МЕРКОСУР - Південноамериканський спільний ринок

МЕРКОСУР - створений Аргентиною, Бразилією, Парагваєм і Уругваєм на основі Асунсьонського договору, підписаного в 1991 р.

ЕТАПИ:

1. Угода про вільну торгівлю між Аргентиною і Бразилією в 1986 р.

2. Приєднання Парагваю і Уругваю у 1990 р.

Асунсьонський договір передбачав:

- відміну всіх мит і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі країн-членів;

- введення єдиного зовнішнього тарифу.

3. Першими асоційованими членами угруповання в 1996 р. стали Болівія і Чилі.

4. З 2003 р. - Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела і Мексика.

5. У липні 2006 р.- протокол про вступ у МЕРКОСУР Венесуели, проте повноправним членом угруповання Венесуела стане лише після ратифікації відповідної угоди парламентами всіх країн-учасниць.

7. У грудні 2009 р. вказаний договір був ратифікований Бразилією, третьою учасницею МЕРКОСУР (залишився Парагвай).

За розмірами й економічним потенціалом МЕРКОСУР - другий у світі після ЄС і найбільший у світі щодо країн, що розвиваються, митний союз (з 1 січня 1995 р. відповідно до Оуро-Претських угод, підписаних у 1994 р.). Він об’єднує країни з населенням більш ніж 250 млн, на які припадає понад 75 % сукупного ВВП регіону.

Керівні органи МЕРКОСУР:

- вищий політичний орган - Рада Спільного ринку у складі міністрів закордонних справ і економіки;

- виконавчий орган - Група спільного ринку, в яку входять по чотири офіційні представники від кожної країни (від міністерств закордонних справ, торгівлі, економіки і центрального банку);

- Парламент МЕРКОСУР;

- Вищий арбітражний суд.

Мета створення митного союзу:

• лібералізація взаємної торгівлі;

• відкриття ринків як засіб проведення структурних реформ;

• модернізація національних економік.

У рамках МЕРКОСУР діє єдиний зовнішній митний тариф на продукцію, яка ввозиться з третіх країн (ставка імпортних мит для різних товарів коливається від 0 до 20 %).

Існують списки винятків для певних товарів на підставі їх низької конкурентності (перехідний період до усунення мит).

Лібералізація торгівлі поширюється на 90 % товарів митної номенклатури (10% увійшли до списків винятків).

Результати діяльності МЕРКОСУР

Завдяки лібералізації внутрішньозональна торгівля зросла в 1991-2008 рр. у 8 разів і перевищила ЗО млрд дол.

На практиці єдиний зовнішній тариф поширюється не більш ніж на 50 % вартісного обсягу імпорту.

У 2007 p. була розроблена програма наближення до єдиного зовнішнього тарифу для великих країн до 2011 р., а для малих - до 2015 р.

МЕРКОСУР уклав зовнішньоторговельні преференційні угоди з різними країнами - Індією, Ізраїлем, а також з іншими економічними угрупованнями - Радою співпраці арабських держав Перської затоки, Південноафриканським митним союзом.

З ЄС в 1995 р. підписано рамкову угоду про економічне співробітництво, ведуться переговори про створення зони вільної торгівлі.

Нині на порядку денному організації стоять питання поглиблення інтеграції, поширення її на інвестиції, валютну і загальноекономічну політику.

Проблеми поглиблення інтеграції в рамках МЕРКОСУР:

• відсутність митного кодексу і використання на практиці подвійного митного обкладання;

О не розроблений механізм розподілу доходів від митних зборів.

Від 2004 р. МЕРКОСУР і Співтовариство держав Анд (CAN) ведуть переговори про створення нового об’єднання Унасур (Union de Naciones Suramericanas, союз держав Південної Америки) з єдиним центральним банком (Banco del Sur). Проте поки що ці переговори не дали певного результату.

АСЕАН - Асоціація держав Південно-Східної Азії -
політична, економічна і культурна регіональна організація

9 серпня 1967 р. Бангкокська Декларація про створення АСЕАН

- Сінгапур, Малайзія, Філіппіни, Таїланд, Індонезія.

Країни-члени - Бруней, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Сінгапур, М’янма, Таїланд, Філіппіни.

Статус наглядача має Папуа - Нова Гвінея.

Основні цілі:

- сприяння економічному, соціальному та культурному розвитку країн-партнерів;

- зміцнення миру та регіональної стабільності на основі справедливості та правових норм у взаємовідносинах між державами- партнерами;

- налагодження зв’язків з іншими економічними блоками;

- розробка єдиної позиції в міжнародних організаціях;

- розвиток співробітництва у сфері промисловості, сільського господарства, зв’язку, освіти і туризму.

У 1976 р. на острові Балі підписано Декларацію згоди АСЕАН та Договір про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії.

Цілі:

- співпраця в обміні основними сировинними товарами; о створення спільних великих підприємств обробної промисловості, що працюють переважно на місцевій сировині;

- підписання преференційних торговельних угод з метою розвитку нових галузей промисловості та раціоналізації поділу праці в регіоні;

- вироблення єдиної економічної політики, зокрема підписання угод про стабілізацію цін на товари регіонального попиту.

- 1986 р. - конференція міністрів закордонних справ АСЕАН. 1992 р. - спроби створити зону вільної торгівлі АСЕАН (АФТА).

Головні завдання:

- стимулювання вільної торгівлі в рамках АСЕАН шляхом ліквідації тарифних, а потім і нетарифних бар’єрів;

- залучення у регіон іноземних інвестицій шляхом створення більш ємного та єдиного ринку;

- адаптація АСЕАН до умов міжнародної економіки, особливо щодо тенденцій розвитку регіональних торговельних угод у світі.

Основні функції АСЕАН:

- сприяння економічному, соціальному і культурному розвиткові країн-членів, співпраці в промисловості, сільському господарстві;

- спільна зовнішньоекономічна діяльність; о забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Механізм лібералізації:

Всі товари поділяються на чотири категорії:

1) товари, рівень тарифів на які підлягає скороченню згідно з прискореним або звичайним графіком (88 % усієї товарної номенклатури АСЕАН);

2) товари, які є важливими для забезпечення національної безпеки, культури та екології;

3) товари, зниження цін на які вважається тимчасово неможливим;

4) сільськогосподарська сировина.

Головною причиною виникнення труднощів у членів АФТА є однотипна структура економік (конкурентна експортно-товарна номенклатура) країн Південно-Східної Азії, за винятком Сінгапуру.

Проблеми та перспективи розвитку АСЕАН: о адаптація нових членів АСЕАН (країни Індокитаю, М’янма) та вирівнювання рівнів розвитку на основі ринкової економіки з різною часткою державного втручання;

- суперечність між збереженням нинішнього міждержавного статусу АСЕАН як асоціації, заснованої на принципах консенсусу і взаємних консультацій, і просуванням до, організації з наднаціональними керівними органами за прикладом Європейського Союзу;

- не вирішення питання національної автентичності Індонезії (унітарний або федеральний устрій, перспектива розпаду та міжетнічних конфліктів за прикладом колишньої Югославії);

- територіально-прикордонні суперечки всередині АСЕАН (Малайзія - Сінгапур, Малайзія - Філіппіни, Малайзія - Індонезія);

- питання, пов’язані із залученням країн АСЕАН до процесу глобалізації: реформа владних структур, подолання негативних соціально-економічних наслідків;

- перспектива поглинання АСЕАН більш масштабним Східно-Азіатським економічним співтовариством (АСЕАН, Китай, Японія, Республіка Корея).

Єдиний економічний простір (Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, 2003 р.):

- митний союз з наднаціональним регулюванням торговельної політики,

- елементи спільного ринку, економічного та валютного союзу.

Спільний європейський економічний простір (ЄС - Росія, домовленість у 2001р., План дій ЄС - Росія 2005 р.):

- створення передумов вільного руху окремих факторів виробництва (товарів, послуг, капіталів).

- спільне розуміння змісту відсутнє.