Організація та методика проведення дослідження розвивального навчання в школі

Урок в розвивальному навчанні — частка шкільного життя, насичена пошуком, відкриттями, сенсом і цінністю пізнання.

Підготовка й проведення кожного уроку має відбуватися одночасно у трьох напрямах: організаційному, змістовому й діяльнісному.

Реалізація організаційного напряму передбачає не лише своєчасний початок і закінчення уроку, розподіл часу у відповідності з психологічними особливостями молодших школярів, дотримання санітарно-гігієнічних норм а й емоційну готовність учителя й дітей до уроку. Для реалізації змістового напряму вчителеві необхідно:

· визначити місце даного уроку в системі уроків, виходячи з етапу розв’язування навчальної задачі;

· визначити тип уроку і його структуру;

· встановити й вибудувати внутрішньо предметні й між предметні зв'язки;

· спрогнозувати "приріст” в освоєнні учнями предметного змісту, а також в оволодінні навчальними діями й формами колективно-розподіленої діяльності.

Реалізація діяльнісного напряму передбачає організацію „квазідослідницької” діяльності учнів, яка забезпечує пошукову активність молодших школярів. Відомо, що рушієм розвитку дитини й ефективним засобом навчання є спільна діяльність педагога й учнів.

Успіх процесу навчання в цілому й ефективність кожного уроку зокрема залежить перш за все від того, як вчитель сприймає й реалізує у професійній діяльності авторську позицію. Усвідомлення вчителем необхідності постійно підвищувати рівень професійної майстерності, самозмінюватися - тривалий і складний процес. Одним із засобів, що допомагають педагогові побачити власні досягнення й проблеми є самоаналіз уроку.

Процес проведення уроку має трикомпонентну структуру й передбачає здійснення орієнтувального (підготовка до уроку), виконавського (проведення) й контрольно-оцінного (рефлексія) етапів.

Тип уроку — послідовність етапів роботи, обумовлена логікою розгортання предметного змісту в межах навчальної діяльності.

Тип уроку визначає формування тієї або іншої навчальної дії в структурі навчальної діяльності.

Відповідно до навчальних дій виділяють основні типи уроків:

1. Урок постановки навчальної задачі.

2. Урок розв’язання навчальної задачі.

3. Урок моделювання й перетворення моделі.

4. Урок розв’язання окремих задач із застосування відкритого способу.

5. Урок контролю й оцінки.

Структура уроку відбиває структуру навчальної діяльності, тобто, формування кожної навчальної дії проходить ті самі етапи, але конкретизовані.

Метод проектів — це спосіб організації педагогічного процесу, що має низку особливостей. Зокрема, важливою визначальною рисою проектної діяльності є пошук учнями інформації, яка буде опрацьована, осмислена і використана в роботі над проектом.

Коротко алгоритм роботи над проектом визначають як п’ять «П»: Проблема — Планування — Пошук інформації — Продукт — Презентація.

Доведено, що в процесі проектної діяльності формуються рефлексивні, дослідницькі й презентаційні вміння учнів, їхня оцінювальна самостійність, навички співпраці.

Діти перебувають у процесі пошуку, дослідження та формування висновків практично кожен день. По суті, проектна діяльність займає у розвивальному навчанні одне з провідних місць.

З учнями 3-го класу розробили проект під назвою «Пити чи не пити? Улюблені дитячі напої». Вибір теми був обумовлений надмірною пристрастю деяких учнів класу до содових напоїв, таких як Кока-Кола, Фанта, Спрайт. Інша частина класу віддавала перевагу концентрованим сокам. Найменше число учнів обирали мінеральну або очищену воду. Зрештою це привело до дискусії про те, який вид напоїв корисніший.

Учні класу об’єдналися в групи дослідників кожного з обраних напоїв. Був складений орієнтовний план роботи і визначені цілі проекту.

План проекту

1. Проведення соцопитування.

2. Пошук науково-теоретичного матеріалу.

3. Проведення дослідів з вибраними видами напоїв.

4. Консультація лікаря.

5. Просвітницька діяльність. Випуск інформаційного листа для кожного класу початкової школи.

6. Мультимедійна презентація.

Кожна дитина в групі отримала своє завдання з пошуку необхідної інформації, яке обговорювалося в групі. Після вивчення теоретичного матеріалу було проведено соцопитування серед учнів усієї початкової школи. Дітям ставилося одне й те саме питання і пропонувалися 4 варіанти відповідей. див. Додаток А

За результатами опитування, 44,2 % учнів початкової школи віддавали перевагу «Кока-колі», 21,4 % — фруктовим концентрованим сокам, 18,5 % — мінеральній воді «Моршинській» і лише 14,3 % дітей вибрали очищену питну воду. Ці дані допомогли нам визначити цілі проекту. Проект був комплексним — практично-орієнтованим, дослідницьким та інформаційним, внутрішкільним. Продуктом проекту стала мультимедійна презентація.

Були визначені цілі проекту:

1) скласти рейтинг улюблених дитячих напоїв серед учнів школи шляхом соцопитування;

2) з’ясувати позитивний і негативний вплив цих напоїв на живий організм експериментальним шляхом;

3) довести до відома учнів і адміністрації нашої школи результати виконаних досліджень;

4) дати рекомендації з приводу вилучення певних видів напоїв з дитячого раціону.

Для досягнення поставлених цілей ми використовували різні типи експериментів:

1) поливання квіток кожним видом з обраних напоїв;

2) визначення типу середовища (рівня рН). Яке являв собою зразок напою, за допомогою лакмусових папірців.

3) з’ясування впливу «Кока-коли» на кальцієвий обмін у живому організмі за допомогою тривалого перебування людського зуба і курячого яйця в ємностях із цим напоєм.

Зміст роботи над проектом.

Кожен учень шукав теоретичний матеріал про напій, з яким працювала його група. Вся зібрана інформація обговорювалася і виділялося найголовніше. Ось таку інформацію представила кожна група.