Склад та загальна характеристика мсбо і директив європейського співтовариства (єс).

1. Міжнар стандарти БО, їх сутність та признач.

Стандарт БО – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення БО та складання звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів ек інтеграції країн, створенням міжнар корпорацій, вільних ек зон, створенням та функціонуванням спільних п-тв, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйн принципах. Ці стандарти викор-ся не країнами, а компан, акції яких котируються на великих біржах, які є позичальниками коштів Світов банку і деякими регул орг-ми. Значну роль у справі стандартизації БО відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнац-х корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнар стандартів у світовому масштабі. Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів. Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний характер

Міжнар стандартами регулюються основні, принципові моменти, від яких залежить формув фінанс результатів діяльності п-ва, відображ у звітності результатів діяльності та фінанс стану п-ва.

МС розробл-ся Комітетом МСБО, заснованим 1973р. профес орг-ями бухг-в 7ми країн.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності мають характер рекомендацій- вони не домінують над місцевими Положеннями з бухгалтерського обліку. Але якщо фі­нансові звіти випускаються не тільки для внутрішнього викорис­тання, а призначені для акціонерів, кредиторів, широкої громад­ськості, вони мають відповідати Міжнародним стандартам.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності широко використовуються в усьому світі. Вони? мето­дологічною основою бухгалтерського обліку і орієнтиром для розробки національних стандартів (положень).

В Європі роботу з гармонізації бухгалтерського обліку з 1957 року проводить Європейське Економічне Співробітницт­во (ЄЕС). згодом Європейський Союз (ЄС). Інтеграційні проце­си в країнах 'Західної Європи об'єктивно вимагали перегляду як законодавства цих країн, так і системи обліку, звітності та стати­стики. Після створення Європейського Союзу значно активізува­лися процеси уніфікації та стандартизації законодавства, а також обліку, звітності і статистики європейських країн.

Зусилля ЄС в напрямку упорядкування обліку та звітності фірм привели до прийняття директив, обов'язкових хля всіх кра-їн-учасниць.

 

112. Суть, призначення і облік створення та використання фонду дріб­них сум на підприємстві.

Для здійснення невеликих витрат фірми створюють фонд дрібних сум. Цю систему називають ще авансовою системою або системою підзвітних сум. Вона передбачає створення фонду, виплати з якого відбуваються з розрахунку на 2 – 4 тижня.

Гроші видаються підзвітній особі, яка зберігає їх у своєму столі. Видача оформлюється чеком, гроші видаються з каси. При видачі грошей робиться запис:

Дт – "Фонд дрібних сум "; Кт – "Грошові кошти". В західній Європі існує рахунок "Каси", а США – ні. Фонд створюється на постійній основі, тобто в ньому має бути фіксована сума грошей. Виплата з фонду дрібних сум відбувається тільки на передбачені цілі.

На кожну виплату підзвітна особа складає квитанцію, в якій проставлені сума і призначення виплати. Підзвітна особа на встановлену дату складає звіт про витрати і подає в бухгалтерію (складає на основі квитанцій первісних документів).

Фонд дрібних сум поповнюється на суму витрат через виписку чека на ім’я підзвітної особи. (П-д, Дт – "Канцелярські витрати" – 40; Дт – "Поштові витрати" – 40; Кт - "Грошові кошти" – 80).

Контроль за фондом дрібних сум здійснюється таким чином, що залишок у фонді + сума квитанцій на витрати завжди повинен дорівнювати сумі ліміту фонду. Нестачі або надлишки відображаються на рахунку "Нестачі або надлишки по касі".

Компанія може створювати маті каси у всіх її офісах і підроз­ділах. При створенні фонду призначається матеріально-від­повідальна особа і встановлюється його фіксований розмір, який періодично (раз на тиждень або раз на місяць) поповнюється до визначеної суми. Щоб створити фонд дрібної готівки, необхідно отримати по чеку в банку суму готівки, яка вважається необхід­ною для існування такого фонду:

Дебет рахунку «Фонд дрібної готівки (Petty Cash Ftmd)» 100 Кредит рахунку «Грошові кошти (Cash)» 100

Дрібні платежі готівкою здійснюються з цього фонду тільки на передбачені цілі. Виплати підтверджуються витратними доку­ментами, які підписує одержувач коштів. Особливістю є те. шо на такі платежі не дається жодних облікових записів. Коли фонд дрібної готівки вичерпався, виписується чек на загальну витраче­ну суму, підзвітна особа скіадае звіт про витрати, подає його до бухгалтерії і на підставі цього звіту даються бухгалтерські за­писи за дебетом рахунків витрат і кредитом рахунка «Грошові

кошти»:

Канцелярські витрати 14

Поштові витрати 10

Телефонні витрати 11

Витрати на доставк^' 25

Витрати на таксі 10

Витрати на ремонт офісного обладнання 22

Витрати на каву 5

Грошові кошти 97

Оскільки фонд касової готівки створюється на постійній осно­ві, він повинен бути поповнений сумою, необхідною для його відновлення (у нашому прикладі $97). При цьому за американсь­кою практикою, на рахунку Головної книги «Фонд дрібної готів­ки» не робиться жодшіх облікових записів. Залишки на цьому рахунку змінюються лише при створенні фонду та у випадках збільшення чи зменшення його розміру. У Великій Британії за­стосовується інша методика обліку операцій з матою касою: на момент видачі готівки із матої каси дебетуються рахунки відпо­відних вігтрат і кредитується рахунок «Фонд дрібної готівки», а при поповненні малої каси на суму здійснених і підтверджених витрат дається запис:

Дебет рахунки' «Фонд дрібної готівки»

Кредит рахунку «Грошові кошти «

Готівковий фонд потребує дотримання жорстких контро­льних процедур для запобігання його витрачання на неналеж­ні цілі. Квитанції на видачу грошових коштів із фонду необ­хідно погашати після отримання за ними готівки з метою запобігання їх наступного використання і зловживань випла­тами із фонду.

Сума дрібної готівки відображається у Балансі в складі інших залишків грошових коштів. Тому зручною формою ведення ана­літичного обліку грошових коштів є використання касової книги і двома колонками: «Каса» і «Банк». Таким чином, синтетичний рахунок «Грошові кошти» (Cash) детатізується двома аналітич­ними рахунками, представленими в одному реєстрі. Такий підхід властивий компаніям Великої Британії, які відображають у Бала­нсі грошові кошти як «Cash in bank and in hand».