Семінар 8. Розвиток української культури у контексті європейського культурного простору у XIV -ХVІІІ ст.

8.1.В орбіті візантійської традиції: культура княжої доби.

8.2. Культура Галицько-Волинської держави: синтез місцевої, візантійської і західноєвропейської традицій.

8.3. Можливості і виклики перед українською культурою в другій половині XIV-XV ст.: передвідродження.

8.4. Освіта як джерело полікультурності: освітні процеси в ранньомодерну епоху.

8.5. Культура Ренесансу в архітектурі, мистецтві та літературі.

8.6. Багатоманітне бароко на українських землях.

 

Відповідаючи на перше питання потрібно взяти до уваги:

1. суспільно–політичні та економічні передумови, в яких формувалася давньоукраїнська культура, показати роль і місце Візантії у цьому процесі;

2. прийняття християнства і його вплив на культуру Київської Русі, значення церкви та монастирів як осередків культурного життя;

3. виникнення перших шкіл та книгозібрань, розвиток літератури: перекладної та оригінальної, агіографічної, релігійної, художньо–поетичної, літописів, мистецтва рукописної книги і книжкової мініатюри;

4. особливості становлення нового архітектурного стилю як синтезу місцевих архітектурних традицій з елементами візантійського стилю, мистецтво фрески та мозаїки;

5. давньоукраїнський іконопис, його видатні пам’ятки.

 

При підготовці другого питання слід звернути увагу на такі моменти:

1. особливості впливу візантійської, західноєвропейської та місцевої культурної традиції на формування культури Галицько-Волинської держави;

2. спадкоємність культурних традицій Київської Русі в Галицько–Волинському князівстві;

3. архітектура та містобудування Галицько-Волинської держави, образотворче мистецтво;

4. Галицько–Волинський літопис як культурно–історичне джерело;

5. освітні центри Галицько–Волинського князівства, розвиток наукових уявлень та знань.

У третьому питанні необхідно охарактеризувати:

1. своєрідність суспільно–політичної ситуації в Україні після занепаду Галицько–Волинського князівства;

2. стан української культури в складі Великого князівства Литовського та Польщі;

3. українське Передвідродження та його представники – Ю. Дрогобич, Павло Русин, С. Оріховський а інші;

Готуючись до четвертого питання, необхідно проаналізувати:

1. взаємозв’язок релігійного та культурно–освітнього руху Європи та України;

2. становлення та освітньо-видавничу діяльність Острозької академії, її роль у розвитку української освіти;

3. діяльність Львівського Успенського братства, як національного культурно – освітнього та видавничого осередку;

4. відродження освітнього та духовного життя в Києві, заснування Київського Богоявленського братства та школи,

5. значення реформаторської діяльності митрополита Петра Могили в церковній та освітній сферах;

Розкриваючи п’яте питання, основну увагу акцентуємо на:

1. специфіці впровадження нових ренесансних форм в кожному з окремих видів мистецтва, поєднання західноєвропейських впливів з національними традиціями;

2. найвидатніших досягнення в оборонній, культовій та житловій архітектурі, скульптурі і живописі доби Ренесансу;

3. значення творчих здобутків українських ренесансних митців, архітекторів, художників, скульпторів, їх внесок у загальноєвропейську культурну спадщину.

4. основних рисах літературного процесу в добу Ренесансу на українських землях;

5. українській полемічній літературі: представники та їх твори;

6. друкарні Львова, Києво-Печерської лаври, Києво-Могилянської колегії, становлення гравюри, мистецтва друкованої книги.

Даючи відповідь на шосте питання, з’ясовуємо:

1. суть бароко, як домінуючого художнього стилю на українських землях в другій половині XVII – XVIII ст.;

2. регіональні особливості бароко в Україні, „козацьке бароко” як синтез європейських форм та місцевих національних традицій;

3. діяльність Києво-Могилянської академії та її провідні вчені, західноукраїнські освітні осередки;

4. розвиток українського літературного бароко – Г. Сковорода, О. Бучинський, І. Величковський, А. Заруцький, І. Галятовський, С. Яворський, І. Орловський та інші, козацькі літописи;

5. архітектурні особливості „козацького бароко” та бароко на західноукраїнських землях.

 

Література:

1. Абрамович С. Д. Світова та українська культура: навч. посіб. / С. Д. Абрамович, М. Ю Чікарькова. – Львів, 2004.

2. Асеєв В. Джерела: мистецтво Київської Русі. – К., 1980

3. Бєлонович М. В. Українська культура часів Київської Русі: словник–довідник / М. В. Бєлонович, В. Г. Рибалко. – Х., 1998.

4. Дещинський Л.Є., Терський С.В., Зінкевич Р.Д. та ін. Історія української та зарубіжної культури. Підручник. – Львів: Вид–во “Бескид Біт”, 2008.

5. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. – Київ, 1972. – 124 с.

6. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1966.

7. Історія української культури. У п’яти томах / Редакційна колегія тому: Ісаєвич Я. Д. – головний редактор та ін. – Київ: видавництво «Наукова думка», 2001. – Т. 2: Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ століть. – 848 с.

8. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – Київ, 2006. – 480 с.

9. Історія української культури: навчальний посібник / І.Я.Хома, А.О. Сова, Ж.В. Мина; за ред.І.Я. Хоми.–Львів: Видавництво львівської політехніки, 2012.–356 с.

10. Кордон М. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 508 с.

11. Курс лекцій з української та зарубіжної культури. // За ред. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2000.

12. Мацюк О.Я. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Художнє оформлення Івана Плесканка. – Львів: Центр Європи, 1997. – 160 с.

13. Терський С. В. Археологія доби Галицько–Волинської держави.– Львів, 2002.

14. Українська культура: історія і сучасність: Навчальний посібник / За ред. Черепанової С. О. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.

15. Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. ст. І. М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С. В. Ульяновської, В. І.Ульяновського. – Київ: Либідь, 1993.– 592 с.

16. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко – К., 2001.

17. Шейко В. Історія української культури: Монографія. – Харків, 2001. – 400с.

18. Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.: Навч. посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів. – Київ: Генеза, 1997. – 312 с.

Теми рефератів:

 

1. Візантійські впливи в давньоукраїнській культурі.

2. Культурна самобутність Галицько–Волинського князівства.

3. Давньоукраїнський іконопис.

4. Давньоруська сакральна архітектура.

5. Повість минулих літ, Київський та Галицько–Волинський літописи – пам’ятки оригінальної української літератури.

6. Галицька архітектурна школа: вплив романіки і готики.

7. Юрій Дрогобич – видатний вчений, представник раннього гуманізму в Україні.

8. Костянтин Острозький та українська культура.

9. Культурно–просвітницька діяльність Львівської братської школи.

10. Доба мазепинського бароко.

11. Український бароковий театр.

 

Семінар 9. Діалог культур на українських землях в час імперій та в час національних змагань:

 

9.1. Українська культура в Російській імперії:

А) освітній процес: шкільна освіта, зародження та розвиток університетів;

Б) українська література ХІХ ст., як чинник впливу на формування нації: від романтизму, через реалізм – до модерну;

В) поступ в архітектурі та мистецтві – від класицизму до модерну;

9.2. Розвій культури в підавтстрійській Україні:

А) особливості влаштування освітньої системи;

Б) тенденції літературного процесу на західноукраїнських землях;

В) новації в архітектурі і мистецтві: місцеві варіанти адаптації класицизму та модерну та нові віяння в живописі.

 

Аналізуючи перше питання, необхідно розкрити:

· особливості розвитку української культури в колоніальних умовах Російської та Австрійської імперій; духовно-ідеологічні процеси в Україні наприкінці ХУІІІ – поч. ХІХ ст.;

• подолання мовного білінгвізму та становлення української літературної мови; творчість І. Котляревського та його послідовників;
• виникнення професійних українських театрів в Харкові та Полтаві;
• формування нової системи вищої освіти в підросійській Україні. Заснування Харківського та Київського університетів; їх роль у розвитку українського романтизму;
• національні особливості та значення романтизму в справі відродження української культури; творчість П. Гулака-Артемовського,Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка на засадах романтизму;
• національно-культурні організації та рухи в Наддніпрянській Україні в умовах царської урядової імперської політики;

· утвердження реалізму в українській культурі другої половини ХІХ ст.: літературі, малярстві, графіці; Т. Шевченко, М. Вовчок, П. Мирний, І. Нечуй-Левицький; виникнення історичного роману;

• репресії стосовно української культури: Валуєвський циркуляр і Емський указ та їх наслідки;
• панування в архітектурі класицизму та стилю ампір, їх російсько-імперський та західноєвропейський варіанти; характерні ознаки класицизму в містобудуванні та образотворчому мистецтві.

 

Розкриваючи друге питання звертаємо увагу на:

• проведення освітньої реформи в Австрійській імперії 1774 р. та нова організація освіти (запровадження шкіл трьох типів: однокласних парафіяльних, трикласних і чотирикласних);
• діяльність галицьких романтиків; «Руська трійця» та її роль у відродженні культури в Західній Україні;
• вплив «Весни народів» 1848 – 1849 років на культурно-освітні процеси національного відродження в Галичині;
• особливості культурного життя на західноукраїнських землях у 50-80-х рр. ХІХ ст.; перший український театр у Галичині (1864 р.);
• діяльність «Просвіти» (1868 р.) та Наукового Товариства ім.. Т. Шевченка (1892 р.);
• модернізм і його особливості в українській культурі, зв'язок української культури з європейською;
• культурні процеси в Україні в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.).

 

Список літератури

1. Аркуша О. Г. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 р – Львів, 1996. – 173 с.

2. Бойко М. П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення. – Дніпродзержинськ, 2006. – 451 с.

3. Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка: навч. посіб. / упоряд. О. І. Руденко, Н. Б. Петренко. – К., 1998.

4. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин / П. Голубенко. – К., 1993.

5. Дзюба І. Шевченкофобія в сучасній Україні. – Київ, 2006. – 60 с.

6. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. – К., 2004

7. Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

8. Мудрий М. Виборчі кампанії до Галицького Сейму: суспільство, політика та міжнаціональні відносини (60-70-ті роки ХІХ ст.) // Республіканець. – Львів, 1995. - №1-2. – С. 35-42.

9. Мудрий М. Місцеве самоврядування Галичини в контексті українсько-польських взаємин (друга половина ХІХ ст.) // Україна в минулому. – Львів, 1996. – Вип.9. – С. 77-102.

10. Петрів Р. В. Східна Галичина у складі Австрійської імперії: (історико-правовий аспект). – Івано-Франківськ, 2009. – 254 c.

11. Сарбей Віталій Григорович Національне відродження України – Київ, 1999. – 335 с. – (Україна крізь віки; т. 9).

12. Сушко Р. В. Хроніка нищення української мови: від доби Романових – до сьогодення. – Київ, 2012. – 71 с.

13. Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси: в 3-х томах / редакційна рада: В.М. Литвин (голова ради)... [та ін.]; відповідальний редактор В.А. Смолій; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ, 2004. – 3 т.

14. Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання: збірник документів і матеріалів (1847-1914) / упорядник Геннадій Боряк; Інститут історії України НАН України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Київ: 2015. – 807 c.

15. Щербаківський В. Українське мистецтво / В. Щербаківський. – К., 1996.

16. Яценко М. Т. Українські поети–романтики / М. Т. Яценко. – К., 1987.

 

Теми рефератів

1. Особливості політики «освіченого абсолютизму» Марії-Терезії та Франца-Йосифа в Галичині наприкінці ХVІІІ ст.;
2. Українсько-польське суперництво в Галичині під час «весни народів» 1848 – 1849 років;
3. Спроби українсько-польського компромісу та політика «нової ери» 1890 – 1895 років;
4. Ідеї слов’янофільства та діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
5. Діяльність Т. Шевченка в контексті українського національного відродження;
6. Особливості українсько-польського співіснування на Правобережжі. Діяльність В. Антоновича;
7. Україна та польські антиросійські повстання ХІХ ст.;
8. Проект «Великої російської нації» та українське питання в Російській імперії в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.;
9. Перша світова війна та «українське питання»;
10. Художні стилі в українській культурі ХІХ ст.
11. Український літературний романтизм.
12. «Енеїда» Івана Котляревського – перший твір нової української літератури.
13. Літературна спадщина Тараса Шевченка в національній та світовій культурі.
14. Український професійний театр корифеїв.
15. Микола Лисенко – основоположник української класичної музики.
16. «Руська трійця» та її роль у відродженні культури в Західній Україні.
17. Юрій Федькович – зачинатель культурного відродження Буковини.
18. Місце і роль Івана Франка в українській культурі.
19. Українські художники XIX – початку XX ст. (Микола Ярошенко, Микола Пимоненко, Костянтин Трутовський, Олександр Литовченко та інші).
20. Українці в російській культурі XIX ст.