Харчова токсикоінфекція (ХТІ)

 

 

Харчова токсикоінфекція (ХТІ) — гостре кишкове інфекційне захворювання, що виникає унаслідок вживання в їжу продуктів харчування, в яких відбулося накопичення різних мікробів і токсичних речовин, що утворюються в харчовому продукті в результаті життєдіяльності мікроорганізмів і розпаду самого продукту.

Етіологія і епідеміологія.

Збудниками є різні мікроби, як патогенні (сальмонели, шигели), так і умовно-патогенні (протеї, і ерсинії, ентерококи, стафілококи, стрептококи, спорові анаероби, гемофільні вібріони і ін.).

Джерелом інфекції є тварини і люди.

Особи, страждаючі гнійними інфекціями (панарицій, ангіна, фурункульоз і ін.), і тварини, що хворіють на мастити, є джерелом стафілококів, які при обробці їжі або з молоком потрапляють в харчові продукти (частіше креми, тістечка, морозиво і ін.), в яких і відбувається їх розмноження. Інші збудники харчових токсикоінфекцій виділяються з випорожнюваннями людей і тварин. Деякі з них мешкають у відкритих водоймищах, в грунті. Потрапляючи в харчові продукти, що знаходяться в умовах, сприятливих для розвитку збудника, мікроби розмножуються і нагромаджуються в них. Шлях зараження аліментарний. Захворювання реєструються у вигляді групових (сімейних, серед осіб, що харчуються в одній їдальні і т. п.) або спорадичних випадків.

 

БОТУЛІЗМ

Ботулізм – харчова токсикоінфекція, яка виникає внаслідок вживання продуктів,

інфікованих бацилою ботулізму та її екзотоксином;

Характеризується:

- тяжким ураженням нервової системи,

- офтальмоплегічним, фоноларінгоплегічним синдромами,

- парезами і паралічами м`язів, що беруть участь у акті ковтання, дихання,

- загальною м`язовою слабкістю.

Етіологія – збудник ботулізму Clostridium botulinum, належить до роду клострідій,

це велика грам позитивна паличка, з заокругленими кінцями, малорухлива, у

зовнішньому середовищі утворює спори, абсолютний анаероб.

Розрізняють 7 типів збудника – A, B, C, D, E, F, G. У хворих частіше виділяють

А, В, Е. В умовах стерилізації текучою парою при температурі 120°С спори

гинуть через 10–20 хв. Вегетативні форми гинуть при нагріванні до 80°С.

Клостридії виділяють сильний нейротоксин, який не руйнується шлунковим

соком. У разі кип`ятіння інактивується через 5-10 хв. Велика концентрація солі,

цукру та кислоти послаблюють дію токсину.

 

 

Епідеміологія –

Джерело інфекції чітко не визначене, вважають, що це природний сапрофіт ґрунту. Резервуаром являються травоїдні теплокровні тварини, у кишковому тракті яких

збудник розмножується та виділяється в грунт з фекаліями, де у вигляді спор

може зберігатися роками.

Грунт зі спорами може забруднити продукти харчування і при утворенні

анаеробних умов вони проростуть у вегетативну форму, що продукує токсин.

Фактори передачі – бомбажні консерви, домашні ковбаси, великі шматки

в`яленої риби та м`яса, домашні консерви з овочей, фруктів, риби та м`яса.

Збудник розмножується гніздами у товщі ковбаси, балика тощо.

Сприйнятливість до ботулізму суцільна, характерна осінньо-зимова

сезонність, коли вживаються консерви.

Хворий на ботулізм не є небезпечним для оточуючих.

 

ДИЗЕНТЕРІЯ (Шигельоз)

Дизентерія (шигельоз) – гостра інфекційна хвороба з фекально –

оральним механізмом передачі, спричиняється різними видами

шигел, характеризується загальною інтоксикацією, ураженням

дистального відрізку товстої кишки (сигмоподібної та прямої

кишки), явищами геморагічного коліту, схильністю до

хронічного перебігу.

Етіологія – збудник дизентерійна паличка, роду шигел,нерухлива,

грам негативна, добре росте на штучних середовищах,здатна

проникати у клітини епітелію кишки та розмножуватись там.

Розрізняють 4 підгрупи шигел – підгрупа А(Sh.Dysenteriae)

підгрупа В (Sh. Fleksneri), підгрупа С (Sh. Sonne), підгрупа D (Sh. Boidii). Ендотоксин шигел викликає подразнення кишки.

Патогенність різних видів неоднакова – інфікуюча доза шигел Григор`ева-Шига становить 5 – 10 мікробних тіл, для шигел Флекснера близько 100 мікробних тіл, Зонне – 10 млн. бактеріальних клітин.

Шигели стійкі у зовнішньому середовищі, зберігаються у молоці протягом 10 днів, у воді до місяця, у вологому ґрунті близько 40 днів, на сонці гине через 30-40 хвилин, при кип`ятінні відразу гинуть, під дією дезрозчинів через 1-3 хвилини.

Епідеміологія –

Джерелом інфекції є хворі на гостру або хронічну дизентерію люди або бактеріоносії. Хворі найбільш заразні в перші 3-4 дні хвороби. Найнебезпечнішими є бактеріоносії та хворі на стерті та легкі форми дизентерії.

Бактеріоносійництво розрізняють: гостре (протягом 3 місяців), хронічне

(понад 3 місяці), транзиторне.

Механізм зараження – фекально-оральний.

Шлях передачі –

1) водний;

2) харчовий;

3) контактно-побутовий. (Див. таблицю)

Хворіють частіше діти. Характерна літньо-осіння сезонність.

ХОЛЕРА

ХОЛЕРА - це гостре карантинне інфекційне захворювання з фекально-оральним

механізмом зараження, яке проявляється профузним блюванням та

проносом з розвитком зневоднення, гіпотермією.

Етіологія - збудник холерний вібріон, у мазку нагадує кому, рухливий,

грам негативний. Живе у лужному середовищі, не витримує соляної

кислоти, кип`ятіння та дії дезрозчинів. Витримує заморожування.

За антигенною структурою існують вібріони Інаба, Огава та Гікошима.

У великій кількості під мікроскопом нагадують зграю риб.

У водоймищах, мулі, молюсках та креветках довго зберігається і

розмножується.

Епідеміологія

Джерело інфекції:

а) хвора людина

б) вібріоносій.

Заразними є виділення та блювотні маси.

Механізм зараження фекально-оральний.

Шляхи зараження:

а) водний

б) контактно побутовий

в) харчовий.

Фактори передачі - слабо посолена або в`ялена риба, м`ясні та молочні продукти,

питна вода, овочі та фрукти, предмети побуту, брудні руки, мухи. Першими

захворюють діти та літні люди, хворі на гастрит з пониженою кислотністю.

Епідемії виникають у приморських містах при антисанітарії. На Україні

вібріон виділяють у воді поблизу Одеси, Миколаєва, Херсона, Запоріжжя.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ А