирішують ряд оперативних питань, що виникають у практичній діяльності (про вплив ритму дня на прослуховування радіопередач, про рівень різного роду рейтингів та ін.) Кожен вид досліджень в певній мірі може виконувати ті й інші завдання.

Вивчаються психологічні особливості сприйняття радіопередач (увага, уява, пам'ять і т.д.), соціально-психологічні (вплив групових норм і цінностей на сприйняття інформації, стереотипи), соціологічні (структура аудиторії, її очікування, вимоги, запити, інтереси). Відомі також лінгвістичні, соціолінгвістичні і психолінгвістичні дослідження. На вивчення аудиторії, в тому числі і на дослідницьку задачу, повинні поширюватися фундаментальні наукові принципи. Це загальний підхід до проблеми, який тільки і може дати значимі результати.

Спеціальні дослідження радіоаудиторії почалися практично одночасно з появою радіомовлення. Причому вже з самого початку увага приділялася різним групам слухачів (радіомовлення розвивалося як масовий засіб інформації, розраховане на всі верстви населення).

У силу ряду причин політичного і ідеологічного характеру соціологічні дослідження в 30-і роки були перервані і відновилися лише на початку 60-х років, тобто після майже 30-річної перерви. Зрозуміло, протягом цього періоду відомості про аудиторію не переставали надходити через редакційну пошту, а також завдяки різним конференціям слухачів, в процесі журналістської практики, зі статистичних публікацій та інших джерел. Природно, за ці роки відбулися значні зміни в складі аудиторії і щодо її до радіомовлення.

Починаючи з 60-х років, незважаючи на соціальні потрясіння в країні, аудиторні дослідження не припинялися, хоча часто їм не вистачало глибини і систематичності. Порівняння соціологічних даних дозволяє простежити зміни соціально-демографічного складу слухачів, їх «аудиторного поведінки», способу життя, ставлення до радіо (потреби, інтереси, очікування, мотиви і т.д.). Принцип історизму у вивченні аудиторії втілюється в моніторингу аудиторних досліджень, тобто в безперервності, довготривалості, порівнянності наукового спостереження, що і дозволяє робити оперативні прогнози та намічати перспективи, а головне - постійно коригувати практику радіомовлення.

Другий принцип, який необхідно дотримуватися при дослідженні ЗМІ, - це принцип системності. Він обумовлений тим, що і ЗМІ, і аудиторія є структурами з певними властивостями і кордонами. Дослідники аудиторії розглядають людину як:

а) реципієнта (читача, слухача, глядача), тобто тільки в одній з незліченних його ролей;

б) представника певної групи, а не окрему особистість.

Анкетне опитування. Як і всяке дослідження, анкетне опитування передбачає точну постановку проблеми, вибір предмета та об'єкта, визначення цілей і завдань, інтерпретації понять, розробки програми, способів вимірювання.

Інтерв'ю. Це вид опитування, заснований на особистій бесіді інтерв'юера з опитуваним. Багато вимог до анкетування застосовні і до інтерв'ю. Але форму останнього використовують, коли необхідно більш глибоке проникнення в світ особистості, у світ його свідомості.

Спостереження. Цей метод заснований на фіксації фактів і подій дійсності очевидцем. Від спостереження в повсякденному значенні цього слова спостереження-метод відрізняється тим, що воно проводиться за спеціально розробленою програмою: оглядаються заздалегідь виділені об'єкти, звертається увага на прояви певних характеристик і якостей. Дослідник використовує особливі одиниці спостереження, застосовує спеціальну техніку фіксування даних (наприклад, на бланках-протоколах).

Аудіометрія. У відомі «технічні» методи дослідження радіоаудиторії, коли спеціальні лічильники підключаються до приймачів і телевізорів за згодою їх господарів і реєструють перегляд і прослуховування передач. Сім'ї, в яких встановлюються такі лічильники, вибираються з ряду соціально-демографічних ознак. Інформація про перегляд і прослуховуванні може надходити в дослідницький центр в автоматичному режимі. Автоматизована і її обробка - дані можуть гранично оперативно враховуватися і використовуватися. Показання лічильників доповнюються щоденниками слухачів і глядачів або інтерв'ю з ними. Однак ці «технічні» способи вивчення радіоаудиторії досить дорогостоющего і застосовуються в основному для вивчення аудиторії комерційного мовлення при розробці принципово нових для даної станції робочих проектів.

Меньше, никак – вопрос широкий, я сделал наиболее узко.