Огляд деяких чинних класифікацій основних правових систем і сімей сучасності

Розгляд питань і проблем класифікації правових сімей і систем сучасності було б природним завершити прикладом загальноприйнятої чинної класифікації, створеної компаративістами різних країн. Але річ у тім, що такої сталої класифікації, яку б одностайно визнавали всі фахівці, поки що не існує. Втім, у роботах численних компаративістів та їхніх шкіл запропоновані авторські варіанти класифікацій, кожна з яких, безумовно, має право на існування й становить неабиякий науковий інтерес, оскільки містить і розглядає в якості аргументів на користь своєї класифікації не тільки правові питання, а й історичні етапи становлення, розвитку, відмінні риси та основні принципи, особливості, джерела права тощо кожної правової сім'ї й системи, що залучені до класифікації.

Хоча ці питання розглядаються в особливій частині цього підручника, вважаємо за необхідне навести прикла­ди існуючих класифікацій правових сімей і систем, оприлюднені авторами в 1995-2001 роках. Так, класифікація правових сімей і систем сучасного світу М.Н. Марченко, до речі, одна з останніх, включає континентальну (романо-германську) правову сім'ю, англосаксонську систему загального права, правові системи соціалістичних і постсоціалістичних країн, іудейське право та мусульманське як різновид релігійного права.

Така сама класифікація Ю.А. Тихомирова складається з континентальної (романс-германської) системи права, системи загального права, соціалістичного права (в тому числі слов'янського та євразійського права), правової сім'ї релігійно-моральної орієнтації та ісламського права, системи північноєвропейського права (в тому числі права країн Балтії), латиноамериканської правової сім'ї, а також так званої «кочової» правової сім'ї, до якої належать правові системи не однієї, а декількох правових сімей або країн (Квебек, Луїзіана, общини валлонів у Бельгії, Калмикія й Татарстан у Росії, області Таджикистану тощо).

Класики компаративістики К. Цвайгерт і X. Кьотц наводять таку класифікацію: романська правова сім'я, до якої увійшли французьке та італійське право; германська правова сім'я (німецьке, австрійське, швейцарське право); англо-американська правова сім'я (англійське загальне право, право США); північна правова сім'я у складі скандинавських країн (Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Швеції); правова сім'я соціалістичних країн та інші правові сім'ї, до складу яких входять далекосхідна правова сім'я (Китай, Японія, Корея, Індокитай, Гонконг, Малайзія, Індонезія), ісламське та індуїстське право (Індія й Бірма).

І нарешті, наведемо класифікацію правових систем і сімей сучасності, яку запропонував А.Х. Саїдов.

— континентальна (романс-германська) сім'я, куди він відносить французьку й германську правові групи, правові сім'ї скандинавських країн, країн Латинської Америки та Японії;

— соціалістична правова сім'я, що включає колишню радянську правову сім'ю, європейські та азіатські системи соціалістичних країн, правову систему Куби;

— правова сім'я загального права, куди входять правові системи Англії, Шотландії, США, правові системи країн Британської співдружності, в тому числі Канади, Австралії, Нової Зеландії;

— релігійні й традиційні правові сім'ї у складі мусульманської правової сім'ї, індуїстського права, правових систем країн Далекого Сходу, зокрема Китаю, та афри­канської правової сім'ї;

— змішані правові системи в складі правових систем канадської провінції Квебек, американського штату Луїзіана, Ізраїлю, ПАР та деяких країн Африки, Карибського басейну, Філіппін, Індонезії.

Навколо структури кожної з наведених і величезної кількості інших кваліфікацій точаться безперервні запеклі дискусії вчених, фахівців, спеціалістів, спрямовані на пошук шляхів і можливостей створення ідеального універсального варіанту