Розділ 3. Створення перспективного проекту територіальних громад тернопільщини засобами гіс

 

3.1. Побудова картографічної основи та наповнення ГБД
статистичною інформацією

 

Основою для побудови картографічної основи за допомогою ГІС є вихідні растрові матеріали (карти, плани, схеми, матеріали ДЗЗ). За основу просторової бази перспективного плану використовувалася відсканована растрова карта Тернопільської області масштабу 1:250 000.

Для всіх растрових матеріалів була вибрана одна проекція та система координат. Використовуючи АrcCatalog («Свойства → Пространственная прив’язка → Изменить → Вибрать») вибрано проектовану систему координат Гауса-Крюгера (датум Пулково 1942 Зона 5). Її вибір зумовлений тим, що у порівнянні були використані карти спроектовані саме у цій проекції та системі координат. Також проекція Гауса-Крюгера є рівнокутною тобто спотворення форм малих об’єктів незначне. Однакова система координат дозволятиме поєднання різномасштабних об’єктів в одне геозображення.

Етап геоприв’язки растрової карти виконувався в АrcMap. Растрову карту з визначеною проекцією було додано до проекту та використовуючи інструменти «Пространственной привязки» встановлено координати контрольних точок. (Рис.3.1.). Встановивши таким чином декілька точок на карті її було трансформовано та збережено у форматі TIF.

Потім було створено новий клас просторових об’єктів за допомогою АrcCatalog та імпортовано до нього відповідну систему координат. Таким чином було сформовано наступні базові класи об’єктів: межі області, межі районів, межі сільських рад, населені пункти, річки, гідрографія (площинні об’єкти), ліси, шляхи сполучення (автомобільні, залізничні), та інші.

Рис. 3.1. Просторова прив’язка.

Далі додавши дані класи в АrcMap за допомогою «Редактора» створив відповідні векторні об’єкти. (Рис. 3.2).

Рис. 3.2. Вікно ArcGIS при побудові векторної основи Тернопільської області

Для строрення тематичної карти яка б відображувала Перспективний план розроблений ВРУ створені векторниі шари були наповненні відповідною тематичною інформацією. Внаслідок використання можливостей ArcGIS стосовно побудови тематичних карт було побудовано геозображення, яке відображає Перспективний план формування територіальних громад(Додаток). Для відображення існуючого стану об’єднання аналогічно було побудовано відповідне геозображення (Додаток).

3.2. Формування перспективного плану територіальних громад за допомогою ГІС

 

На сьогоднішній день територіальні громади Тернопільщини ще не сформовані тому залишається необхідність внесення змін до існуючого перспективного плану. Крім того межі вже сформованих територіальних громад не відповідають затвердженому плану.

Для здійснення формування території громад рекомендовано використання ГІС, які дозволяють спростити геоаналітичні операції та процедури картування. Щоб з’ясувати яким чином здійснюється формування громад відповідно до методики з застосуванням засобів ГІС ми сформували проект формування громад на прикладі Чортківського району. Використовуючи матеріали отримані в попередньому пункті дослідження формуємо карту окремого району у розрізі сільських рад. Далі додаємо до атрибутивної таблиці відомості, які зазначені як основні при виборі потенційних центрів територіальної громади.

Насамперед потенційним центром громади, згідно методики, є місто обласного значення та населені пункти, що мають статус районного центру. Для цього засобами ГІС здійснюємо відбір даного пункту та знаходимо зони доступності, які повинні не перевищувати 20 км по дорогах з твердим покриттям. Для їх визначення засобами ArcGIS передбачено декілька можливостей, зокрема шляхом прокладання маршрутів по дорогах на зазначену відстань. Також пошук необхідних об’єктів можливий на основі використання модуля ArcGIS Network Analyst. Додатковий модуль дозволяє визначити найкоротший маршрут між обєктами, визначити зону доступності, як за відстанню так і за часом руху та ін. Однак йго використання можливе лише за наявності попередньо створеної мережі доріг. Мережа доріг – це система взаємопов’язаних елементів ребер (ліній) і зєднань (точок) що являють собою можливі маршрути із одного місцерозташування в інше. Її створення доволі затратний процес, однак він дазволить в подальшому спростити процедури пошуку необхідних обєктів.

Внаслідок проведення геоаналізу було сформовано геозображення яке містить перелік сільських рад(к-сть), які знаходяться в зоні доступності м. Чортків (Рис.).

Оскільки значні території не потрапляють в зону доступності то необхідно визначити ще декілька потенційних центрів. Згідно критеріїв відбору таких обєктів було вибрано ще 3 сільських ради, які мають достатню інфраструктуру та кількість населення для забезпечення надання адміністративних послуг. Такими сільськими радами є Білобожницька сільська рада(13,5 км), Нагірянська селищна рада(15,2 км), Великочорнокінецька сільська рада(23,1 км). Хоча дві перші і знаходяться в зоні доступності м. Чортків однак, лише в них є необхідна інфраструктура для забезпечення віддалених територіальних громад.

Наступним етапом є побудова зон доступності навколо визначених петонційних центрів. Використовуючи геоаналітичні можливості ArcGIS,було побудовано зони доступності відповідних потенційних центрів(Рис.). Далі було визначено перекриття зон доступності та узгоджено межі територіальних громад. Ознак залишаються громади, які не увійшли в 20-ти кілометрові зони доступності Чорткова, Нагірянки, Білобожниці та Великих Чорнокінців. Для вирішення проблемної ситуації, а саме можливості збільшення зони доступності до 25 км було проведено статистичний аналіз.

Насамперед визначаємо, чи потрапляють зазначені села, а саме Зелена, Сокиринці в 25 кілометрову зону Великочорнокінецької територіальної громади.

Відстані від центрів цих громад до Великих Чорнокінців:

Зелена 21,2 км 48 хв

Сокиринці 21,3 48 хв

Отже, зазначені громади можуть бути об’єднанні з Великочорнокінецькою територіальною громадою, так як відстані, на яких вони розташовані від Великих Чорнокінців, знаходяться в межах 25 кілометрів. Але для цього потрібно, щоб була виконана ще одна умова: чисельність населення спроможної територіальної громади в зоні віддаленості від потенційного адміністративного центру має становити не більш як 10 відсотків загальної чисельності населення такої громади. Тобто населення кожної з «проблемних» громад має бути меншим 10% від всього населення об’єднаної громади.

Кількість населення громад:

Сокиринецька сільська рада – 253 осіб.

с. Земена – 800 осіб.

Великочорнокінецька сілська рада – 1220 осіб.

Малі Чорнокінці 585 осіб

Хмільницька міська рада – 28 226 осіб.

Виходить, що разом в Сулківській, Терешпільській та Мар’янівській

громадах проживає – 2067 осіб.

10% від населення лише Хмільника, без врахування кількості населення

всієї об’єднаної громади, складає 2822,6 осіб.

Отже, наші «проблемні» громади можна віднести до об’єднаної Великочорнокінецької територіальної громади.

Варто зазначити, що такі громади можуть бути віднесені до складу об’єднаних громад з інших районів, якщо відстань до їх потенційних адміністративних центрів виявиться ближчою. Але не в нашому випадку, тому що зазначені населені пункти межують з Хмельницькою областю, а і Методика, і Закон «Про добровільне об’єднання громад» забороняє змінювати межі областей.

Сформований проект плану об’єднання територій Чортківського району засобами ArcGIS передбачає можливість формування громад без зміни меж району. Що є головною відмінністю від Перспективного плану затвердженого ВРУ. Однак даний проект може носити лише рекомендативний характер оскільки він враховував лише геопросторовий фактор.

 

 

3.3. Порівняльний аналіз проектів перспективних планів з перспективним планом ВРУ та поточним станом об’єднання

 

Згідно перспективного плану на території Тернопільської області має бути сформовано 50 територіальних громад, однак на сьогоднішній день утворено та затверджено лише 26. Тому існує необхідність внесення змін до перспективного плану, та уточнення складу територіальних громад.

Засобами ArcGIS доволі зручно здійснювати порівняння існуючого перспективного плану з поточною ситуацією, та іншими можливостями організації територій. Так використовуючи різноманітні модулі просторового аналізу способом оверлейного накладання можна виділити сільські ради, які було сформовано не за перспективним планом. Також визначити території, які б мали ввійти до тієї чи іншої територіальної громади відповідно до нього.

Даний проект може бути основою для врахування геопросторового фактора при формуванні громад всієї області комплексно на основі методики. Також на основі різноманітних статистичних відомостей та побажань безпосередньо учасників процесу об’єднання в даний проект можна легко вносити зміни. Окрім того геопросторові матеріали проекту будуть слугувати основою створення картографічного забезпечення новоствореної громади.

Запровадження подібного проекту в електронному вигляді дозволить оперативно вносити зміни та забезпечувати актуальність просторової інформації. Проект формування територіальних громад окремого району має в основному рекомендативний характер однак відображає основні шляхи вирішення проблемних ситуацій та надати інформацію стосовно можливостей того чи іншого обєднання.

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3