Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води

Отруйними речовинами.

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарiн, зоман, V-гази, iприт та люiзит, у водi – отруйні речовини, якi вмiщують миш’як, алкалоїди, солi важких металiв. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактерiологiчного дослiдження.

Індикація проводиться пiсля вивчення даних хiмiчної розвiдки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхiдно дослiдити об’єкт з метою виявлення зовнiшнiх ознак забруднення.

Пробу продукту необхiдно брати з поверхнi у мiсцях передбачуваного найбiльшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пiнцет або лопатку. Пробу вмiщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води уміщають в дрексельну пробiрку, наповнюючи її до позначки (1, 2 або 3 мл), в залежностi вiд виду отруйних речовин.

Iндикаторну пробiрку готують до дослiдження, надрiзаючи обидва її кінці. Маркiрованим кiнцем трубку приєднують до банки з пробою, а іншим – до насосу. Здійснюють певну кiлькiсть плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порiвнюють колiр реактивiв в iндикаторнiй трубцi з еталоном на касетi.

Катастрофа — це непередбачена, несподівана ситуація, що виникає раптово або є розтягнутою у часі і супроводжується серйозною загрозою для здоров’я та життя окремих груп або великих контингентів населення, порушеннями звичного стереотипу життя та цілісності навколишнього середовища.

Отже, під катастрофою доцільно розуміти надзвичайну ситуацію, яка викликана силами природи або діяльністю людини, супроводжується масовим ураженням населення, виведенням із ладу частини медичних закладів і потребує для ліквідації її наслідків втручання сил та засобів ззовні району стихійного лиха.

 

Надзвичайна ситуація — це ситуація, що викликана природною або техногенною катастрофою, при якій виникає різка диспропорція між потребою потерпілих в екстреній медичній допомозі і можливістю її забезпечення наявними силами та засобами охорони здоров’я з використанням повсякденних форм і методів роботи.

Для забезпечення об’єктивного підходу до оцінки катастроф та надзвичайних ситуацій, розроблення гігієнічних основ профілактики та усунення їх наслідків використовують різноманітні сучасні класифікації, що наведені у таблицях 1-4.

 

Таблиця 1

Класифікація катастроф за походженням

(запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я)

Види катастроф	Найбільш характерні явища
Метеорологічні	Бурі, урагани, смерчі, циклони, бурани, морози, надзвичайна спека, засуха тощо.
Топологічні	Повені, снігові обвали, зсуви тощо.
Телуричні та тектонічні	Землетруси, виверження вулканів тощо.
Аварії	Вихід з ладу технічних споруд (гребель, тунелів, будівель шахт тощо) пожежі, корабельні аварії, аварії потягів, літаків.

 

Таблиця 2

Медико-соціальна класифікація катастроф

Стихійні (природні) Катастрофи	Технологічні (рукотворні) катастрофи	Соціальні (специфічні) катастрофи
Землетруси	Вибухи, руйнування	Епідемії
Повені	Пожежі	Голод
Урагани	Витік високотоксичних отруйних речовин	Тероризм
Смерчі	Обвали на шахтах, рудниках, обвали будівель, великі транспортні аварії на залізничному полотні, на воді, на автомобільних дорогах, на авіаційному транспорті, в тунелях	Безладдя
Виверження вулканів	Викиди радіоактивних речовин	Війни
Селі	Епізоотії
Сніжні обвали
Зсуви
Засухи
Морози

 

Таблиця 3