Антропогенні надходження деяких забруднювачів в атмосферу,

у тоннах на рік (дані 1988 року)

№№	Забруднювачі атмосфери	Антропогенні викиди
1.	Оксид Карбону СО	3,5·10^8
2.	Оксид Сульфуру SО2	1,45·10^8
3.	Оксид Нітрогену NО2	(1,5...2,0)·10^7
4.	Галогеноорганічні сполуки	2,0·10^6
5.	Вуглеводневі сполуки	1,0·10^6
6.	Свинець (важкий метал)	2,0·10^5
7.	Ртуть (важкий метал)	5,0·10^3
8.	Аерозолі	(9,6...26,0)·10^10

 

 

13. Чадний газ — це газ без кольору і без запаху, який утворюється при неповному згорянні пального: кам'яного вугілля, газу (пропану, бутану, метану тощо), деревини, нафти, бензину, гасу.

14. При концентрації у повітрі понад 1% чадний газ негативно впливає на здоров’я людини, а при концентраціях понад 4% — спричиняє смерть. Механізм ураження чадним газом полягає у тому, що, потрапивши у кров, він позбавляє еритроцити (червоні кров'яні тільця, червонокрівці) здатності транспортувати кисень. Як наслідок — спостерігається кисневе голодування тканин, задуха, запаморочення і навіть смерть.

15. Крім чадного газу, найнебезпечнішими забруднювачами атмосфери вважаються кислотоутворюючі окисли — окисли Нітрогену, окисли Сульфуру.

16. Основне джерело постачання атмосфери сіркою (як власне речовиною, так і її сполуками) — металургійне виробництво і спалювання кам'яного вугілля та інших видів палива, в котрих, як правило, міститься сірка. При спалюванні пального близько 96% Сульфуру, що був у ньому, потрапляє в атмосферу

17. Сульфур надходить в атмосферу у складі сірчистого газу SO₂ (інші назви цієї речовини —: двооксид Сульфуру, оксид Сульфуру (IV), сірчистий ангідрид). Сірчистий газ легко взаємодіє із водяною парою, утворюючи нестійку кислоту середньої сили H₂SO₃: H₂O+SO₂→H₂SO₃. Водночас двооксид Сульфуру в атмосфері поступово окислюється до триоксиду SO₃ (інші назви: сірчаний газ, оксид Сульфуру (VI), сірчаний ангідрид). Утворений триоксид Сульфуру, взаємодіючи із водяною парою, утворює сильну двоосновну сірчану кислоту: SO₃+H₂O®H₂SO₄. 18. І сірка як індивідуальна речовина у вигляді твердих частинок пилу, і Сульфур у складі сірчистої та сірчаної кислот викликають подразнення слизових оболонок, уражають органи дихання, насамперед — легеневу систему.

19. Надзвичайно, у десятки разів, небезпечнішими для людини, ніж чадний газ, є окисли Нітрогену NO та NO₂, джерелом викиду яких є металургійні та хімічні підприємства. З'єднуючись із водою у дихальних шляхах людини (наприклад, за схемою NO₂ + H₂O ®HNO₃), окисли Нітрогену утворюють азотисту та азотну кислоти, які здатні серйозно уражати слизові оболонки, бронхи і легені людини.

20. Небезпечним забрудненням повітря міст є смог (від англ. слів smoke — дим та fog — туман). Смог являє собою аерозоль із диму, туману й пилу, що виникає в результаті складних фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею та іншими полютантами (забруднювачами). Утворенню смогу сприяє вплив сонячного світла, підвищена температура нижніх шарів повітря і велика кількість озону (хімічна формула О₃).

21. У сухому загазованому й теплому повітрі смог виникає над містом як синюватий прозорий туман, наповнений озоном (концентрація якого може сягати понад 3 мг/м³) та іншими речовинами, утвореними з інших забруднювачів, але значно токсичніших за них. Смог має неприємний запах, він подразнює очі, горло, спричиняє задуху, бронхіальну астму, емфізему легень, порушення вітамінного обміну, викликає порушення сну в дітей.

22. Можна виділити три основні джерела забруднення повітря над містами: транспорт (легковий, вантажний та громадський), енергетичні системи міст (ТЕЦ, котельні тощо), промислові підприємства.

23. В Україні транспорт спричиняє близько 70% усіх забруднень атмосфери (в Ужгороді — 91%; у Полтаві, Ялті — 88%; у Києві — 75%). Підраховано, що один автомобіль у середньому за 1 рік поглинає з атмосфери близько 1 тонни кисню, викидаючи при цьому в повітря 600…800 кг вуглекислого газу, близько 40 кг оксиду Нітрогену та 200 кг незгорілих вуглеводнів.

Питомий внесок різних галузей промисловості у забруднення атмосфери міст оцінюється так: металургія — 33%, енергетика — 30%, вугільна промисловість — 10%, хімічна промисловість — 7%.

Таблиця 6.5