Ставали українськими, додаючи до української національної свідомості”. У 1820-х роках

з`являються нові таємні політичні товариства в Україні – “Малоросійське товариство” і

“Товариство визволення України”, які прагнули до відновлення політичної автономії України.

До них належали В.Лукашевич, Рєпнін, С.Кочубей, В.Тарновський, П.Капніст,

І.Котляревський. Цей рух приєднався до революційних декабристів.

- 114 -

Декабристські організації почали формуватися у 1816 р. Згодом, у 1822 р. декабристський

Рух поділився на “Північне товариство” в Петербурзі та “Південне товариство” на території

України. Головою “Південного товариства” був обраний П.Пестель. “Південне товариство”

Прийняло республіканську програму і схвалило тактику військового перевороту для ліквідації

Самодержавства. Обидва товариства передбачали ліквідацію кріпосного права, станового ладу і

Зрівняння в правах всіх громадян держави. Державу ж, Пестель уявляв як централізовану

Російську республіку і лише для Польщі визнавав право на самостійність. Тому, документальні

Джерела не підтверджують твердження, що “декабристські організації, насамперед південні,

Ставили собі за мету політичну незалежність України”.

Окремо потрібно охарактеризувати “Товариство об’єднаних слов’ян”, яке виникло в

Україні на Волині в 1823 р. серед офіцерів 1-ої армії. Його засновниками були офіцери брати

А. і П. Борисови.

У товариство ввійшло кілька десятків молодших офіцерів І.Горбачевський, А.Кузьмін,

І.Сухінов, М.Щепілло, В.Соловйов. Організація прийняла наступні програмні положення:

ліквідація монархічної влади у слов`янських народів і об`єднання їх у федеративний союз

демократичних слов`янських республік. Цей союз мав охопити слов`янські землі “між чотирма

морями – Чорним, Балтійським, Адріатичним і Льодовитим”. “Товариство об’єднаних слов’ян”

напередодні повстання 1825 р. стало слов`янською управою “Південного товариства”.

Спроба військового перевороту в Петербурзі здійснена учасниками “Північного

Товариства” 14 грудня 1825 р. в день присяги царю Миколі І, була придушена. 29 грудня 1825

Р. на Україні почалося повстання Чернігівського полку, яке зазнало невдачі. В імперії царський

уряд посилив реакційний курс. В той же час виступ декабристів лишився в пам`яті пізніших

Поколінь борців проти царизму як перше збройне повстання проти деспотичного царського

Самодержавства. Коли Т.Шевченко побачив на обкладинці “Полярной звезды”, яку видавав

О.Герцен в Англії, портрети п’ятьох страчених керівників декабристів, то назвав їх у своєму

Щоденнику “Первыми русскими благовестителями свободы”. Декабристський рух спричинився

До виникнення нових революційних організацій.

Величезною постаттю в українському національному русі, “репрезентативним героєм

України у 19 ст.” (І.Лисяк-Рудницький) був Тарас Шевченко (1814–1861) – геніальний

Український народний поет, борець за національне визволення українського народу. Він

вийшов з кріпосного селянства (до 24 років був кріпаком поміщика Енгельгардта) і страхіття

кріпосницької неволі запам`яталися йому на все життя. Після звільнення від кріпацтва, в 1840

Р. Шевченко надрукував в Петербурзі збірку поетичних творів, яку назвав “Кобзар”,

Підкреслюючи цим, що народна творчість є основою його творчості. В пізніші видання

“Кобзаря” входили нові вірші і поеми Шевченка, відображаючи боротьбу пригнобленого

Українського народу за краще майбутнє, пройняті невгасимою вірою в перемогу. “Кобзар” став

Катехизмом національної свідомості української нації. З появою Шевченка українська

Література займає одне з перших місць серед літератур слов’янських народів. Шевченко підніс

українську літературу на світовий рівень. Він “став велетнем у царстві людської культури”

(І.Франко). Потреба вистояти перед натиском ліквідаторів української мови, культури,

національної самобутності об`єднує Т.Шевченка, П.Куліша, Г.Квітку-Основ`яненка,

Є.Гребінку, А.Метлинського.