Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття міжнародно-правової відповідальності
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мало не досліджена, як тема розуміння сутності міжнародно-правової відповідальності. Термін «відповідальність» запозичено з англійської політико-філо-софської літератури XVIII ст. для визначення обов'язків поведінки суб'єкта в майбутньому і негативних наслідків за його поведінку в минулому. Певний вплив на становлення міжнародно-правових поглядів відповідальності мала наука цивільного права, звідки запозичалися основні результати тлумачення термінів «тягар виконання функції», «обов'язок», «зобов'язання», «примус» та ін. Водночас у процесі роботи над кодифікацією норм міжнародного права інституту відповідальності Комісія міжнародного права ООН констатувала бідність юридичного лексикону з питань відповідальності. Чи не тому дослідники міжнародно-правової відповідальності іноді намагаються обійти характерні для неї риси і дають визначення в надто загальній формі, напри- Глава XV Міжнародно-правова відповідальність 1 Поняття міжнародно-правової відповідальності
клад: «Під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють юридичні наслідки, які настають для суб'єкта міжнародного права у результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'язання» (Г. І. Тункін, А. М. Талалаєв, Л. М. Шестаков, Е. О. Шибаєва та ін.). Досить замінити слово «міжнародний» на «цивільний», «кримінальний», «адміністративний» тощо — і ми отримаємо визначення зовсім іншої відповідальності. Певна логіка в цьому є, бо в усіх випадках ідеться про «відповідальність». Але ж, мабуть, не повинні всі особливості відповідальності в системі міжнародного права визначатися лише одним словом «міжнародна». Розуміючи це, деякі дослідники сутності міжнародно-правової відповідальності пропонують уточнювати в її понятті особливі міжнародно-правові характеристики. Але, як правило, далі від загальновизнаних елементів відповідальності вчені не сягнули. «Міжнародно-правова відповідальність, — зазначає Ю. М. Колосов, — це юридичний обов'язок суб'єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, вчиненої іншому суб'єкту міжнародного права в результаті здійснення правопорушення».
Досить уживаним є визначення міжнародно-правової відповідальності через дії (та їх наслідки) суб'єктів і джерела права (Г. М. Мелков, К. А. Бекяшев та ін.). На думку прихильників такого підходу до визначення поняття міжнародно-правової відповідальності, під нею слід розуміти «юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права, який порушив чинні норми міжнародного права і свої міжнародні зобов'язання. Водночас вона є одним з юридичних засобів забезпечення дотримання цих норм та відшкодування заподіяного збитку (шкоди)». Багато спільного з цим визначенням має поняття міжнародно-правової відповідальності, розроблене відомими російськими вченими (С. Ю. Марочкін, Г. В. Ігнатенко, Д. Д. Остапенко та ін.), яке пропонується Міністерством загальної і професійної освіти Російської Федерації для студентів вищих закладів освіти зі спеціальності «юриспруденція». Виходячи із загального постулату, що відповідальність є необхідним юридичним засобом забезпечення дотримання норм міжнародного права, а також відновлення порушених прав і відносин, під міжнародно-правовою відповідальністю вони бачать «відповідальність суб'єкта міжнародного права знешкодити, ліквідувати шкоду, заподіяну ним іншому суб'єктові міжнародного права у результаті порушення міжнародно-правового зобов'язання, або обов'язок відшкодувати збитки (шкоду), заподіяні правомірними діями, якщо це передбачено договором»1. В українській науці міжнародного права не робилося спроб уточнити наявні визначення. Науковці, які спеціально досліджували це питання, як правило, користувалися визначенням міжнародно-правової відповідальності, розробленим ученим Московського університету ім. М. Ломоносова Г. І. Тункіним для студентів, аспірантів і викладачів вищих закладів освіти. «У науці міжнародного права, — писав він, — під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють негативні юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права у результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'язання»2. Не ставлячи під сумнів переваг (як і, до речі, недоліків) кожного з індивідуальних визначень поняття міжнародно-правової відповідальності, мабуть, доцільніше брати за основу визначення, дане Комісією міжнародного права ООН, що охоплює «ті наслідки, які те чи інше міжнародне протиправне діяння може мати згідно з нормами міжнародного права у різних випадках, наприклад наслідки діяння в плані заподіяння шкоди та відповідних санкцій»3.
Будучи за своєю суттю доктринальним, воно, проте, охоплює бачення міжнародно-правової відповідальності вченими, представниками різних правових систем. Комісія міжнародного права визначила міжнародно-правову відповідальність держав як «усі види нових правовідносин, які можуть виникнути в межах міжнародного права у результаті міжнародно-правового діяння держави незалежно від того, чи обмежуються ці відносини правовідносинами між державою, що вчинила протиправне діяння, і державою, яка безпосередньо постраждала, або ж вони поширюються також на інших суб'єктів міжнародного права, і незалежно від того, чи сконцентровані вони на 1 Международное право. М., 1999. С. 132. 2 Тункин Г. И. Теория международного права. М., 1970. С 430. 3 Ежегодник Комиссии международного права, 1984. Нью-Йорк, 1985. Т. 2, ч. 2. С. 120. Глава XV Міжнародно-правова відповідальність зобов'язанні винної держави відновити у правах державу, яка постраждала, і стягнути заподіяні їй збитки (шкоду), або охоплюють також право самої держави, яка постраждала, або інших суб'єктів міжнародного права застосувати до винної держави будь-яку санкцію, допустиму міжнародним правом»1. Отже, домінуючим на міжнародно-правову відповідальність є погляд на правовідносини, що склалися після міжнародного правопорушення. Все менше її тлумачать лише як обов'язок відшкодувати збитки. Дехто з учених (В. А. Василенко, Ж. Салмон, П. М. Дюпоі та ін.) навіть потерпають від того, що такий погляд може привести до неправильного висновку: міжнародна відповідальність настає там, де є збитки. Більш прийнятним є приведення міжнародно-правової відповідальності до таких основних характеристик. Вона: 1) реалізується в міжнародних правоохоронних правовідносинах між державою-порушни-цею, з одного боку, і державою-жертвою (державами, а іноді й товариством держав у цілому) — з іншого боку; 2) виникає слідом за вчиненням міжнародного правопорушення; 3) полягає в застосуванні до держави-поруш-ниці міжнародного права примусових (не превентивних) заходів; 4) пов'язана з негативними наслідками для правопорушника; 5) має на меті забезпечення міжнародної законності та міжнародного правопорядку. Відповідальність є безумовним зобов'язанням, яке спричинене неправомірними діями. Ще Постійна Палата міжнародного правосуддя наголошувала (1928) на безумовності принципу міжнародного права (загальний принцип права), за яким будь-яке порушення міжнародно-правових зобов'язань тягне за собою зобов'язання компенсувати спричинену шкоду. Норми міжнародного права, які регулюють походження, зміст та реалізацію міжнародно-правової відповідальності, об'єднані в окремий інститут. Особливих змін цей інститут зазнав після Другої світової війни, коли в міжнародному праві було визнано відповідальність за агресію, політику апартеїду, расизму, расової сегрегації, відмову надати незалежність колоніальним народам тощо. Змінилися можливості застосування примусових заходів та їхній
1 Ежегодник Комиссии международного права. 1973. Т. 2. С. 204. ________ Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності __________ характер. Розширилося коло суб'єктів міжнародно-правової відповідальності (насамперед за рахунок суб'єктів — фізичних осіб), змінилися форми реалізації норм міжнародно-правової відповідальності. Водночас інститут міжнародно-правової відповідальності залишається переважно звичаєво-правовим. Розпочата наприкінці 50-х років кодифікація норм інституту не завершена й до сьогодні. Активно ведеться робота щодо розширення сфери дії інституту з поширенням його на довкілля і природні копалини, космічний та повітряний простір та ін. Розвиток міжнародних організацій мав наслідком формування їхньої міжнародно-правової відповідальності. З 1978 р. Комісія міжнародного права вивчає питання міжнародно-правової відповідальності за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом. Міжнародно-правова відповідальність не має галузевого поділу, як то є у внутрішньодержавному праві. Вона є єдиним цільним інститутом. Разом із тим можуть бути різні режими міжнародно-правової відповідальності (наприклад, за агресію та ординарне порушення норм міжнародного договору). Міжнародно-правова відповідальність базується на чотирьох основних принципах, визначених світовим співтовариством. Комісія міжнародного права так сформулювала ці принципи: 1) принцип відповідальності стосовно всіх міжнародно-правових діянь держави; 2) принцип, який визначає суб'єктів таких діянь; 3) принцип, що визначає умови наявності міжнародно-правових діянь; 4) принцип незастосування внутрішнього права для визначення наявності цих діянь.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 183; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.18.235 (0.01 с.) |