Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення С-реактивного протеїна в сироватці крові.
Принцип методу заснований на реакції преципітації С-реактивного протеїна (СРП) з антисироваткою. Хід роботи. Скляний капіляр тримають двома пальцями і під кутом 40-450 опускають кінцем у флакон з антисироваткою, набираючи її на 1/3 довжини капіляра (3 см). Капіляр опускають тим же кінцем в досліджувану сироватку і набирають також на 1/3 довжини капіляра – 3 см (не повинно бути повітря між реагентами!). Далі капіляр заповнений на 2/3 довжини, протирають ватою покачують 10-12 раз, перемішуючи рідину від одного кінця до другого, і встановлюють у штатив. Перед встановленням капіляра в штатив його слід нахилити, щоб кінець, через який набирали сироватку, був вільним на 15 мм. Потім цей кінець занурюють у пластилін штатива так, щоб рівень рідини в ньому був вище поверхні пластиліну на 10 см (сироватка знаходиться на повітряному стовпчику). Капіляр при фіксації тримають горизонтально, а штатив – вертикально, щоб на вилити вміст капіляра. Утворення преципітату (осад) в капілярі вказує на наявність СРП в досліджуваній сироватці. Тема 12. Дослідження кислотно-основного стану крові та Актуальність теми. Порушення кислотно-основного гомеостазу виникає при багатьох патологічних процесах і відноситься до невідкладних станів; декомпенсація кислотно-основного гомеостазу загрожує життю хворих. Знання особливостей механізмів регуляції і підтримки кислотно-основного гомеостазу необхідне для розуміння стану хворих при розвитку ацидозу чи алкалозу, а також для адекватного вибору методів корекції їх порушень.
Мета та вихідний рівень знань. Загальна мета. Аналізувати форми порушення КОР, пояснювати зміни показників КОР при різних формах ацидозу та алкалозу.
Конкретні цілі: 1. Трактувати біохімічні принципи дихальної функції еритроцитів. 2. Аналізувати механізми регуляції та підтримки КОР: буферні системи крові, функції легень і нирок. 3. Трактувати зміни КОР при гіпоксії, механізми їх виникнення. Вихідний рівень знань-вмінь: знати хімічний склад буферних систем та механізм їх дії. Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами Навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Алгоритм лабораторної роботи.
Визначення гемінової групи гемоглобіну бензидиновою пробою Принцип методу. Для визначення гемінової групи використовують бензидинову пробу, яка базується на каталітичних властивостях похідних гемоглобіну (оксигемоглобіну, карбоксигемоглобіну). Продукт окислення бензидину має синій колір, який поступово може переходити в червоний. Проба дуже чутлива. Хід роботи. В пробірку вносять 5 крапель розбавленої крові, додають 5 крапель розчину бензидину і 2-3 краплі перекису водню. Спостерігають за зміною кольору.
Ситуаційні задачі.
Тема 13. Дослідження азотистого обміну Актуальність теми. Поpяд з бiлками в кpовi знаходяться азотистi сполуки небiлкового хаpактеpу: сечовина, сечова кислота, кpеатинiн, амонiй-iон, iндикан, бiлipубiн, амiнокислоти, пептиди, кpеатин. За виключенням тpьох останнiх, вони є кiнцевими пpодуктами азотистого обмiну. Азот вищеназваних pечовин носить назву "залишкового", так як вiн визначається пiсля осадження бiлкiв в безбiлковому залишку кpовi. Видiляють pетенцiйну та пpодукцiйну азотемiю. Ретенцiйна азотемiя виникає внаслiдок поpушення азотвидiльної функцiї ниpок, а також пpи сеpцево-судиннiй недостатностi. Пpодукцiйна азотемiя pозвивається пpи печiнковiй недостатностi, пpи пiдвищеному pозпадi бiлкiв в оpганiзмi (злоякiснi пухлини, тубеpкульоз) та iн. Визначення залишкового азоту в крові є обов'язковим пpи дiагностицi захвоpювань ниpок. При катаболізмі гему відбувається розрив тетрапірольного кільця гему, утворення вердоглобіну, білівердину, білірубіну, перетворення на білірубін-диглюкуронід, екскреція в жовч. Визначення жовчних пігментів застосовується для диференційної діагностики жовтяниць.
|
||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 138; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.74.55 (0.008 с.) |