Технологія виконання робіт з улаштування фундаменту

Технологія виконання робіт під час бетонування фундаментної

Плити

Роботи з бетонування фундаментних плит виконують безперервно в три зміни. Однією з основних вимог є укладання бетонної суміші на всю висоту плити при висоті плити від 0,15 до 1,5 м. Для забезпечення безперервної укладки суміші в плані плиту розбивають на блоки бетонування без розрізання арматури. Розмір і форма цих блоків повинні бути такими, щоб максимально знизити шкідливий вплив температурних деформацій, які виникають при тужавінні бетонної суміші. Огородження блоків у середині плити виконують з металевих сіток (типу „Рабітца”) і за допомогою в’язального дроту, який кріплять до робочої арматури плити, а зовні з інвентарних щитів відповідної опалубки. Блоки бетонують у шаховому порядку через один.

Розмір блоків визначають виходячи з урахування радіуса дії прийнятих засобів подачі бетонної суміші та інтенсивності її укладання, товщини шару і проміжку часу до перекриття раніше укладеного шару бетонної суміші за формулою

A_БЛ = , (3.14)

де I – інтенсивність укладання бетонної суміші, м³/год;

t – максимально припустимий проміжок часу до перекриття раніше укладеної бетонної суміші, год (від 1 до 1,5);

δ – товщина шару бетону, який укладають, м.

Технологія улаштування робочих швів повинна виключати переміщення з’єднуваних поверхонь відносно одна одної і не повинна знижувати несучу здатність конструкції.

Бетонування наступного блоку можна розпочинати після набору бетоном міцності не менше 1,5 МПа. При цьому перед бетонуванням необхідно контактну поверхню бетону відчистити від пилу й бруду. Для кращого зчеплення «старого» і «нового» бетону робочий шов потрібно відчистити від цементної плівки водяним або повітряним струменем, металевими щітками, а потім вкрити цементним розчином товщиною 1,5…3см, щоб заповнити всі нерівності.

Блоки фундаментної плити бетонують у шаховому порядку через один.

Перед укладанням бетонної суміші перевіряють опалубку, установлену арматуру і наявність фіксаторів для утворення захисного шару.

Бетонну суміш в опалубку подають горизонтальними шарами товщиною 0,3-0,4м з ущільненням вібруванням. Під дією механічних коливань вібратора суміш стає рухливою і текучою, частинки заповнювачів, осідаючи в цементному розчині, щільно прилягають одна до одної, із суміші виводиться повітря. Вібруванням ущільнюють бетонну суміш рухливістю від 0 до 9см. Тривалість вібрування становить 30…100 с, на поверхні бетону виникає цементне молоко, що свідчить про необхідність закінчення дії вібрації.

Глибинні вібратори з гнучким валом оснащують вібронаконечниками діаметром 28, 38, 51 та 76мм, довжиною від 360 до 440мм. Ними ущільнюють бетонну суміш у середньо - й густоармованих конструкціях (відстань між арматурними стрижнями відповідно від 100 до 300мм і до 100мм).

Вібрування бетонної суміші фундаментної плити, особливо мало- і середньоармованих, можливо також з використанням глибинних вібраторів – вібробулав. Вони мають діаметр вібронаконечника 75, 100, 114, 133мм і довжину від 420 до 500мм.

При вібруванні, в місці стиску свіжоукладеного шару бетонної суміші з раніше укладеним, робочий наконечник на 5…10 см заглиблюють в раніше укладений і ще не затверділий шар бетону.

Після ущільнення бетонної суміші на одній позиції вібратор переміщують на наступну. Відстань між позиціями заглиблення вібратора не повинна перевищувати 1,5 радіуса його дії (рис. 3.1).

 

Рисунок 3.1 - Схема ущільнення бетонної суміші

 

Необхідну кількість вібраторів з урахуванням їх надійності визначають за формулою

m = 1,35∙ , (3.15)

де 1,35 – коефіцієнт надійності;

I – інтенсивність подавання бетонної суміші, м³/год;

Q – експлуатаційна продуктивність внутрішнього вібратора, м³/год;

n – кількість шарів бетонування.

Експлуатаційну продуктивність внутрішнього глибинного вібратора Q знаходять за формулою

Q = 0,7 ∙π∙r∙δ∙ ∙к , (3.16)

де 0,7– коефіцієнт, що враховує перекриття площі ущільнення, виходячи з умов переустановлення вібраторів через 1,5 r;

r – радіус дії вібратора, м;

δ – товщина шару, м;

t – тривалість ущільнення, (20...30) с.;

t – тривалість перестановки вібратора, (12...15) с.;

к – коефіцієнт використання робочого часу вібратора упродовж зміни (0,75).

Радіус дії глибинного вібратора r дорівнює4...5 діаметрам вібратора.

У процесі укладання бетонної суміші спостерігають за станом опалубки, положенням арматури, розпірок тощо. При виявленні їх деформації чи відхилення від проектного положення припиняють процес бетонування і виправляють порушення.

Бетон поверхні конструкції вирівнюють і загладжують за маяками. У місцях примикання стін, колон і стовпів бетон залишають шорстким.