При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.

6. При синдромі Бругада призначають хінідин (однак ефективність його не доведена) та аміодарон, який зменшує виникнення суправентрикулярних і шлуночкових аритмій. Методом вибору є ІКД.

7. У пацієнтів з вкороченим інтервалом Q-T застосовують патогенетично ААП І класу, які подовжують інтервал Q-T. Найбільш ефективним виявився хінідин, який при інших ШТ практично не використовують, а при «пірует»-тахікардії він протипоказаний. ААП III класу аміодарон у таких хворих не­ефективний. Метод вибору — ІКД.

Фібриляція та тріпотіння передсердь

Частота виникнення цього порушення ритму серця за попередніми розра­хунками становить 0,4% у загальній популяції та збільшується з віком. Ішеміч­ний інсульт у пацієнтів з цією патологією в середньому трапляється в 2-7 раз вище, ніж без неї.

Визначення. Фібриляція передсердь (ФІГ) — дуже часта, хаотична діяль­ність волокон передсердь з частотою імпульсів у передсердях 350-600 за 1 хв, які затримуються в АВ-вузлі і викликають неритмічне скорочення шлуночків.

Етіологія. ФП часто зустрічається при ІХС (ІМ, стенокардії, постінфар­ктному кардіосклерозі), кардіоміопатіях, тиреотоксикозі, набутих і вроджених вадах серця, міокардитах, синдромі WPW і СССВ, алкогольному ураженні міокарда, ТЕЛА тощо.

Патогенез. Перша теорія ФП — розвиток колового руху хвилі збудження, направлення якого постійно змінюється.

Друга — в передсердях виникає один чи декілька вогнищ ектопічного збудження, з частотою 350 імпульсів за 1 хв і більше.

 

Класифікація ФП: див. табл. 2.90.

Нещодавно опублікована удосконалена класифікація ФП.

 

Класифікація різних форм ФП [AAC/AHA/ESC 2006 Gwidelines]:

/. Вперше виникла ФП — це перший епізод ФП, який не залежить від того, чи вона проявляється клінічними симптомами або ЕКГ і купується самостійно.

II. Рецидивуюча ФП, коли виникає 2 і більше нападів аритмії. Вона, в свою чергу, може мати 3 форми: а) пароксизмальну; б) перисистуючу та в) постійну.

• Пароксизмальна ФП може тривати до 7 днів (але у більшості випадків вона триває менше 24 год), минає самостійно.

• Персистуюча ФП самостійно не закінчується, триває більше 7 діб. Для її купування необхідно проводити медикаментозну або електричну кардіовер-сію. Рання персистуюча ФП, яку необхідно купувати, може тривати до року і більше, пізня, яка не підлягає купуванню, — більше року.

• Постійна форма ФП триває довго (наприклад, більше 1 року), кардіовер-сія є неефективною і купування аритмій вважається недоцільним.

Виділяють два патогенетичних варіанти ФП:

• катехоламінзалежна ФП (частіше страждають жінки, ФП виникає днем, зв'язана з фізичною і психоемоційною напругою, після вживання чаю, кофе, алкоголю, характеризується пітливістю, збільшенням ЧСС, підвищенням AT, нудотою, може закінчуватись частим сечовипусканням);

• вагусна ФП (частіше хворіють чоловіки середнього віку, особливо після вживання алкоголю, напад виникає вночі на фоні брадикардії).

Нерідко зустрічаються змішані форми ФП. Виділяють генетичні форми ФП (дефекти генів білків калієвих каналів, конексина 40).

У деяких хворих з ідіоштичною ФП не визначається жодна з цих форм захворювань. Ідіопатична ФП зустрічається в 10-30% випадків.

Клініка. Хворі скаржаться на виникнення нападу серцебиття, болі в ділян­ці серця по типу кардіалгії, задишку, запаморочення (інколи втрату свідомос­ті) тощо.

 

Електрофізіологічні фактори ризику та ЕКГ-критерії діагностики ФП

наведені в алгоритмах 2.66; 2.67 та рис. 2.7.

 

Алгоритм 2.66. Електрофізіологічні фактори ризику виникнення фібриляції передсердь [13]

1. Наявність внутрішньопередсердних і міжпередсердних блокад, що призводять до порушення проведення імпульсів у передсердях і супро­воджуються розширенням зубця Р до 0,11 сі більше

Поява розщепленого, двогорбого зубця Р з перевагою негативної хвилі в V, відведенні