Содержание книги

  1. Поняття, види і способи здійснення екологічного контролю в галузі використання та охорони
  2. Поняття економіко-правового механізму в галузі екології та його складових
  3. Правове регулювання зборів за забруднення нпс
  4. Екологічне страхування. Види і правове регулювання
  5. Екологічний аудит та його місце в системі правового стимулювання
  6. Форми та види юридичної відповідальності в галузі екології
  7. Особливості правовідносин в галузі забезпечення екологічної безпеки
  8. Особливості правового порядку обчислення шкоди при виникненні надзвичайних ситуацій
  9. Земля як об’єкт правової охорони і використання
  10. Форми, методи, функції, зміст правової охорони земель
  11. Особливості правового режиму відтворюваних земель
  12. Право водокористування і його види
  13. Стандартизація і нормування в галузі охорони вод
  14. Правові засоби охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання
  15. Право надрокористування: поняття, види, зміст
  16. Функції управління в галузі використання та охорони надр
  17. Особливості кримінальної відповідальності за порушення надрового законодавства України
  18. Поняття і правове регулювання охорони атмосферного повітря
  19. Засоби правової охорони атмосферного повітря
  20. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони
  21. Правове регулювання мисливства і здійснення полювання
  22. Підстави виникнення, зміни і припинення рибальства
  23. Таксовий метод розрахунку розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про
  24. Стаття 6. Органи, що здійснюють державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу
  25. Особливості адміністративної відповідальності в галузі охорони рослинного світу
  26. Поняття і види права лісокористування
  27. Поняття і основні складові екологічної мережі в Україні
  28. Правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
  29. Місця перебування водоплавних птахів
  30. Стаття 9. Види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
  31. Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
  32. Особливості управління і контролю в галузі використання і охорони рекреаційних зон
  33. Правовий режим викл (морськ) економ зон»)
  34. Поняття і принципи міжнародного екологічного права
  35. Предмет і джерела міжнародного екологічного права
  36. Особливості міжнародно-правового забезпечення екологічної безпеки
  37. Міжнародне екологічне судочинство
  38. Адаптація законодавства України до європейського еп
  39. Стаття 28. Державний водний кадастр
  40. Стаття 17. Статус і завдання біосферних заповідників
  41. Міжнародно-правова охорона Світового океану
  42. Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин
  43. Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин
  44. Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин
  45. Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
  46. Стаття 25. Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)
  47. Особливості юридичної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами
  48. Стаття 18. Тимчасове користування лісами
  49. Поняття і види екологічних правопорушень
  50. Стаття 88. Прибережні захисні смуги


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливості адміністративної відповідальності в галузі охорони рослинного світу



До адміністративної відповідальності можуть бути притягнені громадяни або посадові особи у

випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП

України).

Законодавством встановлено особливий порядок засвідчення факту вчинення адміністративного

правопорушення: це наявність протоколу про вчинення адміністративного проступку.

Адміністративна відповідальність передбачена за такі порушення законодавства про рослинний світ:

самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 77 КпАП України); виготовлення та збут

заборонених знарядь добування об'єктів рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції (ст.

85 КпАП України); незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів рослинного

світу, в тому числі ботанічних колекцій (ст. 88 КпАП України); порушення порядку придбання чи збуту

об'єктів рослинного світу (ст. 88 КпАП України); порушення правил створення, поповнення, зберігання,

використання або державного обліку ботанічних колекцій та торгівля ними (ст. 88 КпАП України);

порушення вимог щодо охорони видів рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90 КпАП

України); перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (у тому числі і

природних рослинних ресурсів) (ст. 91 КпАП України). Крім того, Кодексом про адміністративні

правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист

рослин (ст. 83 КпАП України). Зокрема, в цій статті передбачена відповідальність за екологічно не

обґрунтоване здійснення захисту рослин; неповідомлення (приховування) або надання неправдивої

інформації про загрозу деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а

також продукції рослинного походження від шкідливих організмів; завезення на територію України та

реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли

державних випробувань і реєстрації; ухилення від пред'явлення або непред'явлення засобів захисту для

проведення їх огляду або дослідження; недодержання вимог нормативно-правових актів з питань

захисту рослин, що призвело до пошкодження чи погіршення стану рослин та якості продукції

рослинного походження, а також забруднення довкілля.

 

90. Поняття і функції лісів як об’єкта...

Стаття 1. Поняття про ліс Ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно
деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами,
трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та
іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму
розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне
середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм
призначенням та місцерозташуванням виконують переважно
водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі,
рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для
задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях
яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають,
та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд
України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними
межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового
господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у
землекористувача або власника землі. Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а
також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю
(внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів,
лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не
вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові
ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими
розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками,
лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами
і дренажними системами.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду
України з визначеними межами, яка надається або вилучається у
землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення
лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до
земельного законодавства.

Стаття 2. Лісові відносини Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються
володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на
забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових
ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та
інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі
лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють
відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України.

Стаття 3. Лісове законодавство України Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України
(254к/96-ВР), Законом України "Про охорону навколишнього
природного середовища" (1264-12), цим Кодексом, іншими
законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами.

Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр,
вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення
рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом,
регулюються відповідними законодавчими актами.

Отже, ліси - це самостійний і відтворюваний об'єкт природи і складова навколишнього природного

середовища; об'єкт рослинного світу; об'єкт права власності у вигляді відповідного типу природних

комплексів, у якому поєднується переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними

ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними

компонентами; джерело одержання деревних, технічних, лікарських та інших продуктів лісу, що є

базою для ведення різних галузей господарювання; об'єкт природи, який виконує кліматорегулюючі,

захисні, водо-охороні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції та

який впливає на навколишнє природне середовище; розміщений на спеціально виділених землях і

зареєстрований у державних лісооблікових документах як ліс об'єкт власності, управління,

використання та охорони.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.14.200 (0.007 с.)