Науково-технічний та організаційний прогреси.

НТП - це безперервний процес розвитку науки і техніки, це постійний процес створення нових і вдосконалення застосованих технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

НТП властиві еволюційні (зв’язані з накопиченням кількох змін) і революційні (зумовлені стрибкоподібними якісними змінами) форми вдосконалення технологічних методів і засобів виробництва кінцевої продукції.

До еволюційних форм НТП відносять:

1. поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення;

2. модернізацію або створення нових моделей машин обладнання, приладів і матеріалів у межах того ж самого покоління техніки.

До революційних відносять:

1. зміну поколінь техніки і кінцевої продукції;

2. виникнення принципово нових загально-технічних ідей в процесі яких здійснюється перехід до нових поколінь техніки у провідних галузях виробництва.

НТР – її зміст розкривається через слідуючи особливості:

- перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

- новий етап суспільного поділу праці зв’язаний з перетворенням науки на провідну частину економіки і соціальної діяльності;

- прискорення темпів розвитку науки і техніки;

- інтеграція багатьох галузей науки з виробництвом;

- якісне перетворення всіх елементів процесу в-ва.

Фундаментальні дослідження, наукові відкриття зумовлюють розвиток прикладних наукових розробок, винаходів, що є основними напрямками НТП, які підрозділяються на загальні і пріоритетні.

До з агальних відносяться:

- створення нових, вдосконалення застосованих технологій;

- створення нових і вдосконалення існуючих засобів праці та кінцевої продукції;

- створення нових і поліпшення якості застосовуваних мат-в;

- механізація та автоматизація виробництва.

До пріоритетних відносяться:

- застосування прогресивних базових технологій;

- застосування нових матеріалів;

- комплексна автоматизація на базі впровадження АСУВ.

Організаційний прогрес – це узагальнена характеристика процесу виконання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва. Його суть полягає у вдосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці.

Організаційному прогресу властиві певні особливості, що відрізняють його від НТП:

1. НТП є безпосереднім і головним чинником зростання продуктивності виробництва, а організаційний прогрес забезпечує реалізацію створених НТП потенційних можливостей;

2. створення і впровадження нової техніки, застосування конструкційних мат-в та освоєння нових виробів приводять до зниження трудомісткості їх виробництва, а вдосконалення організації виробництва і праці дає змогу зменшити втрату робочого часу і простоїв устаткування;

3. практичну реалізацію окремих напрямків НТП постійно зв’язану з великими затратами суспільної праці, матеріальних і фін ресурсів;

4. здійснення заходів організаційного процесу в багатьох випадках не потребує нових витрат.

Напрямки організаційного прогресу у навколишньому середовищі і на підприємстві:

1. загальносистемний напрямок (галузевий, міжгалузевий, регіональний);

2. внутрішньовиробничий напрямок (локальний);

Об’єкти організаційного прогресу:

1. удосконалення організації виробництва;

2. раціоналізація елементів госп механізму;

3. поліпшення організації праці.

Основні сучасні тенденції організаційного прогресу можна звести до такого:

а) прискорення темпів розвитку окремих та посилення взаємозв’язків усіх сус-х форм організації в-ва;

б) посилення достовірності в-ва;

в) розвиток бригадної (колективної) форми організації та оплати праці;

г) раціоналізація організаційного потоку і виникнення засобів в-ва та кінцевої продукції на всіх стадіях відтворення процесу;

д) формування нових типів сус-ї комбінації речових і особистих елементів процесу в-ва і сфери споживання;

є) удосконалення організації функц-я госп-го механізму підприємства;

ж) активізація людського чинника через здійснення кадрової політики.