Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Органо-мінеральні сполуки в грунті
Содержание книги
- Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- Грунтовий покрив субтропіків
- Предмет і завдання грунтознавства
- Короткий огляд історії вивчення грунту
- Розвиток грунтознавства в Україні
- Методологія і методи дослідження грунту
- Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Структура – це відмінності (агрегати), на які може розпадатися грунт.
- Новоутворення – це нагромадження речовин різної форми й хімічного складу, які формуються і відкладаються в горизонтах грунту в процесі грунтоутворення.
- Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- Переходи між горизонтами в профілі
- Зовнішні горизонти гірських порід, де протікають процеси вивітрювання, називають корою вивітрювання.
- Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- Фізичні властивості грунтів і порід
- Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- Органо-мінеральні сполуки в грунті
- Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- Колоїди з такою подвійною функцією називаються амфотерними, або амфолітоїдами.
- Природа та види поглинальної здатності грунтів
- Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- Водно-фізичні властивості грунту
- Кислотність грунтів, її форми
- Лужність грунтів та її форми
- Окисно-відновний режим грунтів
- Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- Роль живих організмів у грунтоутворенні
- Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- Малий біологічний кругообіг речовин
- Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- Загальна схема грунтоутворення
- Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- Поняття про класифікацію грунтів
- Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Грунти арктичних і тундрових областей
- Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- Грунти суббореальних степових областей
- Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- Грунти суббореальних пустель
- Грунтовий покрив субтропіків
Органічні речовини грунту постійно взаємодіють із мінеральною частиною. За характером взаємодії виділяють три групи органо-мінеральних речовин.
Першу групу складають солі органічних неспецифічних кислот (щавелевої, мурашиної, оцтової, лимонної) і гумусових специфічних кислот із катіонами лужних і лужноземельних металів. Механізм утворення гуматів і фульватів полягає в обмінній реакції між воднем кислих функціональних гумусових кислот і катіонами:

Обмінна реакція протікає в еквівалентних кількостях і є зворотною. В утворенні гуматів беруть участь зольні елементи рослин, що вивільнюються при розкладі останніх, а також обмінні катіони дифузного шару грунтових колоїдів та основи, що входять до складу кристалічних решіток первинних, вторинних мінералів. Утворені солі гумусових кислот – гумати й фульвати мають неоднакові властивості. Гумати одновалентних катіонів (натрію, амонію, калію) добре розчинні у воді, легко вимиваються з грунту. Тому грунти, що містять гумати натрію (солонці), легко збіднюються гумусом за рахунок його міграції в нижні горизонти. Гумати кальцію й магнію нерозчинні у воді, утворюють водостійкі гелі, тому накопичуються у верхньому горизонті грунту (чорноземи). Фульвати всіх катіонів розчинні у воді, тому легко мігрують по профілю, вимиваються з грунту (підзолисті грунти). Характерною особливістю гуматів і фульватів є здатність до обмінних реакцій з іншими катіонами, тобто до формування фізико-хімічної обмінної здатності грунтів.
Другу групу становлять комплексні солі типу хелати, що утворюються при взаємодії неспецифічних органічних кислот з полівалентними металами (залізо, алюміній, мідь). Метал у хелатах входить до аніонної частини молекул і не здатний до обмінних реакцій. Вільні карбоксильні і фенолгідроксильні групи здатні обмінюватись з катіонами лужних і лужноземельних металів. Отримані сполуки називаються комплексно-гетерополярними солями.

Ємність зв'язування заліза в хелати гумінових кислот коливається від 50 до 150 мг/г ГК, алюмінію – від 27 до 55 мг/г ГК. Ємність зв'язування заліза у хелати фульвокислот – до 250 мг/г, а алюмінію – до 140 мг/г.
Рухомість комплексних сполук різноманітна і залежить від типу гумусової кислоти, обмінних катіонів, насиченості вільних функціональних груп. Найбільш рухомі алюмо- та залізофульватні солі. Якраз вони створюють різноманітні плівки на поверхні структурних агрегатів в ілювіальному горизонті.
Третю групу складають органо-мінеральні сполуки, утворені при взаємодії гумусових кислот та їх солей з кристалічною решіткою несилікатних півтораоксидів і глинистих мінералів. При цьому можливі такі шляхи їх утворення:
1) хімічний зв'язок (через місток або безпосередньо) із мінералами;
2) адсорбція на поверхні мінеральної частинки;
3) проникнення лінійних структур молекул гумусових кислот у міжпакетний простір глинистих мінералів.
Утворення органо-мінеральних сполук може супроводжуватись їх міграцією по грунтовому профілю або акумуляцією на місці утворення. Гумати деяких лужних металів та алюмінію добре розчиняються у воді і, як наслідок, легко пересуваються з водними потоками. Проте гумати кальцію – погано розчинні. Фульвати лужних і лужноземельних металів добре розчиняються та володіють високою міграційною здатністю.
|