![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальна теоретико-правова характеристика законностіСтр 1 из 5Следующая ⇒
Загальна теоретико-правова характеристика законності Законність – це комплексне політико-правове явище, яке характеризується неухильним дотриманням вимог чинного законодавства всіма суб’єктами права. Аспекти: - режим, стан у суспільстві; - метод управління суспільством; - принцип. Ч. 1 ст. 8 КУ – принцип верховенства права. Верховенство права передбачає: - законність, засновано на визнанні та беззастережному сприйнятті найвищої цінності людини, її забезпеченні від свавілля владних інститутів та їх посадових осіб, - правозаконність; - поширення вимог законності на діяльність органів публічної влади та їх посадових осіб, а не на усіх суб’єктів права; Законність для громадян – це засіб, за допомогою якого вони відмежовуються від порушення їх прав та свобод, а також можутьб у разі виникнення потреби вимагати виконання юр. обов’язків від інших громадян, установ чи посадових осіб. Законність для держави – засіб управління суспільством, підвищення ефективності роботи амін. апарату, захисту інтересів і прав усього народу і окремого громадянина. Основні ознаки(риси) законності: - універсальність – визначення законності є універсальним і впливає на будь-які відносини; - загальнообов’язковість – не порушення норм законності є обов’язком усіх; - обґрунтованість – неможливість порушення вимог; - наявність у держорганів, які забезпечують дотримання законності, ст.. 68 КУ – принципу законності. Ознаки: - зовнішня (формальна) ознака – стосується обов’язку виконувати норми законів і підзаконних актів держорганами, посадовими особами та ін. суб’єктами права; - внутрішня (сутнісний аспект) – наявність науково обґрунтованих законів.
Правопорядок та його сучасне розуміння
Правопорядок – фактичний стан правового життя суспільства, що характеризується внутрішньою узгодженістю, впорядкованістю системи правових відносин, заснованих на вимогах законності, а також на свободі і відповідальності суб’єктів права. Основні ознаки правопорядку: - формальна визначеність – юридичне закріплення норм права та правил поведінки; - системність – забезпечення правопорядку повинно проводитись системно; правові приписи повинні бути систематизовані;
- державна гарантованість – створення правоохоронних і правозахисних органів для забезпечення правопорядку; - стійкість – пов’язана із ознакою системності; у випадку порушення ці норми повинні бути відновлені; - єдність – поняття правопорядку повинно поєднуватись із поняттям законності, та системою превентивних заходіві системою заходів, що застосовуються після порушення норм. Стан правопорядку відображає стан суспільства. Громадський порядок – це неухильне дотримання суб’єктами правовідносин правил поведінки в громадських місцях, що забезпечує спокійні умови для суспільно-корисної діяльності, побуту та відпочинку людей. Є показником дотримання законності. Критерії правопорядку: - закладається у правових нормах у процесі правотворчості; - спирається на верховенство права і авторитет закону у сфері правовідносин; - встановлюється у процесі реалізації правових норм при здійсненні законності; - сприятливі умови для використання суб’єктивного права; - обумовлює своєчасне повне виконання всіма суб’єктами права своїх юридичних обов’язків; - вимагає юридичну відповідальність для кожного, хто вчинив правопорушення; - встановлює сувору суспільну дисципліну; - забезпечується всіма засобами держвпливу, включаючи примус.
Неправомірна поведінка Ознаки неправомірної поведінки: - здійснюється у сфері права; - має антиправову природу; - є формою несвободи чи свавіля; - входить до механізму правового регулювання тільки як юридичний факт. Ознаки правомірної поведінки: - застосовується у сфері права; - показує правову природу; - є формою свободи у механізмі правового регулювання. Основні причини виникнення протиправної поведінки: - чинники суб’єктивного характеру – низький рівен правосвідомості, правової культури, правовий нігілізм, деформації у ціннісних орієнтаціях людей; - конкретні протиріччя, які існують у суспільстві; - недоліки у правовому регулюванні, неефективна діяльність правоохоронних органів тощо.
Загальна теоретико-правова характеристика законності Законність – це комплексне політико-правове явище, яке характеризується неухильним дотриманням вимог чинного законодавства всіма суб’єктами права.
Аспекти: - режим, стан у суспільстві; - метод управління суспільством; - принцип. Ч. 1 ст. 8 КУ – принцип верховенства права. Верховенство права передбачає: - законність, засновано на визнанні та беззастережному сприйнятті найвищої цінності людини, її забезпеченні від свавілля владних інститутів та їх посадових осіб, - правозаконність; - поширення вимог законності на діяльність органів публічної влади та їх посадових осіб, а не на усіх суб’єктів права; Законність для громадян – це засіб, за допомогою якого вони відмежовуються від порушення їх прав та свобод, а також можутьб у разі виникнення потреби вимагати виконання юр. обов’язків від інших громадян, установ чи посадових осіб. Законність для держави – засіб управління суспільством, підвищення ефективності роботи амін. апарату, захисту інтересів і прав усього народу і окремого громадянина. Основні ознаки(риси) законності: - універсальність – визначення законності є універсальним і впливає на будь-які відносини; - загальнообов’язковість – не порушення норм законності є обов’язком усіх; - обґрунтованість – неможливість порушення вимог; - наявність у держорганів, які забезпечують дотримання законності, ст.. 68 КУ – принципу законності. Ознаки: - зовнішня (формальна) ознака – стосується обов’язку виконувати норми законів і підзаконних актів держорганами, посадовими особами та ін. суб’єктами права; - внутрішня (сутнісний аспект) – наявність науково обґрунтованих законів.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 177; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.174.111 (0.007 с.) |