Бухгалтерський облік та бухгалтерія: взаємозв’язок понять

Під бухгалтерським обліком, як правило, розуміють ведення бухгалтерських записів. Це слово німецького походження, яке в дослівному перекладі на українську мову означає книговедення, а в перекладі за змістом – рахівництво.

Відомий вчений проф. Я.В. Соколов наступним чином визначає поняття обліку:

Бухгалтерський облік – це мова знаків і правил їх вживання, яка створена для заміни реальних об’єктів їх символами, що дозволяють описати господарську діяльність та її результати.

Бухгалтерський облік (рахівництво) – це практично організований процес спостерігання, реєстрації, групування, зведення, аналізу та передачі даних про факти господарського життя. Його завдання – представлення інформації для прийняття управлінських рішень.

Бухгалтерський облік – це те, що відповідно до заданих правил робить бухгалтер[3].

В Росію настільки звичне та близьке нам слово “бухгалтерія” прийшло в 1710 р., але не з німецької, а із шведської мови – bokhallare.

Видатний російський бухгалтер Є.Є. Сіверс (1852-1917) запропонував практичну діяльність визначити як рахівництво, а науку про облік – як рахунковедення.

Кожна наука, для того щоб відповідати своєму призначенню, повинна бути не лише системою наукових знань, але одночасно й засобом, методом її зміни та перетворення.

Ознаками науки є: наявність власних, особливих об’єктів спостереження, особливого апарату дослідження цих об’єктів, методів їх вивчення, законів та принципів, що спроможні формально описати всю сукупність можливих явищ в межах обраного комплексу об’єктів.

Відповідно до ознак науки, бухгалтерський облік відображає явища економічної сфери – в основному в межах господарського життя підприємства, – організовує їх глибоке пізнання, вивчення, надає визначеності тим економічним категоріям, які фігурують в економічній теорії без виміру, а в національній економіці – як такі, що мають узагальнену вартісну оцінку, виведену за показниками з урахуванням всіх економічних понять.

Бухгалтерський облік є упорядкованою системою збору, реєстрації та узагальнення інформації у грошовому вираженні про майно, зобов’язання підприємства та їх рух шляхом суцільного, безперервного та документального відображення всієї господарської діяльності підприємства.

Вважаємо, що облік є бухгалтерським лише тоді, коли він є розумним, справедливим, відображає порядність у відносинах між людьми. Ці три фундаментальні засади визначають моральність обліку.

Бухгалтерський облік визначає розвиток та удосконалення способів і прийомів його ведення на всіх етапах суспільного розвитку; закономірності обліку процесів відтворення; розробляє способи боротьби за збереження й ефективне використання власності в процесі кругообороту засобів; визначає причини і умови, які сприяють усуненню господарських порушень і заходи з їх усунення; розробляє форми збереження та подачі інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень; водночас й найоптимальніші способи визначення фінансових результатів діяльності підприємства та порядок їх розподілу.

Як зазначив Бартоломео де Солозано, “ бухгалтерський облік є вищим всіх наук та мистецтв, тому що він всім потрібен, а йому ніхто не потрібен”[4].

На практиці дуже часто ототожнюють бухгалтерію і бухгалтерський облік. Але бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і послідовно в міру їх здійснення, що забезпечує суцільне і безперервне спостереження і контроль за діяльністю підприємства. А бухгалтерія – це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ). В бухгалтерії працює спеціальний апарат, який здійснює бухгалтерський облік господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Наведемо визначення поняття “бухгалтерський облік” та “бухгалтерія” відомими світовими вченими.

Хагер Х. стверджує, що “ бухгалтерський облік є вдалим, гарним, ретельно диференційованим, обґрунтованим описом всіх витрат і доходів, а також розрахунків з кредиторами та дебіторами, він ведеться для того, щоб в кожен момент знати, кожну годину або кожну хвилину бачити стан справ, чи знаходяться вони в прогресі чи в регресі, іншими словами, у виграші або програші власник”[5].

На думку Э.А. Мудрова, “ рахунковедення (бухгалтерія) є мистецтвом записувати будь-яке майно так, щоб, не зважаючи на зміни, які в ньому виникають, завжди можна було побачити справжній його стан із зазначенням того, що відбулося внаслідок цих змін”[6].

Бухгалтерія, на думку З.М. Бистрова, “відмічає крок за кроком розвиток господарської діяльності підприємства та найменші зміни в складових його частинах; за допомогою слів і цифр, так би мовити, фотографує всі господарські події, які мають вплив на рух цінностей”[7].

Як зазначив А.Ф. Юстус,“ бухгалтерія – це мистецтво намалювати правдиву картину стану капіталу господаря, що знаходиться в обігу”[8].

На сьогодні бухгалтерія, як складова частина управлінського апарату, тісно пов’язана з усіма службами, відділами і виробничими підрозділами підприємства і отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну інформацію про результати роботи. Таким чином, бухгалтерія здійснює безпосередній вплив на прийняття рішень, виконання плану постачання, виробництва і збуту продукції, рентабельність та інші економічні показники діяльності підприємства.

В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами (групами, секторами) і за конкретними виконавцями.

Роль одного бухгалтера особливо помітна на невеликому підприємстві, де він один виконує весь обсяг бухгалтерських та більшість аналітичних робіт.

Важливим питанням організації роботи облікового апарату є правильне закріплення облікових кадрів на окремих ділянках облікового процесу і найбільш ефективне використання технічних засобів обліку, що забезпечують економічне, високоякісне ведення бухгалтерського обліку і контролю.

Розмова студента з бухгалтером

Студент: Скажіть, будь-ласка, чому бухгалтерський облік вважають мовою бізнесу, адже це сухі цифри та розрахунки?

Бухгалтер-практик: Уявіть собі, якщо директор зранку приходить на роботу і не знає скільки є продукції на складі, яким покупцям необхідно завести ту чи іншу продукцію, скільки є коштів на поточному рахунку, яка заборгованість перед бюджетом. Як Ви думаєте, чи зможе директор прийняти правильне рішення щодо управління підприємством, чи зможе вчасно розрахуватися за своїми боргами?

Студент: Ні.

Бухгалтер-практик: Правильно. Саме для цього директор отримує інформацію від головного бухгалтера щодо стану розрахунків з бюджетом, з кредиторами, залишку коштів на поточному рахунку та іншу. Якщо він не знає цієї інформації, то покупці можуть виставити претензію за постачання іншого виду продукції, ніж зазначено в договорі; підприємство буде сплачувати штрафи за невчасно погашенні борги тощо. Тому, бухгалтерський облік є мовою бізнесу, яка пов’язує тих людей, що приймають рішення, і бухгалтерію.

Студент: Тепер я зрозумів. Так, бухгалтерський облік – це дійсно мова бізнесу.

Бухгалтер-практик: Я радий, що зміг допомогти. Якщо у Вас виникатимуть знову будь-які питання, я з радістю проконсультую Вас і Ви будете легко спілкуватися з директорами та бухгалтерами-практиками.

 

Опрацювавши тему 1, Ви можете переходити до вивчення наступної, якщо: ü знаєте: – що таке бізнес, які є його види та форми; – хто може бути контрагентом підприємства; – два перших принципи бухгалтерського обліку; – яку інформацію надає облік і кому; – що таке бухгалтерський облік та хто його веде на підприємстві ü розумієте: – різницю між поняттями “господарська” та “підприємницька діяльність”; – необхідність бухгалтерського обліку, його функції і завдання; – відмінності між поняттями “бухгалтерський облік” і “бухгалтерія” та взаємозв’язок між ними

[1] Сатубалдин С.С. Учет затрат на производство в промышленности США. – М.: Финансы, 1980 – С. 10.

[2] Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. Под ред. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – С. 236, 239

[3] Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 2000. – С. 13, 15, 16.

[4] Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. Пособие для вузов. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – С. 81.

[5] Там же. – С. 82.

[6] Соколов Я.В. Два понимания бухгалтерского баланса // Бухгалтерский учет. – 1998. – № 1. – С. 242.

[7] Быстров З. М. Техника новой бухгалтерии.– Л., Наука и школа – 1929 – С. 12.

[8] Юстус А.Ф. Курс бухгалтерии. Двойная итальянская система. – Саратов, 1899 – С. 5.