Визначення Розрядження димової труби

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

 

1 –

2 –

3 –

4 –

5 –

6 –

7 –

Таблиця 9 – Результати вимірювань та розрахунків

Величина	Одиниця вимірювання	Номер досліду
Висота труби	м
Температура нагрітого повітря: - внизу труби	^оС
- у середині труби	^оС
- в усті труби	^оС
Середня температура нагрітого повітря	^оС
Температура навколишнього повітря	^оС
Розрідження у внизу труби: - виміряне	Н/м^2
- розрахункове	Н/м^2
Похибка вимірювань	%

 

Результати розрахунків

 

1 Середня температура нагрітого повітря:

t ₁ =

t ₂ =

t ₃ =

2 Густина димових газів:

ρ_{г 1} =

ρ_{г 2} =

ρ_{г 3} =

3 Густина навколишнього повітря:

ρ_{в 1} =

ρ_{в 2} =

ρ_{в 3} =

4 Розрядження димової труби:

DP₁ =

DP₂ =

DP₃ =

5 Похибка вимірювань:

a₁ =

a₂ =

a₃ =

Висновки з лабораторної роботи:

* Дослідна частина лабораторної роботи

На основі експериментальних даних та аналізу літературних джерел розробіть основні напрямки підвищення розрядження димової труби.

Лабораторна робота № 6

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

 

 

1 – 6 –

2 – 7 –

3 – 8 –

4 – 9 –

5 – 10 –

Таблиця 10 – Результати вимірювань

№	Час, с	Температура води в латунній судині, ^0С	Температура води в стальній судині, ^0С

 

Результати розрахунків

 

1 Площа поперечного перерізу стрижнів

 

F =

 

Розрахунок коефіцієнта теплопровідності латуні

2 Cередня температура води в латунній судині протягом 120 c для кожного досліду:

t ₁ =

t ₂ =

t ₃ =

t ₄ =

t ₅ =

t ₆ =

3 Кількість теплоти, яка отримана крайньою судиною і водою в нєї за рахунок проходження тепла через стрижень:

Q ₁ =

Q ₂ =

Q ₃ =

Q ₄ =

Q ₅ =

Q ₆ =

4 Коефіцієнт теплопровідності латуні:

l ₁ =

l ₂ =

l ₃ =

l ₄ =

l ₅ =

l ₆ =

 

Розрахунок коефіцієнта теплопровідності сталі

5 Cередня температура води в стальній судині протягом 120 c для кожного досліду:

t ₁ =

t ₂ =

t ₃ =

t ₄ =

t ₅ =

t ₆ =

6 Кількість теплоти, яка отримана крайньою судиною і водою в нєї за рахунок проходження тепла через стрижень:

Q ₁ =

Q ₂ =

Q ₃ =

Q ₄ =

Q ₅ =

Q ₆ =

7 Коефіцієнт теплопровідності сталі:

l ₁ =

l ₂ =

l ₃ =

l ₄ =

l ₅ =

l ₆ =

Графіки залежності коефіцієнта теплопровідності сталі і латуні від температури l=f(t)

Висновки з лабораторної роботи:

Лабораторна робота № 7

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОВІДДАЧІ ТА ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

 

 

1 – 6 –

2 – 7 –

3 – 8 –

4 – 9 –

5 –

Таблиця 11 – Результати вимірювань

Величина	Одиниця вимірювання	Номер досліду
DР	мм. вод. ст
Па
t1	^0С
t2	^0С

 

Результати розрахунків

 

1 Об'ємні витрати повітря:

V₁ =

V₂ =

V₃ =

V₄ =

V₅ =

2 Тепловий потік, якій передається від киплячої води до повітря:

Q₁ =

Q₂ =

Q₃ =

Q₄ =

Q₅ =

3 Середньологаріфмічний температурний напір:

Dt₁ =

Dt ₂ =

Dt ₃ =

Dt ₄ =

Dt ₅ =

4 Коефіцієнт теплопередачі:

К_{ц 1} =

К_{ц 2} =

К_{ц 3} =

К_{ц 4} =

К_{ц 5} =

5 Площа поперечного перерізу трубки

F =

6 Середня швидкість руху повітря в трубці:

w₁ =

w ₂ =

w ₃ =

w ₄ =

w ₅ =

7 Число Рейнольдса:

Re ₁ =

Re ₂ =

Re ₃ =

Re ₄ =

Re ₅ =

8 Число Нуссельта:

Nu ₁ =

Nu ₂ =

Nu ₃ =

Nu ₄ =

Nu ₅ =

4 Коефіцієнт тепловіддачі:

a₁ =

a ₂ =

a ₃ =

a ₄ =

a ₅ =

 

Таблиця 12 – Результати розрахунків

Розрахункова величина	Одиниця вимірювання	Номер досліду
V	м^3/с
Q	Вт
Кц	Вт/(м·^0С)
ω	м/с
Re	-
Nu	-
α	Вт/(м^2·^0С)

 

Графік залежності коефіцієнтів теплопередачі і тепловіддачі від витрати повітря

 

 

Висновки з лабораторної роботи:

 

* Дослідна частина лабораторної роботи

На основі експериментальних даних та аналізу літературних джерел розробіть основні напрямки підвищення коефіцієнта тепловіддачі.

 

Лабораторна робота № 8

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІЧНОГО ККД ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПЕЧІ

Мета роботи:

Схема лабораторної установки:

 

1 – 12 –

2 – 13 –

3 – 14 –

4 – 15 –

5 – 16 –

6 – 17 –

7 – 18 –

8 – 19 –

9 – 20 –

10 – 21 –

11 – 22 –

Таблиця 13 – Результати вимірювань

№	Час нагріву, с	Температура зразка, ^0С	Сила струму, А	Напруга, В	Температура води в калориметрі, ^0С
початкова t^пв	кінцева t^кв

 

Результати розрахунків

 

1 Маса зразка

m =

2 Кількість теплоти, яка отримана зразком у кожному інтервалі температур:

Q_отр (20 – 100°С) =

Q_отр (100 – 200°С) =

Q_отр (200 – 300°С) =

2 Кількість теплоти, яка надходить до печі у кожному інтервалі температур

Q_над (20 – 100°С) =

Q_над (100 – 200°С) =

Q_над (200 – 300°С) =

3 Термічний ККД печі для кожного інтервалу нагрівання:

h _t (20 – 100°С) =

h _t (100 – 200°С) =

h _t (200 – 300°С) =

4 Площа поверхні зразка:

F =

5 Густина теплового потоку на поверхні зразка, що нагрівається, для кожного інтервалу температур:

q (20 – 100°С) =

q (100 – 200°С) =

q (200 – 300°С) =

6 Кількість теплоти, яку зразок передав калориметру:

Q =

7 Погрішність розрахунку кількості теплоти, отриманої зразком:

DQ =

8 Швидкість зміни температури зразка для кожного інтервалу температур:

v (20 – 100°С) =

v (100 – 200°С) =

v (200 – 300°С) =

Графіки залежності швидкості зміни температури зразка, ККД печі і густини теплового потоку від часу нагрівання:

 

 

 

Висновки з лабораторної роботи:

* Дослідна частина лабораторної роботи

На основі експериментальних даних та аналізу літературних джерел розробіть основні напрямки підвищення термічного ККД електричної печі.