Технології інтелектуальних обчислень та український ринок

На українському ринку технології інтелектуальних обчислень роблять лише перші кроки. Це можна пояснити їх високою вартістю, але, як показує історія розвитку інших галузей комп'ютерного ринку України, сам по собі цей фактор навряд чи є визначальним. Скоріше тут виявляється дія деяких специфічних для України негативних факторів, що різко зменшують ефективність застосування аналітичних технологій. Постараємося визначити ці фактори, проаналізувати ступінь притаманних їм різних класів систем інтелектуального аналізу даних та обчислень, а також виділити властивості таких систем, що полегшують українським покупцям їхнє застосування.

Почнемо з характеристики української специфіки. Комп'ютерні системи підтримки прийняття рішень, у принципі, можуть ґрунтуватися на двох підходах. Перший, більш традиційний, полягає в тому, що в системі фіксується досвід експерта, який використовується для вироблення, оптимального в даній ситуації, рішення. Системи інтелектуальних обчислень в основному реалізують другий підхід. Вони намагаються знайти рішення на основі аналізу історичних даних, що описують поведінку досліджуваного об'єкта, прийняті в минулому рішення, їхні результати і т.д. Усі ці дані можуть включати, наприклад, часові ряди цін на різні фінансові послуги, результати фінансово-господарської діяльності підприємства, статистику продажів тієї чи іншої продукції. Зрозуміло, щоб застосування цих систем у практиці виявилось виправданим, необхідно мати досить вагому множину цих даних - інакше прийняті на їхній основі рішення будуть безпідставними.

З цією очевидною обставиною зв'язані головні труднощі просування технологій інтелектуальних обчислень в України: відмінною рисою більшості вітчизняних підприємств є порівняно невеликий термін існування. Характерний "вік" накопичених ними баз даних складає 2-3 роки, і, як показує досвід, інформації, що міститься в цих базах даних, виявляється недостатньо для вироблення на її основі ефективної стратегії прийняття рішень за допомогою новітніх аналітичних систем. Небезпека тут складається не стільки в неможливості виявлення цікавлячих взаємозв'язків у нечисленних даних і побудови моделей на їхній основі, скільки в одержанні статистично незначущих моделей і прийнятті на їхній основі невірних рішень. Якщо даних мало, а їхня описова модель складна, то завжди можна підігнати цю модель під дані, навіть якщо це цілком випадкові числа. Той факт, що метод відмінно працює, коли потрібно пояснити те, що було в минулому, але зовсім непридатний для прийняття рішень "на майбутнє", народжує сумніву в здатності систем інтелектуальних обчислень вирішувати реальні задачі зі сфери бізнесу і фінансів. Таким чином, головна проблема застосування систем видобутку знань для України - це нечисленність аналізованих даних, а одне з головних вимог до цих систем - наявність твердого контролю статистичної значимості одержуваних результатів.

Іншою відмітною рисою української економіки, як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств, є її нестабільність; крім того, вона знаходиться під впливом дії численних, зненацька виникаючих факторів. У той час як на Заході підприємства в основному працюють у рамках вже устояної законодавчої бази, у сформованих структурах товарних, фінансових і інформаційних потоків, українські підприємства змушені підбудовуватися під правила гри, що постійно змінюються. Це ж стосується українських фінансових ринків, де приблизно раз у півроку відбувається істотне корегування правил роботи. Отже, людина повинна обов'язково контролювати й аналізувати результати, спродуковані інтелектуальними системами. Це потрібно, щоб гарантувати облік усіх факторів, що впливають на рішення. Як наслідок, побудовані моделі повинні бути прозорі і допускати інтерпретацію.

Нарешті, ще одна обставина впливає на застосування систем інтелектуальних обчислень в українських умовах. Воно зв'язано з тим, що люди, відповідальні за прийняття рішень у бізнесі і фінансах, звичайно не є фахівцями з статистиці і штучному інтелекті і тому не можуть безпосередньо використовувати системи інтелектуального аналізу даних, що вимагають складного налаштування чи спеціальної підготовки даних. Якщо така система поставляється як складова частина загальної технології електронних сховищ даних, реалізованої на підприємстві (що стає самою розповсюдженою практикою в розвинутих країнах), то це не створює проблеми - всі налаштування і передпроцесорна обробка здійснюються автоматично. Однак українські підприємства, що використовують сховища даних з елементами інтелектуального аналізу, сьогодні вкрай нечисленні. Тому важливими факторами, що визначають комерційний успіх систем інтелектуального аналізу даних в України, є простота у використанні і високому ступені автоматизму.

Засоби інтелектуальних обчислень знаходження нового знання та аналізу даних припускають надання допомоги організаціям у знаходженні прихованих залежностей у даних. Отримані моделі можна використовувати як для передбачення майбутніх значень, так і для опису поточного стану. Однак, засоби інтелектуальних обчислень не можуть працювати без супроводу користувачів, що добре розуміють ділову область, самі дані і загальний характер використовуваних аналітичних методів. Результат застосування методів знаходження нового знання може виявлятися в широкому спектрі, від збільшення доходів, до зменшення витрат.

Побудова моделі, це тільки один крок у процесі знаходження нового знання. Для отримання коректних результатів необхідно зібрати і підготувати дані і перевірити модель у реальному світі. Найкращу модель можна знайти після побудови моделей різних типів по різних технологіях.

Просунуті підприємці усвідомили, що засоби інтелектуальних обчислень - це реальний спосіб підвищення ефективності роботи. Питання не в тому, чи потрібні нові технології, а в тому, як їх застосувати в кожному конкретному випадку. Витрати на постановку задачі і супровід інтелектуальних систем можуть на порядок перевищувати вартість окремого пакета програм. Очевидно, що варто витратити частину грошей на навчання фахівців - у підсумку вийде дешевше й ефективніше. Зростає роль спеціалізованих консалтингових фірм, що здійснюють комплексний супровід проектів, включаючи діагностику задачі, аналіз методів рішення, вироблення рекомендацій, реалізацію обраного підходу, супровід, оптимізацію.