Правила поведінки заручника.

Спецслужби всього світу розробили спеціальні правила поведінки при контакті з терористами. Ось деякі з них.

Не суперечте терористам, не намагайтеся ні в чому їх переконувати, не скаржтеся і не плачте.

При пострілах, негайно падайте на підлогу та сховайтеся за куленепробивну перепону.

Якщо вас відпустили, виходьте якомога швидше.

Уникайте дивитися викрадачам прямо в очі, не робіть різких і загрозливих рухів, не провокуйте терориста.

Намагайтеся запам'ятати якнайбільше про викрадачів.

Для підтримки сил їжте усе, що вам дають. Не намагайтеся бігти, якщо немає повної впевненості в успіху починання.

Уникайте політичних дискусій, постарайтеся бути уважними слухачам.

Повідомляйте своїм викрадачам про проблеми зі здоров'ям.

Намагайтеся дотримуватсь вимог особистої гігієни, робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Важливо стежити за часом, ведіть календар, відзначайте зміну дня і ночі.

Намагайтеся відноситися до всього, що відбувається ніби з боку, не приймаючи ситуацію близько до серця, сподівайтеся на позитивний результат.

Останнім часом окремо розглядають інформаційний тероризм, як форму фізичного та психічного насилля в інформаційному середовищі.

В Україні почали створювати спеціальний антитерористичний центр, мета якого - координація зусиль правоохоронних органів. Центр комплектується не тільки з військовослужбовців СБУ, але і силами інших відомств: МВС, Управління державної охорони, Прикордонних військ, МНС. На центр покладено завдання збирання, узагальнення і аналіз інформації про терористичні наміри, формування конкретних планів запобігання і припинення терактів. Одночасно налаштовується взаємодія зі спецслужбами і право-охоронними органами зарубіжних країн з проблем антитерористичної діяльності.

Для вирішення глобальних політичних проблем необхідно спрямовувати світові і національні ресурси на користь цивільних потреб, здійснювати демілітаризацію економіки. У зв’язку з цим важливим є крок, зроблений Україною - відмова від розміщення атомної зброї на своїй території і процес конверсії воєнного виробництва.

Інформаційна безпека

Інформація - це першооснова Всесвіту, першопричина, сутність, джерело і носій усіх явищ та процесів, матеріальних часток і об'єктів. Свідомість людини і його пам'ять — це форма, стан і прояв інформації.

Сучасне інформаційне співтовариство - це особливий тип соціального структурування і влади. Засоби комунікації, які оперують, трансформують, дозують інформацію, стають головним інструментом впливу в сучасному суспільстві.

Основна суть інформаційної зброї полягає у застосуванні визначених засобів впливу на людську і суспільну свідомість. З'явилися і такі технічні засоби та методи масової пропаганди, що маніпулюють свідомістю не тільки деяких особистостей, але і народів, їх застосування викликає порушення соціально-демократичних процесів і зв'язків, призводить до загибелі тієї або іншої держави. При цьому народ стає деморалізованим і неспроможним чинити опір.

На думку вітчизняних і закордонних спеціалістів, психологічний вплив поділяється на такі види: інформаційно-психологічний; психогенний; психоаналітичний; нейролінгвістичний; психотропний; психотронний.

Сьогоднішній несанкціонований інформаційний вплив через засоби масової інформації та безпосередній контакт з людьми в Україні набуває форм реальної прогресуючої тенденції. Водночас в умовах переходу на нові форми соціально-економічних відносин відбуваються значні зміни світогляду і ціннісних орієнтацій населення.

3. На друге місце вийшли екологічні проблеми: знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі.

Екологічна криза характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і біологічних можливостей біосфери. Вона проявляється в напруженні стосунків між людиною і природою, результатом чого є порушення навколишнього середовища, забруднення і отруєння його відходами, загроза існування людини.

В Україні екологічні проблеми також є гострими через: а) високий рівень концентрації виробництва; б) застарілі технології переробки сировини; в) тривалий період експлуатації мінерально-сировинних ресурсів.

На території України наочно представлене «спільне» забруднення води і повітря. Шкідливі викиди в атмосферу із країн Західної і Центральної Європи з повітряними потоками переносяться до Західної України, а забруднене повітря зі східної частини України - до Росії. Транскордонне перенесення забруднюючих речовин постійними водотоками згубно впливає на стан навколишнього середовища України. Наприклад, Румунія є «експортером» фосфатів, мангану, нафтопродуктів, цинку, фенолів; значна частина забруднення хромом надходить із дніпровською водою з Білорусі. Таким чином екологічні проблеми України перекликаються з аналогічними проблемами сусідніх держав і Європи в цілому.

В умовах інтернаціоналізації виробництва економічний і соціальний прогрес все більшою мірою залежить від таких проблем, як енергетична, сировинна та продовольча. Виникнення цих проблем - очевидний прояв глобалізації світового господарства, що проходить у конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

Сировинна та енергетична проблеми викликані недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Вже доводиться експлуатувати родовища, які знаходяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами, з нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це приводить до подорожчання сировинної та енергії, а значить, і всієї продукції згаданих галузей господарства. Значна економія сировини досягається за рахунок використання вторинних матеріалів - металобрухту, макулатури, пластмас.

Глобальні проблеми постачання сировини і палива є дуже гострими для України, особливо щодо постачання нафти, газу, вугілля, деревини, кольорових металів. Наприклад, від імпорту нафти і природного газу загалом на 43 % залежить життєдіяльність країни. З іншого боку, українське виробництво є надто енерго і матеріалоємним. Так, на 1 дол. ВВП ми споживаємо електроенергії в 4 рази, а металу в 2 рази більше ніж у середньому в західноєвропейських країнах.

Продовольча проблема визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини.

Серед чинників, які мають особливе значення для вирішення продовольчої проблеми, є земля та ресурси Світового океану.

Україну також торкнулась продовольча проблема. Сьогодні економіка країни на 12 % залежить від імпорту продуктів харчування.

4. Глобальні проблеми суттєво впливають на структуру і механізм суспільного відтворення і впливають на біологічні і соціальні аспекти відтворення не тільки робочої сили, але й людської популяції взагалі.

Однією з таких проблем є ліквідація зубожіння, голоду, хвороб, безробіття і неграмотності, які охоплюють великі зони сучасного світу. Зараз у світі більше голодуючих, ніж будь-коли в історії людства. Бідність і відсталість характерні перш за все для країн, що розвиваються, де проживає майже 2/3 населення планети. Тому дану глобальну проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

Дуже різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Переважна більшість населення світу живе в країнах, що розвиваються (4,2 млрд. осіб). До 2025 р. населення цих країн зросте ще на 3 млрд. осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу. В останній чверті XX ст. - у розвинених країнах Європи, Північної Америки, Австралії, Японії природний приріст не перевищував 1 % на рік. Зниження показників народжуваності викликає зменшення його кількості в працездатному віці, депопуляції в майбутньому. Новий тип вікової структури викликає складні проблеми економічного, політичного і культурного характеру.

В останнє десятиліття в Україні загострилася демографічна проблема (криза). Для країни характерна інтенсивна депопуляція (близько 400 тис. осіб на рік), тобто процес вимирання населення країни. Відсутнє просте заміщення поколінь (смертність удвічі перевищує народжуваність); спостерігається погіршення стану здоров’я населення. Середня тривалість життя в Україні у 2000 p. становила 65 років: 59 — чоловіки, 72 — жінки. Таким чином, має місце процес старіння нації (частка осіб, вік яких становить понад 65 років, досягає 11 %).

Численні глобальні проблеми існують в галузі взаємовідносин між людиною і суспільством. Це проблеми охорони здоров'я, освіти, культури, злочинності та ін. Можливості розв'язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої гостроти вони набирають у слаборозвинених регіонах світу.

Умовами вирішення проблем охорони здоров'я є перехід до здорового способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання і, звичайно, розвиток медицини, пропаганда здорового способу життя, боротьба з курінням, алкоголізмом, наркоманією.

5.Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світового океану і космосу.

Особливу роль у подальшому розвитку продуктивних сил людства має освоєння космічного простору. Космонавтика визначає рівень науково-технічного розвитку країни. Водночас вона відкриває широкі можливості для вирішення таких завдань, які мають глобальне значення:

1) розвиток внутрішніх і міжнародних систем зв’язку; 2) довгострокове прогнозування погоди; 3) навігація морського і повітряного транспорту; 4) створення глобальної геофізичної інформаційної системи, яка допоможе розробити модель Землі; 5) розвиток і вдосконалення таких галузей, як машинобудування, електроніка, обчислювальна техніка, енергетика, нові види матеріалів.

Разом з тим, проводяться дослідження, пов’язані з використанням космосу у військових цілях.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняттю «глобальна проблема».

2. Охарактеризуйте види глобальних проблем за походженням.

3. Тероризм, види тероризму.

4. Що належить до основних екологічних проблем в Україні?

5. Назвіть основні соціальні проблеми.

6. Назвіть основні наукові пробеми.

Література:

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. ‑ 264с.

2. Методичні вказівки до виконання розділу „Техногенно-природна безпека та цивільний захист” в дипломних проектах і магістерських роботах студентів соціально-гуманітарного напряму навчання/ Укл.: Дацько О.С., Романів А.С., Мохняк С.М.– Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008.–35 с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. К.: КНЕУ, 2001. ‑ 508 с.

4. Безпека життєдіяльності / Є.П.Желібо, А.І.Чмир, В.С.Троян, Є.О.Савінов. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 268 с.