Діяльність дитини і розвиток ії психіки

Подібно до дорослого дитина засвоює нові знання і вміння, набуває нових психічних якостей у процесі активної взаємодії з навколишнім світом, у процесі діяльності. Проте діяльність дитини відрізняється від діяльності дорослих. Перш ніж взяти участь у суспільно корисній праці, дитина проходить тривалий шлях розвитку, в ході якого змінюється її ставлення до всього, що оточує, змінюється зміст і характер її діяльності.

Якщо дитині раннього віку доступні лише найпростіші дії з предметами, то в дошкільному віці діти переходять до складніших видів ігор і занять. В дальшому, в шкільний період, гра поступається місцем навчанню, пов'язаному з посильною участю в трудовій діяльності. Нарешті, після періоду навчання наступає перехід до того чи іншого виду професіональної трудової діяльності.

Розвиток діяльності дитини має вирішальний вплив на розвиток її психіки.

Діти певного віку ніколи не обмежуються яким-небудь одним видом діяльності. Наприклад, дошкільник не тільки грається, але й займається самообслуговуванням, виконує деякі доступні для нього доручення, набуває нових знань тощо. Школяр не тільки вчиться, а й грається тощо. Проте не всі види діяльності дитини займають однакове місце в її житті.

У кожному періоді розвитку одна якась діяльність має найважливіше, провідне значення для розвитку дитини, в той час як інші відіграють в її житті менш істотну роль.

У дошкільному віці такою провідною діяльністю є гра, в шкільному — навчання.

На кожному віковому ступені нові психічні особливості дитини, нові риси її особистості формуються переважно під впливом провідної для цього віку діяльності.

 

Так, гра справляє великий вплив у дошкільному віці на уточнення дитячих уявлень про навколишню дійсність, на розвиток почуттів і уяви, на формування найпростіших вольових дій.

У процесі навчальної діяльності школярі не тільки набувають знань і вмінь у певній системі, але в них розвивається логічне мислення, осмислене запам'ятовування, вольові риси особистості — самостійність, ініціатива та ін.

Зміна діяльності дитини веде до зміни її психіки.

Які ж причини обумовлюють перехід від одного виду провідної діяльності до іншого? Для цього необхідний певний запас знань і вмінь, певний рівень розвитку психічних процесів, якого дитина має досягти на попередньому етапі розвитку.

Певний рівень психічного розвитку, який досягається, наприклад, у процесі ігор і дошкільних занять, створює можливість переходу до шкільного навчання.
Щоб перехід до нового виду діяльності здійснювався, необхідні відповідні умови життя і головним чином — виховання.

Так, для того щоб дитина перейшла від дошкільних ігор і занять до навчальної діяльності, необхідно щоб її прийняли в школу, щоб вона почала жити шкільним життям. Нові вимоги життя, нова система навчально-виховних впливів ведуть до змін діяльності дитини, а разом з тим до зміни її психіки.

Враховуючи вікові й індивідуальні особливості дитини, той рівень психічного розвитку, який був досягнений в результаті її попереднього життя, вихователь ставить її в нові умови, пред'являє їй нові вимоги, подає нові знання і вміння і тим самим змінює зміст і характер її діяльності.

Значні зміни в діяльності дитини відбуваються при переході від раннього віку. Під впливом виховної роботи, яку проводять батьки і вихователі, діти протягом дошкільного віку переходять від елементарних маніпуляцій з предметами і наслідувальних ігор, характерних для переддошкільника, до більш складних сюжетних ігор, а також до навчальних і трудових занять. Кожний з цих видів діяльності справляє свій істотний вплив на розвиток психіки дітей.