Правове регулювання організації та діяльності органів виконавчої влади.

 

Основними нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність КМУ є Конституція України [12], Закон України «Про Кабінет Міністрів України» [83], а також Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою КМУ від 18 липня 2007 р. № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1156).

Говорячи про загальну характеристику ЦОВВ варто відмітити наступне:

1. Система ЦОВВ відповідно до норм Конституції України визначається Президентом України, який утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 15 ч. 1 ст. 106 Конституції України);

2. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент призначає за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

3. У системі ЦОВВ лише керівники міністерств входять до складу Уряду;

4. ЦОВВ мають внутрішньо подібну організаційну структуру, - керівництво, функціональні та забезпечувальні підрозділи;

5. В Україні не існує ЦОВВ, які безпосередньо чи опосередковано не підпорядковані КМУ та Президенту України;

6. Завдання та функції ЦОВВ визначаються в їх положеннях. ЦОВВ, як і всі органи виконавчої влади мають статус юридичної особи.

7. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

Місцеві державні адміністрації відповідно до Конституції України та Закону «Про місцеві державні адміністрації» створюються з метою здійснення в межах своїх повноважень виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основні питання організації та функціонування місцевих органів виконавчої влади регламентовані в Конституції України та Законі України «Про місцеві державні адміністрації».

Основними завданнями ЦОВВ є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об’єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України та покладених на них Президентом України та ін.

Обсяг і характер повноважень даних органів залежать від їх місця в системі органів виконавчої влади. Однак, слід зауважити, що до недавнього часу був недостатньо врегульований правовий статус органів виконавчої влади, їх місце, значення та завдання в системі влади, а отже потребувало уваги питання законодавчого закріплення статусу кожного окремого органу цієї гілки влади. Не можна в даному аспекті не погодитись з думкою В. Б. Авер’янова, що «конкретні питання компетенції, організації та порядку діяльності як Кабінету Міністрів, так і інших органів виконавчої влади визначені (або мають бути визначені) в окремих законах про кожний вид органів виконавчої влади. Причому слід враховувати, що найбільший ефект може бути досягнутий при врегулюванні правового становища не тільки окремих органів, а й усієї системи».

 

Контрольні запитання і завдання:

1. Чи вирішена проблема розмежування повноважень органів м/с та місцевих органів виконавчої влади на законодавчому?

2. В чому суть державницької та громадівської концепцій місцевого само­врядування?

3. Функції органів виконавчої влади: поняття та види.

4. Компетенція є необхідною складовою правового положення (статусу) будь-якого державного органу. Чи згодні Ви з таким твердженням? Обґрунтуйте.

5. Як розглядали поняття «дискреційні повноваження» відомі вчені?

6. Як форма правління впливає на організацію виконавчої влади?

7. Назвіть елементи системи органів виконавчої влади.