![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сутність, предмет та структура
Міжнародних економічних відносин Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – цечастина економічних відносин, що відображають господарські зв'язки між суб’єктами МЕВ (окремими державами, регіональними об'єднаннями, юридичними та фізичними особами) в процесі міжнародної взаємодії (виробництва та обміну товарів, послуг, інших ресурсів). Їхньою основою є ринкові системи і механізми. Об’єктом сучасних МЕВ є світове господарство, як сукупність національних господарств та їхні економічні взаємовідносини. МЕВ формуються за рахунок різниці наявних економічних ресурсів (факторів виробництва), що знаходяться у власності національних держав, товарів і послуг, вироблених з цих ресурсів тощо (рис. 1.3).
Рисунок 1.3 – Чинники формування міжнародних економічних відносин Предметом МЕВ є діяльність економічних суб’єктів, що виходить за межі державних кордонів і реалізується в різних формах міжнародного бізнесу. Ця діяльність регулюється правовими нормами й інструментами, визначеними в міжнародних кодексах, хартіях, конвенціях, економічних угодах й ін. Метою МЕВ є вирішення широкого кола постійно виникаючих проблем з максимальною вигодою для суб'єктів економічних відносин та з мінімальними витратами з їхнього боку. МЕВ як глобальні відносини втілюються в життя через три рівні: макро-, мікро- і наднаціональний. Макрорівень виявляється в розвитку міждержавних економічних відносин, що визначають і забезпечують загальні умови розвитку МЕВ на всіх рівнях. Мікрорівень визначається зовнішньоекономічною діяльністю фірм. Наднаціональний рівень проявляється через дію наднаціональних інститутів. Суб’єкти МЕВ – це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів (рис. 1.4).
Рисунок 1.4 – Суб’єкти міжнародних економічних відносин Суб'єктами МЕВ виступають господарські й організаційні одиниці на всіх рівнях: 1. Фізичні особи – це особи, наділені правоздатністю та дієздатністю, які виступають переважно як комерсанти або приватні підприємці. 2. Юридичні особи – це об’єднання, наділенні відокремленим майном, які діють від свого імені, мають права та обов’язки і виступають стороною господарських відносин (це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку). Виділяють наступні типи організаційно-правової форми юридичних осіб: - об’єднання осіб – відповідальність учасників за результати діяльності поширюється на майно об’єднання та власне майно учасників (повне та командитне товариство); - об’єднання капіталів – відповідальність учасників обмежена розміром вкладу кожного у статутний фонд підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство). 3. Держава – як суб’єкт міжнародних економічних відносин – це суверене утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю по відношенню до інших держав. Держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками). Враховуючи суверенність, як основну ознаку держави, вона має можливість найбільш повно реалізувати принципи міжнародної економічної взаємодії. 4. Міжнародні організації – формування та об’єднання, які приймають участь у МЕВ залежно від цілей, завдань та напрямів їхньої діяльності. 5. Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства: - багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності); - транснаціональні корпорації (національні за капіталом та управлінням, міжнародні за сферами діяльності); - міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).
Структуру МЕВ складають форми, які знаходяться у тісному взаємозв’язку: 1. Міжнародний поділ праці. 2. Міжнародна торгівля товарами й послугами. 3. Міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій. 4. Міжнародна міграція робочої сили (РС). 5. Міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини. 6. Міжнародна економічна інтеграція. Реалізація різноманітних форм МЕВ суб’єктами здійснюється на певному рівні, які розрізняються залежно від ступеня інтенсивності взаємодії (рис. 1.5):
Рисунок 1.5 – Рівні розвитку форм МЕВ 1.Міжнародні економічні контакти – найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. 2. Міжнародна економічна взаємодія – стійкі економічні зв’язки між суб’єктами різних країн, що ґрунтуються на довгострокових міжнародних угодах. 3. Міжнародне економічне співробітництво – стійкі довгострокові економічні зв’язки в торговельній, виробничій та науково-технічній сферах, закріплені в довгострокових угодах. 4. Міжнародна економічна інтеграція – це вищий рівень розвитку МЕВ, що ґрунтується на взаємопереплетінні економік різних країн, проведенні взаємної узгодженої економічної політики з елементами національного регулювання. Розвиток міжнародних економічних відносин здійснюється за певними принципами, дія яких має загальний та специфічний характер впливу на МЕВ. Виділяють такі загальні принципи розвитку МЕВ: 1) еволюційність або розвиток МЕВ на основі об’єктивних економічних законів; 2) системність або розвиток МЕВ як системи із взаємо-пов’язаними елементами (рис. 1.6), коли зміни в одному елементі ведуть до обов’язкових змін в іншому та всієї системи в цілому;
Рисунок 1.6 – Елементи системи міжнародних економічних відносин
3) еквівалентність обміну означає, що участь у МЕВ здійснюється на основі взаємного узгодження інтересів кожного учасника, які мають не обов’язково грошовий вираз. На національному, міжнаціональному та наднаціональному рівнях виробляються, узгоджуються і реалізуються специфічні принципи МЕВ, які задекларовані у «Хартії економічних прав та обов’язків держав», прийнятої ООН у 1974 р. Такими специфічними принципами МЕВ є: суверенітет; територіальна цілісність і політична незалежність держав; ненапад та невтручання; взаємна та справедлива вигода; мирне співіснування; рівноправ’я та самовизначення народів; мирне врегулювання суперечностей; добросовісне виконання міжнародних зобов’язань; поважання прав і основних свобод людини; сприяння міжнародної соціальної справедливості; міжнародне співробітництво з метою розвитку; вільний доступ до моря і від нього для не морських країн та ін.
Сучасним МЕВ у цілому притаманні такі особливості: - активна участь і міжнародна взаємодія суб’єктів МЕВ; - взаємозв’язок форм МЕВ, які реалізуються в умовах становлення та розвитку світової валютної системи; - різний рівень глибини: від простого міжгалузевого поділу праці до транснаціоналізації, від одиничних економічних контактів між країнами до їх економічної інтеграції; - вихід за межі національних економік не лише результатів і факторів виробництва, а й самого виробничого процесу; - поглиблення процесів інтернаціоналізації різних форм та рівнів, що дозволяє говорити про формування певних тенденцій розвитку глобальної економіки. У сучасних МЕВ можна виділити цілу низку протиріч (між формами МЕВ, суб’єктами МЕВ і т. ін.). В цілому сукупність цих протиріч в загальному вигляді зводиться до несумісності між незалежністю національної економічної політики держав та політичними, економічними, соціальними та інфраструктурними передумовами розвитку глобалізму. Рекомендована література для вивчення теми: [1, с. 12-34], [3, c. 22-28; 36-44], [4, c. 57-91; 267-270], [5], [6], [7], [8, c. 4-13], [9, c. 11-19; 22-28;343-353], [10], [11, c. 9-68], [14], [15], [16], [17, с. 15-23], [19, с. 15-34], [20, с. 4-26], [21], [22], [23], [24], [25, с. 15-31], [26. c. 18-36], [27, с. 19-22], [28, с. 6-14], [30, с. 4-18], [31-49]. Тема 2
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; просмотров: 509; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.101.72 (0.017 с.) |