ТЕМА: Травлення вуглеводів у шлунково- кишковому тракті.

Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в організмі людини. Знання процесів розщеплення вуглеводів у ШКТ і внутрішньоклітинного метаболізму необхідні для розуміння регуляції обміну вуглеводів і підтримання енергетичного гомеостазу.

Навчальні цілі:

Знати: будову тазакономірності розщеплення вуглеводів у ШКТ, порушення травлення та всмоктування вуглеводів.

Вміти: визначати активність α-амілази слини і трактувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. написати структурні формули: а) моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози);

б) дисахаридів(мальтози, лактози, сахарози); в) зобразити фрагменти молекул крохмалю і клітковини.

2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи „Визначення активності амілази слини”.

Контрольні питання

1. Будова моно-, ди- і полісахаридів, їх біологічна роль.
2. Розщеплення вуглеводів у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу.

3. Порушення процесів травлення та всмоктування вуглеводів. Спадкові хвороби.

Самостійна аудиторна робота

І. Виконати вправи:

А) Охарактеризувати розщеплення вуглеводів у ШКТ за схемою.

Вуглеводи	Фермент, який каталізує розщеплення	Місце дії фермента	Продукти гідролізу

2. Виконати лабораторну роботу “Визначення активності амілази слини” і захистити протокол.

Принцип методу. Метод базується на визначенні найменшої кількості амілази (при максимальному розведенні слини), яка повністю розщеплює увесь добавлений крохмаль. Амілазна активність слини виражається кількістю 0,1% р-ну крохмалю в мл, який розщеплюється 1 мл нерозведеної слини при температурі 38^оС протягом 30 хв. В нормі амілазна активність слини дорівнює 160-320. Амілазна активність позначається А 38/30. Цей метод широко використовується для визначення амілазної активності крові і сечі.

Хід роботи. В 10 пробірок наливають по 1 мл води і в 1-у з них добавляють 1 мл розведеної в 10 раз слини. Вміст цієї пробірки перемішують, кілька разів втягуючи і випускаючи рідину з піпетки. Набирають в піпетку 1 мл суміші і переносять її в 2-у пробірку. Вміст цієї пробірки перемішують і 1 мл суміші переносять в 3-тю пробірку і т.д. до 10 пробірки. З 10-ї пробірки відбирають 1 мл суміші і виливають. У всі пробірки доливають по 1 мл води і по 2 мл 0,2% р-ну крохмалю, перемішують, струшують, пробірки поміщають в термостат при температурі 38^оС на 30 хв. Після інкубації пробірки охолоджують водопровідною водою, добавляють по 1 краплі 0,1% р-ну йоду і перемішують. При реакції з йодом рідина в пробірках забарвлюється в жовтуватий, рожевий, фіолетовий колір. Відмічають останню пробірку з жовтуватим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і роблять розрахунок. Отримані дані заносять в таблицю:

 

Таблиця

Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини

При різному її розведенні

 

Забарвле-ння розчину з йодом

Розведення слини

1:20

1:40

1:80

1:160

1:320

1:640

1:1280

1:2560

1:5120

1:10240

Пробірки

1-а

2-а

3-я

4-а

5-а

6-а

7-а

8-а

9-а

10-а

 

Розрахунок. Відмітивши пробірку, де гідроліз крохмалю пройшов повністю при найменшій кількості фермента, по кількості нерозведеної слини в даній пробірці розраховують амілазну активність слини по наступній пропорції: А мл слини розщепило 2 мл 0,1% р-ну крохмалю; 1 мл слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю,

де А - кількість нерозведеної слини.

Наприклад, жовтувате забарвлення з’являється в 4-й пробірці, де слина була розведена в 160 разів; 1/160 мл слини розщепила 2 мл 0,1% р-ну крохмалю;

1 мл нерозведеної слини розщепив х мл 0,1% р-ну крохмалю:

2 х 1 х 160

х = -------------- = 320 мл 0,1% р-ну крохмалю.

Отже, амілазна активність слини А 38/30 дорівнює 320.

 

 

Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

 

ЗАНЯТТЯ № 13