Лабораторна діагностика правця

nпроводиться рідко із-за типової клінічної картини

nМатеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал

nМетоди діагностики:

n Бактеріоскопічний

n Бактеріологічний

n Біологічний -РН на мишах

n Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника)

Профілактика і лікування

nПравець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації.

Планова вакцинація здійснюється з

3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб)

n перша ревакцинація – в 1,5 року

n наступні ревакцинації - з інтервалом в 5-6 років

nПланова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс)

Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін.

Екстренна профілактика

n Неспецифічна - ПХО рани.

n Специфічна профілактика – залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють:

n Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому);

n Активна - правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати)

n Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб)

Лікування

nспецифічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр)

nнеспецифічне - антибіотики

 

22.БУТУЛІЗМ

n Морфологія

nкоротка гр+ паличка

nперитрих

nкапсул не утворює

nв зовнішньому середовищі утворює овальну спору, субтермінально розташовану (“тенісна ракетка”)

n КУЛуральні властивості

nщільні середовища - R-форма колоній, які нагадують собою крапельки роси

nкров΄яний агар – зони гемолізу

nсередовище Кітта-Тароцці -помутніння з подальшим випаданням в осад

n Антигенна будова

nза антигенною специфічністю утворюваних токсинів виділають 8 сероварів (А, В, С1, С2, D, E, F). Найчастіше захворювання у людини викликають серовари А, В, С, Е.

Патогенез

nОбумовлений дією екзотоксину (нейротоксин, спричиняє ураження рухливих нейронів в ЦНС).

Синтезується клітиною у неактивному стані. Активується протеазами кишечника або протеазами самої мікробної клітини

n Шлях проникнення – аліментарний

nОсновні ознаки дії токсину: нудота, блювота, болі в животі. Одночасно розвиваються головний біль і нервово паралітичні явища. Часто спостерігається блефароптоз (опущення вік) і анізокорія (різні розміри зіниць). За рахунок ураження нервово-м’язевої передачі імпульсів виникають парези або паралічі очних, глоткових і гортанних м’язів.

Імунітет

n антимікробний

n антитоксичний

n ненапружений

n нетривалий

Лабораторна діагностика

n Досліджуваний матеріал: залишки харчових продуктів, кров, випорожнення, сеча, промивні води шлунку, блювотні маси.

n Методи діагностики:

n Бактеріологічний

n Біологічний – використовують для виявлення типу токсину.

n Серологічний – РНГА для виявлення типу токсину (реакція Бойдена)

n Імунохімічний метод – виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі

Профілактика

n Неспецифічна

nконтроль за виготовленням консервованих продуктів

n Специфічна

nпротиботулінічна полівалентна сироватка серотипів А, В, С, Е.

nботулінічний анатоксин

Лкування

n Неспецифічне

nвидалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника

nантибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини

n Специфічне

nдо визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А,В,С, Е

nпісля визначення серотипу - моновалентна сироватка

 

23.АНАЕРОБНА ГАЗОВА ІНФ.