Способи викачування ресурсів із села, зневажливе ставлення до умов життя сільських трударів

не тільки не ослабли, а навпаки набирали дедалі потворніших форм. Заміна об`єктивних

Економічних законів догматичними теоріями, коли методами керівництва стає екстремальність

Та злочинне ставлення до свого народу, звичайно приводить до страшного лиха.

На кінець 1945 р. в Україні були відновлені практично всі колгоспи. Посівні площі

Досягли 65,6 відсотків рівня 1940 р. З цих земель був зібраний непоганий урожай. Такі

- 219 -

Результати при значному зменшенні, порівняно з довоєнним періодом, трудових і матеріальних

ресурсів, були досягнуті завдяки збільшенню обсягів обов`язкових поставок. Фактично люди

Працювали на межі своїх можливостей, віддавали останнє, виконуючи розпорядження

“центру”.

Однак не рахуючись з об`єктивними умовами, уряд висунув перед українським народом

Завдання, спрямовані на форсоване відновлення всіх повоєнних оброблюваних площ.

Піднімаючи зобов`язання для сільських трударів, центральні органи не забезпечували їх усім

Необхідним. Так, у 1945 р. більшість тракторного парку республіки вимагала капітального

Ремонту. Не забезпечувались колгоспи і насінням, добривами тощо, повністю була відсутня

Наукова агротехніка. На великих площах сівбу провадили вручну, в основному

Недокондиційним насінням. Важке становище склалося і в тваринництві. На кінець 1945 р.

поголів`я всіх видів худоби досягло 43 відсотків довоєнного рівня, а кормових культур було

Засіяно лише 29 відсотків.

Отже, вже наприкінці 1945 р. у сільському господарстві України, як і в ряді інших

Регіонів СРСР, склалася вкрай несприятлива ситуація, яка вимагала серйозного перегляду

Аграрної політики і, передусім, відмови від подальшого адміністративного форсування

Посівних площ без відповідного нарощування матеріальних ресурсів, перегляду заготівельної

політики, підвищення __________матеріальної зацікавленості колгоспників, відмови від силового

Адміністративного втручання у справи колгоспників.

Труднощі сільського господарства пояснювалися і вкрай несприятливими погодніми

Умовами. Зима 1945–1946 р у більшості районів була малосніжною, весна видалась

Посушливою. Це призвело до масової загибелі посівів озимих і ярих культур. У 120 районах

Харківської, Луганської, Сумської, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей не зійшло

Майже 550 тис. зернових культур або 20 відсотків посівів.

Замість того, щоб надати потерпілим районам реальну допомогу, республіканські органи,

Виконуючи розпорядження союзного керівництва, уже з весни 1946 р. розпочали “битву за

Врожай”, яка переросла у битву за вилучення у них останнього хліба. Так, липневий 1946 р.

пленум ЦК КП(б)У, незважаючи на катастрофічне становище, що склалося у південно-східних

областях, зажадав безумовного виконання планів завищених хлібозаготівель і оголосив це

Найважливішим завданням всіх партійних і радянських органів. Саме на вилучення зерна, а не

На врятування від голоду селян, вони змушені були мобілізувати всі сили і засоби.

Партійні органи з метою успішного виконання хлібозаготівельної кампанії вдалися до

Репресивних дій проти голів колгоспів та радгоспів, здійснювали кампанію тиску через пресу,

Пошук ворогів і диверсантів серед колгоспників. Тільки за перший квартал 1947 р. було

Розглянуто 1681 кримінальну справу про злочини голів колгоспів, які майже усі були ув’язнені

Як “вороги народу”. Особливу старанність проявляли адміністративні органи Київської,

Кам`янець-Подільської, Чернігівської, Луганської, Одеської областей. Основними видами

Злочинів залишались господарські, пов’язанні передусім з невиконанням державних замовлень.

Через посуху і надмірні хлібозаготівлі колгоспам нічим було платити трудодні селянам,

Що призвело взимку 1946–1947 рр. до голоду в Україні. В цілому на душу населення в