Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення нормальної крутості цементного тіста.Содержание книги Поиск на нашем сайте 2.1 Відважити 400г цементу. Висипати його в чашу. В цементі зробити заглиблення і вилити туди 25-27% води. 2.2 Обережно замішати цемент з водою, енергійно розтерти протягом 5 хв. 2.3 Цементне тісто викласти в кільце приладу Віка за один прийом, надлишок зняти ножем. 2.4 Кільце приладу з цементним тістом встановити під товкачиком. Різко опустити товкачик, через 30 секунд після занурення товкачика зробити відлік. Товкачик повинен не сягати дна на 5-7 мм. Дослід повторюють, добиваючись потрібного результату. Записи роблять у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
3. Визначення часу тужавлення цементного тіста. 3.1 Приготувати цементне тісто нормальної крутості і помістити його в кільце приладу Віка. 3.2 Голку приладу встановлюють біля поверхні тіста у кільці. Раптово відпустити гвинт, визначити занурення голки, покази записати в табл. 7.3. Таблиця 7.3
Визначення марки цементу. 4.1. Приготувати цементно-пісковий розчин складу 1:3 при В/Ц ³ 0,4. Наприклад, взяти цементу 500г, піску 1500г, перемішати протягом 1 хв. Зробити в центрі заглиблення, вилити 270 г води. Перемішувати протягом 5хв. 4.2. Виготовити балочки 40 х 40 х 160 мм. Зберігати їх у посудині з гідравлічним замком протягом доби, пізніше вийняти з форм і занурити у воду на 28 діб. 4.3. У віці 28 діб випробувати балочки на вигин. Отримавши півбалочки після руйнування, випробувати їх на стиск. Таблиця 7.4
5. Зробити висновки після проведеної роботи. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ: 1. Що називають цементом? 2. Як отримують цемент? 3. Які властивості цементу визначають у лабораторії? 4. Що називають маркою цементу? 5. Де застосовують цемент? ВИСНОВКИ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
Тема: ”ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ ВАЖКОГО БЕТОНУ. ВИПРОБУВАННЯ ПІСКУ” Мета роботи: ознайомитись з лабораторними методами випробовувань піску. Визначити зерновий склад піску та його модуль крупності. Прилади і матеріали: пісок, дистильована вода, сушильна шафа, пікнометр, набір стандартних сит, терези, посудина для відмулювання.
ТЕОРЕТИЧНА ДОВІДКА Заповнювачі – основна частина бетону. Вони займають до 85% всього об’єму і створюють жорсткий скелет бетону, зменшуючи цим його усадку і утворення усадочних тріщин. Якість заповнювачів впливає на технічні властивості важкого бетону. Всі заповнювачі поділяються на дрібні (природні чи штучні піски), крупністю 0,14…5,00 мм та крупні (щебінь, гравій), крупністю 5…70 мм; при бетонуванні масивних споруд застосовують щебінь фракцій до 150 мм. Пісок використовують як природного, так і штучного походження. Природний пісок – це сипка суміш зерен крупністю 0,14…5,0 мм, яка утворилась внаслідок природного руйнування міцних гірських порід, за мінералогічним складом – кварцові, польовошпатні, карбонатні. Залежно від умов залягання природні піски бувають гірські, морські та річкові. Для визначення якості піску у лабораторних умовах визначають густину, насипну густину, пустотність, вологість, вміст глинистих та пилоподібних частинок, органічних домішок, зерновий склад, модуль крупності піску. Залежно від модуля крупності піски поділяють на крупні (Мк > 2,5), середні з Мк = 2,5…2,0; дрібні з Мк < 2; дуже дрібні з Мк < 1,5. ХІД РОБОТИ: 1. Визначення істинної густини піску. 1.1 Наважку піску 30г просіюють крізь сито №5, висушують. 1.2 Відважують 2 наважки по 100г. 1.3 У чистій сухий пікнометр об’ємом 100 мл всипають наважку піску, зважують. 1.4 У пікнометр вливають дистильовану воду на 2/3 об’єму, перемішують, нагрівають для видалення повітря. 1.5 Доливають дистильовану воду до позначки на пікнометрі, зважують. 1.6 Дані вносять до таблиці 8.1. Таблиця 8.1.
1.7 Пікнометр очищають, миють, заповнюють водою до позначки і зважують. 1.8 Обчислюють густину, знаходять середнє значення для трьох дослідів. 2. Визначення насипної густини піску та пустотності 2.1 Пісок у кількості 5...10 кг висушують і просіюють крізь сито №5. 2.2 Мірний циліндр об’ємом 1 л зважують, з висоти 10 см насипають у нього пісок з надлишком. Надлишок зрізають лінійкою, зважують. 2.3 Записи роблять у таблиці 8.2. Таблиця 8.2
2.4 Обчислюють насипну густину, пустотність і середні значення для трьох дослідів. 3. Визначення зернового складу та модуля крупності піску 3.1 Пробу піску 2 кг перемішують і висушують. 3.2 Пісок просіюють крізь сито №5. 3.3 З просіяної проби відважують 1кг піску. Просіюють через комплект стандартних сит: №2,5; 1,25; 0,63; 0,315; 0,14. 3.4 Зважують залишки з кожного сита. 3.5 Визначають часткові залишки на кожному ситі: аi = (mi / m) ×100%, аі - частковий залишок, %; mі – залишок на певному і – тому ситі, г; m –маса наважки, 1000 г. 3.6 Визначають повні залишки на кожному ситі: Аі = а2,5 +…+ аі, де а2,5…аі - часткові залишки на ситах з більшими розмірами отворів. 3.7 Для оцінки зернового складу піску і його придатності для приготування важкого бетону лінію за результатами просіювання (за повними залишками) наносять на графік (рис. 8.1). 4 Обчислення модуля крупності піску проводяться за формулою: 5 Мк = (А2,5 + А1,25 + А0,63 + А0,315 + А0,14) / 100. Розрахунки ведуться у формі таблиці 8.3: Таблиця 8.3.
Зробити висновки після проведеної роботи.
Рис 8.1. Графік для визначення зернового складу піску
Якщо ламана, що характеризує зерновий склад досліджуваного піску, буде розміщена у виділеній зоні, то цей пісок найефективніший для виготовлення важкого бетону. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ: 1. Що називають піском? 2. Які властивості піску визначають в лабораторіях? 3. Для чого застосовують набір сит від №5 до № 014? 4. Що називають частковими і повними залишками? 5. Яких значень набуває модуль крупності піску? Що він означає? ВИСНОВКИ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.115 (0.007 с.) |