Подальший розвиток недоношених дітей

При правильному догляді, вихованні і вигодовуванні більшість недоношених дітей протягом перших 2х років життя за фізичним розвитком доганяють своїх доношених ровесників.

Починають ходити у віці 1215 місяців, говорити окремі слова в 1114 місяців.

Часті і протяжні захворювання затримують фізичний і психічний розвиток таких дітей.

Усім недоношеним дітям з моменту народження необхідно забезпечити:

 

1. Догляд з дотриманням вимог асептики.

2. Відповідний температурний режим, який би виключав перегрівання і переохолодження дитини.

3. Вигодовування грудним молоком.

4. Попередження інфікування.

Персонал, який обслуговує недоношених дітей, повинен мати спеціальну підготовку. Необхідні умови для недоношеної дитини створюють у кувезі. При його відсутності у ліжкугрілці, з електричним підігрівом або зігрівати за допомогою грілок.

Температура повітря у палаті для недоношених повинна бути 2224°С.

Під ковдрою 3033°С. При таких умовах температура тіла недоношеного тримається у межах 3637°С.

Гігієнічні ванни недоношеним проводять з водою температурою 3839°С, температура у кімнаті не нижча за 2324°С. Протяжність ванни 45 хвилин.

Прогулянки на свіжому повітрі починають проводити з 2х місячного віку по 510 хвилин і поступово збільшують до 1,52 годин 2 рази на день.

 

Вигодовування недоношених

Вигодовування недоношених пов’язано з багатьма труднощами:

 

1. Низька толерантність ШКТ до їжі при великій потребі в основних її компонентах.

2. Слабкість дитини.

3. Відсутність або погана вираженість смоктального і ковтального рефлексів.

4. Легке виникнення асфіксії під час годування дитини.

 

Вибір способу годування недоношених
Термін гестації	Спосіб годування
До 30 тижнів	Через зонд
3033 тижнів	Через зонд або з чашечки
3435 тижнів	Годування грудьми або з чашечки
> 36 тижнів	Годування грудьми

 

Годують недоношених від 78 до 1012 разів на добу. Чим більша ступінь недоношеності, тим дитину годують частіше.

У перший день життя недоношеному потрібно на одне годування 510 мл молока; на другий день 1015 мл; на третій день 1520 мл.

Починаючи з 4го і по 10й день життя добова потреба у молоці підраховується за формулою Ромеля:

x = (n + 10) · число сотень маси тіла,

 

де: x добова потреба у молоці,

n день життя.

Для визначення разової потреби, добову необхідно розділити на визначену кількість годувань за добу.

 

Щеплення дитини, народженої з малою масою тіла

Щеплення здійснюють за згодою матері. Щеплення дитини, яка народилася з масою тіла 2000 г і більше, проводять у звичайні терміни відповідно до хронологічного віку стандартними дозами вакцин з урахуванням клінічного стану дитини.

Усі дані про щеплення (дата, доза, серія, термін придатності вакцин, прізвище медичного працівника, який проводив вакцинацію) вносять у картку розвитку дитини (форма 112/у), виписку і картку профілактичних щеплень (фор­ма 063/у). У медичних документах зазначають характер і час виникнення загаль­них та місцевих реакцій, якщо вони були.

Перед виписуванням з пологового стаціонару матір інформують про необхід­ність подальшої імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в Ук­раїні.

Щеплення здійснюють відповідно до інструкції з введення вакцини спеціаль­но підготованим медичним персоналом лікувальнопрофілактичних закладів.

 

Щеплення новонароджених проводять безпосередньо в палаті після огляду дитини педіатромнеонатологом з письмовим обгрунтуванням призначення вакцинації в історії розвитку новонародженого.

 

Щеплення проти гепатиту В

Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним НВsАg статусом, незалежно від їхньої маси тіла і стану, щеплення проводять протягом 12 годин після народження. За наявності специфічного імуноглобуліну проти гепа­титу В рекомендовано його одночасне введення з вакциною в іншу ділянку тіла.

 

Новонародженим, які народилися з масою тіла менше 2000 г від матерів із негативним НВsАg статусом, вакцинацію проводять після досягнення маси тіла 2000 г або через 1 міс після народження.

 

Дітям із тяжким станом, які народилися від матерів із негативним НВsАg статусом і масою тіла 2000 г і більше, імунізацію проводять після поліпшення стану дитини перед виписуванням зі стаціонару. Якщо дитина не була щепленапісля народження, вакцинацію здійснюють протягом 1 міс без попереднього дослідження крові на вміст НВsАg.

 

Щеплення проти туберкульозу

Щеплення проти туберкульозу проводять усім дітям із масою тіла більше 2000 г од­разу після народження на 35 добу життя за винятком таких си­туацій:

 

дитина хвора імунізацію здійснюють після одужання, проте обов'язково до виписування з лікарні;

мати хвора на активний туберкульоз легень, а тривалість лікування до по­логів становила менш як 2 міс або в неї діагностовано туберкульоз після народ­ження дитини. У цьому разі обов'язкова консультація фтізіатра.

 

Якщо в дитини маса тіла одразу після народження менш як 2000 г, щеплення проти туберкульозу здійснюють після досягнення маси тіла 2000 г, однак обов'язково до виписування з лікарні.