Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Перспективи особистості в концепті філософії освіти
Спрямованість філософії освіти на духовність як осередок людської душі не означає, що вона втрачає свою інтелектуальну строгість і чіткість визначень. Якщо виходити з того, що «душа» — одне з найбільш загадкових утворень, які становлять ірраціональний світ людини, то філософія завжди прагне до чіткого обґрунтування найбільш дивних і незвичних феноменів і тверджень. Так само і філософія освіти не припускає аморфності, «розмитості», деконструкцій у розвитку душі та мислення людини, не припускає їх перетворення на просте свавілля будь-яких, скільки завгодно безглуздих тверджень. Вона передбачає, що модус мислення та душі в модальності можливого є найбільшою напругою думки. Важливим завдання філософії освіти є здійснення катарсису думки. Існують різні актуальні типи мислення: житейське, ділове, наукове, художнє, але філософія відрізняється від них тим, що не просто мислить, а творить форми Розділ 8 • Філософія освіти мисленості (як мистецтво творить форми чуттєвості). Мислений потенціал людини вище, ніж кількість обставин, які їй пропонує дійсність, котра могла б мати потребу в її думках. Філософія і є розрядкою цього потенціалу у формі чистих думок, які так само очищують нашу думку від будь-якої однобічності, як художній катарсис очищає емоції. Філософія не стільки повідомляє нам нові думки, скільки змінює нашу свідомість, відкриває багатовимірний континуум, в якому вміщаються цілі мислені світи. Філософське мислення, якщо його сприймати як мислиність, зовсім не вимагає згоди чи незгоди, воно допускає те та інше, воно розширяє простір думки. Ураховуючи цю специфіку філософського мислення, необхідно виходити з того, що завдання філософії освіти — не переконувати учня, слухача, не передавати йому своє уявлення про динамічний і разом із тим стабільний світ, а також свої думки та викликати згоду з ними. Завдання філософії освіти — спрямовувати навчальний процес так, щоб викликати ефект згоди-незгоди, мислений катарсис, інтелектуальне осяяння. Учень, студент раптом осягає, що можна думати і так, і інакше, що мислення містить протимислимість, і цим самим нескінченно розширюється сфера мислення. Кожна думка, до якої учень був підведений низкою аргументів, є лише одна з можливостей мислення, є точкою змикання протилежних полюсів. Але думка виривається із себе, щоб дати «першопоштовх» мисленому «космосу», який розширяється, завдяки внутрішній напрузі, тобто ірраціональним відчуттям. Очищуючим моментом у такому сприйнятті і є «душевна мудрість», котра не може бути зведена ні до якої остаточної думки, але вона дозволяє йти шляхом дійсного пізнання.
Філософія освіти виявляє в основі дійсності світ можливостей, чистих потенцій, котрі «обіймають» світ актуальностей. «Можливість, котра вже одного разу вибрана як рішення, вкорінювалася б у своєму бутті, так що робила б знову і знову можливим свій власний вибір і рішення, — справжня можливість, дійсна можливість. Така можливість відразу ж постає перед тим, хто її вибрав у своєму характері нормативності, який робить вибір обов'язковим». Вибір, зроблений людиною завдяки інтелектуальному осяянню та внутрішньому, ірраціональному «голосу душі», насправді виправданий не тому, що він був зроблений, а тому, що його ще можна зробити. Рішення є хорошим і правильним не тому, що вже одного разу було прийняте, а тому, що воно може бути ще прийняте та приведене у виконання. Будь-яка позиція виводить свою цінність не з того, що вона була прийнята або може бути прийнята фактично, а лише з можливості того, що її прийняття не робить її по суті справи неможливою. _______________________________________________________ Тенденція формування та становлення людського світу полягає в зростаючій самоцільності кожного роду буття. Спочатку ця самоцільність визна-валася лише за людиною, до якої, за словами І. Канта, потрібно завжди ставитися як до мети і ніколи як до засобу. Поступово ця самоцільність
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 132; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.243.106 (0.004 с.) |