Teмa заняття № 6 Дослідження гормональної регуляції метаболізму та клітинних функцій.

Цілі заняття:

Ø Трактувати механізми дії та особливості синтезу і секреції гормонів залоз

Ø внутрішньої секреції.

Ø Пояснити роль гіпоталамуса у взаємодії вищих відділів центральної нервової системи та залоз внутрішньої секреції.

Ø Охарактеризувати гормони гіпоталамуса, визначити їх роль у секреторній активності гіпофіза.

Ø Зробити висновки про роль гормонів гіпофізу у функціонуванні

Ø периферичних ендокринних залоз.

Ø Трактувати патології, пов'язані з порушенням синтезу та секреції гормонів.

Ø Провести якісні реакції на вміст гормонів в біорідинах (кров, сеча).

 

Теоретичні питання

1. Гормони гіпоталамуса:

· ліберини (соматоліберин, тиреоліберин, гонадоліберин. кортиколіберин, фолліліберин, пролактоліберин, меланоліберин);

· статини (соматостатин; пролактостатин; меланостатин).

2. Гормони передньої частини гіпофізу (аденогіпофізу):

· група гормону росту:

§ СТГ, соматомедини;

§ Пролактин;

§ Хоріонічний соматотропні.

· група тропних гормонів:

§ тиреотропний гормон;

§ гонадотропні гормони (фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий, хоріонічний гонадотропін).

· група проопіомеланокортину:

§ АКТГ;

§ ліпотропний гормон;

§ ендорфіни;

§ меланоцитостимулюючий гормон.

3. Гормони задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза). їх вплив на гладенькі м'язи та водний баланс організму:

· вазопресин;

· окситоцин.

4. Гормони підшлункової залози:

· інсулін (структура, біосинтез, роль в обміні вуглеводів);

· глюкагон:

5. Гормони шлунково-кишкового тракту:

· гастрин;

· холецистокінін;

· секретин.

6. Біогенні аміни:

· катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін);

· індоламіни (серотонін, мелатонін);

· гістамін (біологічна дія).

7. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани.

 

Практичні роботи

Завдання 1. Провести якісну реакцію на вміст в крові похідних амінокислот - адреналіну та норадреналіну (катехоламінів) - гормонів мозкової речовини наднирників (реакція з хлоридом заліза (III).

Принцип методу. Адреналін (метиламіноетанолпірокатехін) - гормон мозкової речовини наднирників - дає реакції, характерні для пірокатехінів. З іонами заліза (III) він утворює сполуку фенолятного типу - смарагдово-зеленого кольору. При подальшому додаванні лугу (NaOH), утворюється адренохром вишнево-червоного кольору.

Адреналін легко окислюється на повітрі, внаслідок чого розчин набуває червоного забарвлення. Характерною реакцією на виявлення адреналіну є також реакція з діазореактивом (суміш розчинів сульфанілової кислоти та нітрату натрію), що супроводжується появою червоного забарвлення.

Хід роботи. В пробірку вносять 10 крапель 0,1 %-го розчину адреналіну і додають 1 краплю 1 %-го розчину FeCl3. З'являється смарагдово-зелене забарвлення. До отриманого розчину вносять 1 краплю лугу (NaOH) - з'являється вишнево-червоне забарвлення.

За результатами проведеного експерименту зробити висновок.

 

Завдання 2. Виявити в сечі 17-кетостероїди - метаболіти гормонів кори наднирників і статевих залоз (реакція з м-динітробензолом).

Принцип методу. Поняття „17-кетостероїди" об'єднує стероїди, що містять карбонільну групу біля сімнадцятого атома вуглецю. Це метаболіти стероїдних гормонів кори наднирників та статевих залоз. 17-кетостероїди в досліджуваних розчинах виявляють за допомогою м-динітробензолу. Продукт конденсації 17-кетостероїдів з м-динітробензолом у лужному середовищі дає фіолетово-рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення пропорційна кількості 17-кетостероїдів у сечі, що може бути використано для їх кількісного визначення.

Хід роботи. В пробірку вносять 1 мл сечі, 5 крапель 30 %-го розчину NaOH, 5 крапель 2 %-го розчину м-динітробензолу. Суміш в пробірці перемішують скляною паличкою. Через 2-3 хв. при наявності 17-кетдстороїдів з'являється фіолетово-рожеве забарвлення.

За результатами проведеного експерименту зробити висновок.

В нормі екскреція 17-кетостероїдів у чоловіків складає 44,5 ± 2,3 мкмоль за добу (12,8 ± 0,8 мг за добу), у жінок - 36,8 ± 2,4 мкмоль за добу (10,6 ± 0,7 мг за добу).

Клініко-діагностичне значення. Максимальну екскрецію 17-кетостероїдів у чоловіків та жінок спостерігають у 25-річному віці, після чого починається поступове їх зниження.

При стресах кількість 17-кетостероїдів у крові та сечі зростає.

В залежності від типу патології гіпо- чи гіперфункції надниркових залоз змінюється вміст кетостероїдів. Зокрема, при хворобі Аддісона (гіпофункція), гіпофізарному карликовому рості, гіпотиреозі, важких хворобах печінки (цироз) екскреція 17-кетостероїдів зменшується. На противагу цьому, при пухлинах наднирникових залоз (синдром Гценка-Кушинга) спостерігається підвищений вміст 17-кетостероїдів в сечі.

Паралельне визначення виісту вільних 17-кетостероїдів в плазмі крові та сечі дає можливість оцінити функціональний стан кіркової речовини надниркових залоз.

Про функціональний стан статевих залоз роблять висновок по вимірюванню добової екскреції тестостерону - найбільш активного андрогену, який утворюється в організмі людини. Добова екскреція тестостерону у чоловіків віком 25-35 років становить у середньому 70 мкг на добу, у жінок - 8 мкг на добу.