Оцінка психосоціальних факторів ризику

Проведення оцінки психологічних та соціальних факторів у пацієнтів з ССЗ та осіб з ФР розвитку ССЗ визначає обсяг заходів профілактики. У багатьох країнах використовують стандартизовані підходи для оцінки ступеня депресії, тривоги, ворожості, соціально-економічного статусу, рівня психосоціального стресу та типу особистості D [115, 123]. Інформацію щодо попередньої оцінки цих факторів лікарем при зборі анамнезу пацієнта викладено у таблиці 6.

 

Таблиця 6. Основні запитання для оцінки психосоціальних факторів ризику в клінічній практиці

Низький соціально-економічний статус	Яка у Вас освіта?
Ваша робота пов’язана з фізичною працею?
Стрес на роботі та в сім’ї	Чи справляєтесь Ви з Вашими обов’язками на роботі?
Чи задовольняє Вас ваша заробітна плата?
Чи є у вас серйозні проблеми з Вашим чоловіком (дружиною)?
Соціальна ізоляція	Ви живете один?
Вам не вистачає близького друга?
Депресія	Чи відчуваєте Ви пригнічення, депресію або безнадію?
Чи втратили Ви інтерес та задоволення від життя?
Тривога	Чи часто Ви буваєте знервованим, тривожним або роздратованим?
Чи часто Ви не можете позбутися тривожних думок або контролювати їх?
Ворожість	Чи часто Ви буваєте сердитим через дрібниці?
Чи часто Вас дратує поведінка інших людей?
Особистість типу D	Чи часто Ви відчуваєте занепокоєння, дратівливість або депресію?
Чи уникаєте Ви ділитися своїми думками та почуттями з іншими людьми?

 

Низький рівень освіти та/або відповідь «Так» мінімум на одне питання свідчить про те, що рівень ризику у пацієнта перевищує той, який визначено за допомогою шкали SCORE або виділення пріоритетних категорій. Лікарю потрібно обговорити з пацієнтом питання щодо впливу психосоціальних факторів на якість життя та розвиток ССЗ та розглянути можливість призначення індивідуальних заходів корекції (див. Розділ 4.5). Не рекомендується проводити рутинний скринінг депресії у всіх пацієнтів – за умови відсутності можливостей надання медичної допомоги це не призводить до покращання прогнозу щодо ССЗ [124].

 

Найбільш важлива нова інформація

Останній метааналіз показав, що симптоми тривоги та тип особистості D підвищують ризик розвитку ССЗ і сприяють погіршенню їх клінічного перебігу.

Існуючі недоліки у доказовій базі:

Доказова база щодо того, що рутинний скринінг психосоціальних ФР сприяє зменшенню виникнення ССЗ та розвитку їх ускладнень є недостатньою, а проведення такого скринінгу поки що не призводить до оптимізації моделі надання медичної допомоги.

 

Інші біомаркери ризику

Основні тези

• Нові біомаркери незначною мірою модифікують рівень ризику, визначений за допомогою моделі оцінки ризику SCORE.

• У пацієнтів, чий рівень ризику при визначенні за допомогою SCORE помірний, можна визначати рівень високочутливого СРБ і гомоцистеїну.

Незважаючи на те, що кількість нових ФР розвитку ССЗ щороку збільшується, підхід з використанням доказової бази щодо клінічної ефективності потенційних ФР значно обмежує їх прогностичну цінність. Вибір нових біомаркерів у даних КН проводився виключно з урахуванням результатів порівняльних досліджень – щодо прогностичної цінності нових порівняно з традиційними ФР – у визначенні або модифікації рівня захворюваності або смертності упродовж 10-річного періоду. Використовували лише ті біомаркери, рівень яких можна було визначити за допомогою стандартизованих методик, які пройшли атестацію, які вважали за доцільне впровадити у клінічну практику, з урахуванням співвідношення вартості та ефективності при проведенні оцінки рівня індивідуального ризику в масштабах популяції. Після виключення нових біомаркерів, які мають відношення до метаболізму глюкози, ліпідного обміну та специфічних біомаркерів ушкодження органів-мішеней, аналіз яких проводиться у відповідних розділах (див. Розділ 4), виділено дві групи системних біомаркерів, які можуть бути використані для оцінки ризику ССЗ:

Маркери запалення – СРБ, фібриноген.

Маркери гемостазу – гомоцистеїн, ліпопротеїн-асоційована фосфоліпаза А2 (LpPLA2).

 

Рекомендації щодо тромботичних маркерів гемостазу

Рекомендації	Клас	Рівень	Ступінь	Рекомендації
У пацієнтів з незначним або помірним ризиком ССЗ для уточнення рівня ризику можна визначити рівень гомоцистеїну.	IIb	B	Слабкий
Гомоцистеїн не рекомендується визначати з метою контролю ефективності заходів профілактики ССЗ.	III	B	Сильний
Ліпопротеїн-асоційована фосфоліпаза може бути визначена при проведенні оцінки ризику у пацієнтів з високим ризиком повторних гострих атеротромботичних подій.	IIb	B	Слабкий

 

Рекомендації щодо маркерів запалення

Рекомендації	Клас	Рівень	Ступінь	Рекомендації
У пацієнтів з невизначеним або помірним ризиком ССЗ для уточнення рівня ризику можна визначити рівень високочутливого СРБ.	IIb	B	Слабкий
Не рекомендується проводити визначення рівня високочутливого СРБ з метою уточнення рівня ризику у безсимптомних пацієнтів з низьким та високим рівнем ризику.	III	B	Сильний
У пацієнтів з невизначеним або помірним ризиком ССЗ для уточнення рівня ризику можна визначити рівень фібриногену.	IIb	B	Слабкий
Не рекомендується проводити визначення рівня фібриногену з метою уточнення рівня ризику у безсимптомних пацієнтів з низьким та високим рівнем ризику.	III	B	Сильний