Реформи 70-80-х pp. Особливості економічного розвитку

 

На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали прийняттю європейських нововведень, молодий імператор Міцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася сприйнятливою для зовнішніх впливів.

Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалась усуненням від управління державою тих великих землевласників, які чинили опір проведенню актуальних реформ. Очолений імператором уряд спирався на підприємницькі кола І нових землевласників, які були пов'язані переважно з сільським господарством, торгівлею та лихварством. Це обумовило характер реформ.

 

«Реформи 1870 – 1880 рр. в Японії».

Назва реформи	Зміни	Наслідки
Аграрна	Земля передана селянам на умовах оренди. Селяни отримали право передавати землю за спадком	Обмежено крупне землеволодіння. Створені умови для товарного виробництва
Військова	Запровадження загальної військової повинності. Відкриття військових навчальних закладів	Збільшена військова потужність країни
Адміністративна	Ліквідація князівств	Створена централізована держава, консолідація загальнонаціонального ринку
Освітня	Запровадження обов’язкової початкової освіти. Відкриття університету в Токіо	Можливість здобуття освіти за кордоном
Фінансова	Введення єдиної грошової одиниці	Зміцнення фінансової системи. Створення банків. Зміцнення централізації держави
Судова	Введення єдиної судової системи	Зміцнення централізації держави

 

Аграрна реформа

- частина землі відійшла до селян

- селяни отримали в приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли.

- Замість натурального податку було введено єдиний поземельний у розмірі 3% од вартості землі (виявився непідсильним для селян).

- Для сплати податку доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян змушені були продати свої ділянки.

- І все ж реформа дала простір для розвитку товарного виробництва.

Військова реформа

- Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності.

- створено військові академії та інші навчальні заклади.

- Офіцерський корпус комплектувався з самураїв.

- Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку.

 

Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства і політичному розвиткові.

 

Економічне зростання країни

 

Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів.

Острівна країна заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту.

У 80-90-х pp. чимало державних фабрик і заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців.

Так складався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців.

За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку.

У промисловості домінували дрібні підприємства. Рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.

Індустріальний розвиток відчутно змінив соціальну структуру японського суспільства. Формувався клас підприємців. У систему найманої праці втягувалася дедалі більша частина населення.

Своєрідність японського розвитку індустріального суспільства.

- Переплетення інтересів імператорського двору, землевласників і промисловців,

- жорсткі методи експлуатації населення,

- орієнтація на континентальну територіальну експансію