Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно

Широке розповсюдження хімічно небезпечних об’єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.

Так, а варія у м. Бхопалі (Індія) на заводі американської фірми «Юніон Карбайд» у 1984 році призвела до загибелі 3150 чол., а 20 тис. стали повними інвалідами.

Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.

СДЯР можуть зберігатися такими способами:

- в резервуарах під високим тиском і нормальній температурі (хлор);

- при пониженій температурі і нормальному тиску в рідинному вигляді (аміак);

- при нормальному тиску і нормальній температурі (ціаністий водень).

В залежності від зберігання СДЯР хімічне зараження може відбуватися таким чином:

* при зберіганні під високим тиском – створюється тільки одна, так звана «первинна» хмара, яка заражає повітря на невеликий час;

* при зберіганні СДЯР при низькій температурі у рідинному виді – одна частка СДЯР (15-25%) створює «первинну» хмару, друга залишається або розтікається по землі і повільно випаровується (вторинна хмара) тривалий час;

* рідинні СДЯР при нормальному тиску і температурі – створюють тільки «вторинну хмару» і заражають повітря на тривалий час.

«Вторинна хмара» залежить від типу резервуара. Якщо резервуар обвалований або на піддоні, то інтенсивність зараження буде менше, але час зараження більш тривалий.

Хімічна обстановка –

 

 

Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДЯР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).

 

Прогнозування проводиться завчасно.

Вхідні дані для прогнозування:

- загальна кількість СДЯР на об’єкті та умови їх зберігання;

- тип і кількість СДЯР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;

- метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;

- ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДЯР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДЯР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об’єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки

При оцінці хімічної обстановки визначають:

 

 

а)Площу розливу СДЯР ( S_р ) визначають за формулою:

Щільність СДОР визначають по табл.5.

Таблиця 5. Фізико-хімічні і токсичні властивості СДОР

СДОР	Мол. маса	Щільність, г/см^3	Темп. кипіння	Смерт. токсодоза	Дегазуючі речовини
Хлор	70,9	1,56	-34,6		Вода, луги, гашене вапно
Аміак	17,3	0,68	-33,4		Розчин кислот
Сірководень	34,2	1,24	-46		Розчин кислот
Сірчастий ангідрид	67,07	1,46	-10		Розчин лугів

 

При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:

Н = h – 0,02, м

де: h – висота піддону чи обвалування, м.

б) Радіус площірозливу визначають так:

 

Розміри зон зараження характеризуються: глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 6 і 7. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.

Таблиця 6. Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією СДОР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)

Тип СДОР	Кількість СДОР на об’єкті (резервуарі), т
інверсія	ізотермія	конвекція
Відкрита місцевість
Хлор					>80		1,8	4,6		11,5			0,47		1,4	1,96	2,4	3,15
Аміак		3,5	4,5	6,5	9,5		0,4	0,7	0,9	1,3	1,9		0,12	0,21	0,27	0,39	0,5	0,66
Сірчастий ангідрид	2,5		4,5			17,5	0,5	0,8	0,9	1,4		3,5	0,15	0,24	0,27	0,42	0,52	0,77
Сірко-водень		5,5	7,5	12,5		61,6	0,6		1,5	2,5		8,8	0,18	0,93	0,45	0,65	0,88	1,5
Закрита місцевість
Хлор	2,6	6,66					0,56	1,31		3,28	4,57		0,156	0,4	0,52	0,72	1,21	3,2
Аміак	0,57		1,28	1,85	2,71	4,28	0,11	0,2	0,26	0,37	0,54	0,86	0,04	0,06	0,08	0,12	0,16	0,3
Сірчастий ангідрид	0,71	1,14	1,3		2,85	5,7	0,14	0,23	0,26	0,4	0,57		0,04	0,07	0,08	0,12	0,17	0,3
Сірко-водень	0,85	1,57	2,14	3,57	5,7	17,6	0,17	0,3	0,43	0,7	1,1	2,51	0,05	0,04	0,13	0,21	0,34	0,65

Якщо швидкість вітру відрізняється від 1 м/с, то глибина зараження зменшується. Це враховується за допомогою поправочного коефіцієнта табл.7.

Таблиця 7. Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості