Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах

№ п/п	Вид роботи за формами контролю									Змістовий модуль 1					Змістовий модуль 2	Всього
1.	Систематичність роботи на семінарських заняттях:
	Тестування
	Активність на заняттях
2.	Виконання завдань для самостійного оцінювання
	Складання конспекту	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5		0,5	0,5	0,5	0,5
3.	Індивідуальна робота
	Виконання індивідуальних завдань	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5		0,5	0,5	0,5	0,5
4.	Виконання модульних контрольних робіт	-	-	-	-	-	-	-	-		-	-	-	-
Всього балів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсової роботи
90 – 100	А	відмінно
82 – 89	В	добре
74 – 81	С
64 – 73	D	задовільно
60 – 63	Е
35 – 59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0 – 34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Семінарське заняття № 1

Тема: «Філософія як світогляд, її призначення,

Зміст і функції в суспільстві»

Філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному, діалогічному й водночас толерантному стосовно інших точок зору характері. Зазначене дає змогу розглядати філософію як "мудрість", як знання "софійного" типу. Проте філософія є мудрістю лише "в ідеалі", реально ж вона є постійним прагненням до мудрості устремлінням до неї (гр. "філософія" і означає любов до мудрості: "філео" - люблю, "софія" - мудрість). Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання, його діяльно - активний характер. Розглянута в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння "вчити мислити", вміння читати "поліфонію смислів" тексту, вміння творчо, неповторно мислити.

"Множність" філософського знання і характеризує його як знання світоглядне. А що ж таке світогляд? У найелементарнішому розумінні слова - це найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів що до світу та шляхів реалізації цих намірів. Отже, світогляд є певного роду знанням. Водночас - це не просте знання, а й оцінка людиною світу й самої себе.

Філософія є однією з форм суспільної свідомості, що розвинулась десь близько двох з половиною тисячоліть тому на базі первісної міфології, успадкувавши значною мірою в процесі розкладу останньої її світоглядні функції.

Філософія є знання загального, що зближує її з такою формою суспільної свідомості, як наука. Остання, як і філософія, відображає світ у загальних поняттях. Зближує філософію з наукою і те, що філософія прагне теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Разом з наукою філософія відрізняється принципово і від релігії - форми суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне «осяяння» сфери надприродного, потойбічного, «божественного» буття, яке внаслідок своєї неадекватності методам наукового, філософського та інших форм пізнання досягається лише в актах «безпосереднього переживання» її людською душею - віри.

Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб'єкт-об'єктного відношення. Інакше кажучи, предметом філософи є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення «людина - світ».

План

1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Світогляд і філософія. 2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Особливості історичного виникнення філософії. 3. Історія формування предмета філософії. Особливості філософського мислення. Сучасні концепції предмета філософії. 4. „Основне питання філософії” як філософська проблема. Форми вирішення основного питання філософії. 5. Основні методи філософії, їх характеристика. 6. Структура і функції філософії. Співвідношення філософії, науки і релігії.

Мета вивчення теми: з’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності, окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту, структури та функції філософії.

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів

Після вивчення теми студенти повинні знати:

· поняття світогляду, його сутність і складові;

· культурно-історичні передумови виникнення філософії, особливості філософського мислення;

· специфіку філософії як науки і форми суспільної свідомості;

· предмет філософії, основне питання, форми його вирішення;

· основні методи філософії, їх специфіку;

· структуру та основні функції філософії.

вміти:

· розрізняти світоглядні та інші види знання;

· виділяти філософські питання з усієї сукупності питань;

· пояснювати основні функції філософії;

· застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найкращих філософських позицій.

розуміти:

· значення світоглядних знань та орієнтацій для власної теоретичної і практичної діяльності;

· зв’язок між філософією і світоглядом;

· обумовленість розгалуженої структури філософського знання;

· внутрішній зв’язок основних функцій філософії між собою.

 

Ключові терміни і поняття з теми:світогляд, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, міфологія, релігія, філософія, предмет філософії, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, монізм, плюралізм, скептицизм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, галузі філософської діяльності: онтологія, гносеологія, соціальна філософія, філософська антропологія, праксеологія, аксіологія, етика, естетика, філософія релігії, історія філософії.

Контрольні запитання

1. Розкрийте зміст поняття світогляду. Окресліть його значення в житті людини і суспільства.

2. Назвіть і охарактеризуйте основні складові світогляду. У чому полягає відмінність між світовідчуттям, світосприйняттям і світорозумінням.

3. Подумайте, як співвідносяться філософія і світогляд.

4. Дайте характеристику історичних типів світогляду, визначте найважливіші особливості міфології, релігії, філософії.

5. Визначте основні культурно-історичні передумови виникнення філософії.

6. Покажіть історію становлення предмета філософії, визначте його сутність і специфіку. Розкрийте зміст сучасних концепцій предмета філософії.

7. Окресліть особливості філософського мислення.

8. Охарактеризуйте основне питання філософії і форми його вирішення.

9. Дайте коротку характеристику матеріалізму як одному з напрямів в філософії. Назвіть і опишіть основні історичні форми матеріалізму.

10. Дайте коротку характеристику ідеалізму як одному з напрямів філософії. Розкрийте сутність і визначте риси суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму.

11. Назвіть основні методи в філософії і дайте їм відповідну характеристику.

12. Розкрийте зміст поняття скептицизму та агностицизму.

13. Розкрийте зміст основних функцій філософії: світоглядної, методологічної, пізнавальної, соціально-практичної, культурологічної.

14. Визначте основні аспекти співвідношення філософії і науки, філософії і культури, філософії і мистецтва, філософії і релігії.

15. Охарактеризуйте галузі філософської діяльності: онтологію, гносеологію, соціальну філософію, філософську антропологію, праксеологію, аксіологію, етику, естетику, філософію релігії, історію філософії.

Навчальні завдання

Завдання 1. Поняття світогляду.