Мета і завдання дисципліни «Релігієзнавство»,

Її місце у навчальному процесі

Мета вивчення дисципліни

Викладання і засвоєння релігієзнавства є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді самовизначитись у світоглядних питаннях, формує духовні інтереси, ціннісну орієнтацію.

Релігієзнавство - важливе для професійної підготовки студентів, які готуються до наукової та професійної діяльності в галузях економічної діяльності.

Ознайомити студентів з основними концептуальними підходами й теоріями виникнення й історичного генезису феномена релігії, показати його сутнісні особливості, структуру, конкретно-історичні форми прояву, місце й роль у суспільно-історичному розвитку, сприяти світоглядній орієнтації в сучасній релігійно-культурній ситуації у світі й в самій Україні.

Завдання дисципліни

В результаті вивчення дисципліни «Релігієзнавство» студенти повинні

ЗНАТИ:

специфіку релігієзнавства як міждисциплінарної галузі гуманітарного знання та

ú специфіку його синовніх структурних розділів-дисциплін;

ú специфіку феномену релігії та основні концептуальні підходи щодо інтерпретації його сутності;

ú структуру релігії і її роль у життєдіяльності індивіда й суспільства;

ú історію виникнення й догматично-світоглядні і культові особливості основних

історичних форм феномену релігії та їхній вплив на культурно-історичний

(цивілізаційний) процес розвитку людства;

В результаті вивчення дисципліни «Релігієзнавство» студенти повинні

ВМІТИ:

ú аналізувати й розуміти сучасний стан найбільш впливових національно-державних релігій миру;

ú аналізувати й розуміти сучасний стан світових релігій (буддизм, християнство, іслам) і їхніх конфесіональних напрямків;

ú аналізувати й розуміти сутність і сучасний стан найбільш впливових нетрадиційних релігій, сект і деномінацій;

ú аналізувати й розуміти сучасний стан релігій і релігійних течій, сект і деномінацій, що одержали поширення на території України, сприяючи тим самим досягненню

ú міжцерковному, міжконфесійному й цивільному взаєморозумінню й злагоді на Україні.

Студенти, освоюючи цю дисципліну, повинні здобути навики толерантного ведення ідейно-світоглядного діалогу. Це допоможе їм уникнути догматизму й авторитаризму мислення, з одного боку, релятивізму й нігілізму – з іншого.

Місце дисципліни у навчальному процесі

Релігієзнавство – це філософська дисципліна гуманітарного циклу підготовки.

Структура залікового кредиту дисципліни

 

Денна форма навчання

Назва змістового модулю	Кількість годин	Форма контролю
всього	лекції	семінари	СРС	індиві-дуальні завдання
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1. СТАРОДАВНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
Змістовий модуль 1. Вступ до релігіє-знавства. Релігія як історико–культур-ний феномен						Усне опитування, рішення ситуацій них задач, доповіді
Змістовий модуль 2.Найдавніші форми релігійних уявлень
Змістовий модуль 3.Етнонаціональні релігії
Разом за заліковий модуль І						Модульна контрольна робота
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА
Змістовий модуль 4. Буддизм як світова релігія						Усне опитування, рішення ситуацій них задач, доповіді.
Змістовий модуль 5. Християнство як світова релігія
Змістовий модуль 6. Іслам як світова релігія
Змістовий модуль 7. Нетрадиційні релігії ХХ століття
Разом за заліковий модуль ІІ						Модульна контрольна робота
Разом:						залік

Якість засвоєння модулів оцінюється за бально-рейтинговою шкалою (національною і шкалою ECTS)

 

Кількість балів за шкалою ДонДУУ	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
80 – 89	В	добре
70 – 79	С
60 – 69	D	задовільно
50 – 59	Е
35 – 49	FX	2 (незадовільно) – з можливістю повторного складання екзамену	не зараховано з можливістю повторного складання
1 - 34	F

 

Методи навчання: «Релігієзнавство» можна визначити як предмет соціально-гуманітарних дисциплін (філософського циклу) і деяку науково-соціологічну технологію, що формують системний погляд на релігію через становлення логічних схем для:

● збору і аналізу даних у сфері духовного життя;

● визначення її пріоритетних форм;

● розгляду альтернативних варіантів;

● аналізу існуючих проблем різноманітних аспектів соціального життя сучасного

суспільства.

Враховуючи мету та задачі, а також основні функції дисципліни, «Релігієзнавство» використовує відомі в науці методи пізнання:

· аналіз і синтез;

· індукцію і дедукцію;

· історичний і логічний підхід;

· порівняльний аналіз;

· наукову абстракцію;

· соціологічний підхід.

Застосування наукових методів в курсі «Релігієзнавство» конкретизується викладанням окремих тем.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної роботи, виконання індивідуально-дослідних завдань, ілюстративні матеріали.

Методи контролю: усна, письмова і практична перевірка знань.

Форми контролю:

Поточний контроль:

оцінювання усних відповідей на семінарах, доповідей, рефератів, тест-контроль, вирішення ситуаційних задач, участі у ділових іграх.

Модульний контроль:

· Модульна контрольна робота

· Виконання і захист ІНДЗ

· Надання опублікованої статті, тез доповіді тощо.

Підсумковий контроль – залік, виставляється за результатами модульного контролю.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Розподіл балів

 

Сума балів за заліковими модулями	Заліковий модуль 1.	Заліковий модуль 2.	Сума балів з навчального модулю
Змістовні модулі	Зм.м.	Зм.м.	Зм.м.	Модульна контр робота	Зм.м.	Зм.м.	Зм.м.	Зм.м.	Модульна контр робота
Лекції, семін. і практич.
СРС
Індивід. науково-дослід. робота
Сума