Опитування як метод соціологічного дослідження: різновиди, можливості, проблеми. Фокусоване інтерв'ю. Опитування через Іпіегпеі.

Опитування - це найбільш поширений і незамінний спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо.

Цей метод є широковживаним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Специфіка соціологічного опитування полягає в тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їхні суб'єктивні думки, дослідник за допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально ти-пову думку, виводить осереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціолог здобуває достовірне, об'єктивне й унікальне знання про певні суспільні процеси.

Мистецтво використання цього методу полягає в тому, щоб чітко уявляти: кому, коли та як ставити запитання, а також зна-ти, яким чином обробити отримані відповіді. Визначний американський соціолог П. Лазарсфельд присвятив проблемам методики опитування наукову працю з виразною назвою "Мистецтво запитувати "Чому?".

Перші згадування про проведення опитувань належать до часів Стародавнього світу. Зазвичай, вони пов'язувалися зі встано-вленням кількості населення, здатного носити зброю та сплачувати податки. Становлення опитування як наукового методу здобут-тя інформації припадає на кінець XIX ст. Саме в цей період відбуваються масові переписи населення, ведеться облік урожаїв, худо-би, землі, засобів виробництва, збирається інформація з моральної статистики тощо.

Існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування (анкетування) та інтерв'ю.

Анкетне опитування -"метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійс-нюється за допомогою анкети.

Анкета - основний документ у анкетному опитуванні - це впорядкований певним чином перелік питань, за допомогою яких збирається первинна інформація.

Як підкреслюють фахівці, побудова анкети вимагає особливого мистецтва від соціологів. Логіка поставлених у ній запитань має відповідати основним цілям дослідження та слугувати зібранню тієї інформації, що перевіряє гіпотези, висунуті програмою дослідження.

Виділяють такі різновиди анкетного опитування:

• анкетування індивідуальне - вид анкетування, що не передбачає спільності місця та часу при заповненні анкети для всієї сукупності респондентів;

• анкетування групове — вид анкетування, котрий передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, зібраною в од-ному приміщенні;

• поштове анкетування — вид анкетування, який передбачає розповсюдження анкети поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом;

• пресове анкетування (в ЗМІ) - вид анкетування, що адресується специфічному контингенту: читачам газети, слухачам ра-діо, телеглядачам;

• експертне анкетування - вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, що є предметом вивчення.

Процесу складання анкети має передувати етап ґрунтовного вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми. Існу-ють також окремі правила, методичні вимоги щодо послідовності питань в анкеті (про це детально див. нижче), а також організа-ційно-технічні процедури проведення анкетування.

Основні етапи анкетного опитування:

а) підготовчий етап — пов'язаний з розробкою програми опитування, складанням анкети, її тиражуванням, виробленням ін-струкцій для анкетерів і респондентів тощо;

б) оперативний етап - пов'язаний із безпосереднім анкетуванням респондентів;

в) підсумковий етап - пов'язаний з обробкою та аналізом анкетування.

Іншим типом опитування є інтерв'ю. Інтерв'ю - це метод здобуття соціологічної інформації, що полягає в безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.

Виділяють такі різновиди інтерв'ю:

• фіксоване (стандартизоване) - різновид інтерв'ю, що суворо регламентований питальником;

• фокусоване - різновид інтерв'ю, при якому респондента заздалегідь знайомлять із проблематикою бесіди;

• вільне (нестандартизоване, неформалізоване) - різновид інтерв'ю, у якому тему визначено заздалегідь, а інтерв'юер має пе-вну свободу при веденні бесіди.

• квазі-інтерв'ю у фокус-групах - ретельно спланована дискусія, націлена на збір думок респондентів за неформальних об-ставин.

Поряд із двома основними типами опитування - анкетуванням та інтерв'ю - існує й такий специфічний його різновид, як со-ціометричне опитування.

Соціометрія - це різновид опитування, спрямований на вимір соціальних дистанцій між членами певної групи. Уперше в со-ціології описав цей метод і використав його практично Я. Морено - американський психіатр та соціальний психолог, представник Колумбійської школи в соціології. Здійснюючи кількісний і якісний аналіз емоційних взаємин у колективі, він сформулював тенде-нції групової міжособистісної взаємодії.

Основним документом у соціометрії є соціометричний тест, мета якого - виміряти ступінь згуртованості-роз'єдна-ності групи, виміряти соціальні відстані між людьми в ко­лективі, що зумовлені відносинами симпатії-антипатії, притягання-відштовхування то-що.

У результаті такого опитування виявляються неформальні лідери в колективі - "зірки", "бажані члени колективу" та "відчу-жені члени колективу". Ця методика дає можливість дослідити стан соціально-психологічного клімату в колективі й виробити практичні рекомендації щодо його поліпшення, її широко застосовують у соціальній психології при вивченні міжособистісних сто-сунків у групах, при виявленні особливих підсистем - групових утворень всередині більш широких груп, при дослідженні нефор-мального лідерства.

Метод опитування не є найуніверсальнішим методом, його доцільно застосовувати, як вважають спеціалісти, у поєднанні з іншими методами — спостереженням, аналізом документів тощо.