Диференційно- діагностичні критерії менінгіту

 

Ознаки	Менінгізм	Серозні вірусні менінгіти	Серозні бактеріальні менінгіти	Гнійні бактеріальні менінгіти	Субарахно-їдальний крововилив
Колір, прозорість	безколірний прозорий	безколірний прозорий або опалесцюючий	безколірний, ксантохромний або опалесцю-ючий	біло-жовтий чи зеленкуватий, мутний	кров’янистий, після відстоювання ксантохромний
Тиск (мм. вод. ст.), швидкість витікання (крап. за 1 хв.)	до 180-200 50-80	200-300 60-90	250-500 60-90	250-500 струмінь, іноді рідкими краплями	250-400 > 70 або струменем
Цитоз (в 1 мкл.)	2-12	20-800	200-700	500-1000 і >	в перші дні визначити не можна, з 5-7 дня 15-120
Цитограма лімфоцити, % нейтрофіли, %	80-85 15-20	80-100 0-20	40-60 20-50	0-30 30-100	з 5-7 дня переважають лімфоцити
Білок, г/л	0,16-0,33	0,33-1,0	1,0-3,3	0,66-16,0	0,66-16,0
Осадові реакції (Панді)	–	+(++)	+++(++++)	+++(++++)	+++
Дисоціації	немає	клітинно-білкова на низькому рівні (з 8-10 дня – білково-клітинна)	білково-клітинна	клітинно-білкова на високому рівні
Фібринова плівка	–	- в 3-5 %	часто груба в 30-40 %	частіше у вигляді осаду	рідко
Цукор, ммоль/л	2,2-3,3	2,2-3,3	різко знижується на 2-3 тижні (1-2)	різко понижується на 2-3 тижні (2,0-2,2)	–
Результат пункції	Пункція приносить виражене полегшення, часто є переломним моментом хвороби	дає виражений, короткочасний ефект	помірне і короткочасне полегшення	значне полегшення

 

 

Бактеріальний менінгіт (неонатальнии) - інфекційно-запальне ураження мозкових оболонок головного й спинного мозку. В запальний процес, як правило, втягуються епендима, судинні сплетення бокових шлуночків (вентрикуліт)з наступним блоком спинномозкової рідини, що призводить до гідроцефалії, енцефалопатії, інфаркту мозкової тканини.
Гнійний менінгіт діагностують у 1,14 % доношених новонароджених, 3 % - недоношених. Не дивлячись на успіхи сучасної медицини, смертність при цьому коливається від 30 % до 60 %, а серед дітей, які вижили, великий відсоток (50 % і більше)тяжких резидуальних змін.
У новонароджених, як доношених, так і недоношених, переважають менінгіти, викликані грамвід'ємною флорою - кишковою чи синьо-гнійною паличкою, протеєм, ентеробактеріями. Серед грампозитивної флори домінують стафілококи, стрептококи групи В, лістерії, ентерококи, мікоплазми.
У клінічній картині відсутні типові ознаки менінгіту, але звертають на себе увагу блідо-сірий колір шкіри, ціаноз, акроціаноз, періодичні апное, зміна поведінки дитини: в'ялість, апатія, летаргія, сопор, кома, або, навпаки, різке збудження, судоми, судомна готовність, гіперестезія, мозковий крик, закидання назад голови; патологічна очна симптоматика: симптом Грефе, "плаваючих" очних яблук, горизонтальний і вертикальний ністагми. Іноді на перший план у клініці виступає диспепсичний синдром - часте зригування, блювання, відмова від годування, в'яле смоктання. Характерним є порушення терморегуляції, а тому захворювання, як правило, перебігає на тлі нормальної температурної реакції в доношених дітей і гіпотермії - в недоношених. Напруження, вибухання великого тім'ячка, ригідність потиличних м'язів - пізні ознаки гнійного менінгіту, які не завжди спостерігаються у новонароджених. У 25 % немовлят внаслідок дегідратації і церебральної гіпотензії велике тім'ячко западає. У випадку приєднання вентрикуліту відзначають напруження, пульсацію тім'ячка, розходження кісток черепа вздовж сагітального шва, збільшення розмірів голіви, бокових шлуночків при нейросонографії.

 

У дитини з гнійним менінгітом бокові шлуночки розширені до 25 мм (при нормі 3-4 мм) з наявністю перетинок, ущільнень.

У діагностиці вирішальне значення має люмбальна пункція, дослідження спинномозкової рідини. Як правило, ліквор витікає під тиском, мутний. При дослідженні спостерігають різко позитивну реакцію Панді, підвищену кількість білка (0,66-1,6 г/л, при нормі 0,3-0,4 г/л), виражений плеоцитоз (сотні-тисячі клітин)за рахунок нейтрофілів (при нормі до 20 клітин, за рахунок лімфоцитів), зниження рівня глюкози.

 

ЕНЦЕФАЛІТИ

 

Енцефаліт - запалення головного мозку. Ураження сірої речовини головного мозку називають поліоенцефалітом, білої –лейкоенцефалітом, сірого та білого паненцефалітом.

 

Розрізняють первинний і вторинний (на тлі іншого захворювання) енцефаліт.

Первинні:

· епідемічний;

· кліщовий;

· комариний;

· ентеровірусний;

· герпетичний;

· інші

Вторинні на тлі:

· грипу;

· кору;

· абсцесу головного мозку;

· остеомієліту;

· токсоплазмозу;

· та інших захворювань.

 

За етіологією та патогенезом:

· інфекційний;

· інфекційно-алергічний;

· алергічний;

· токсичний.

 

За поширення процесу:

· обмежений (стовбуровим, підкірковим);

· дифузним.

 

За перебігом

· гострий;

· підгострий;

· хронічний.