Поліпшення привабливості Європейського простору вищої освіти

Міністри дійшли згоди щодо важливості підвищення привабливості європейської вищої освіти для студентів європейських та інших країн. Зрозумілість і подібність європейських дипломів у світі мусять бути підкріплені розробкою спільної системи кваліфікації (сертифікації), а також більшими зусиллями щодо поширення інформації.

Особливу увагу міністри загострювали на тому, що якість вищої освіти і наукової роботи є і має бути вирішальним фактором європейської привабливості та конкурентоспроможності. Міністри дійшли згоди, що слід приділяти більше уваги перевагам, які віддає Європейський простір вищої освіти закладам і програмам різних профілів. Вони закликали до тіснішої співпраці між європейськими країнами щодо можливих труднощів і перспектив транснаціональної освіти.

Після прийняття наведеного документа міністри взяли на себе зобов’язання продовжувати взаємну співпрацю на основі цілей, викладених у Булонській декларації, спираючись на спільні ознаки, користуючись перевагами культурного і мовного різноманіття, розбіжностей національних систем, можливостей міжурядового співробітництва, діалогу між європейськими університетами та іншими вищими навчальними закладами, а також діалогу зі студентськими організаціями та з представниками програм Європейського Співтовариства.

Міністри вітали нових членів, які приєдналися, до Болонського процесу після подачі заяв міністрів з країн, для яких відкрито програми Європейського Співтовариства ”Сократ” і "Леонардо да Вінчі" абоTempus-Card. Були прийняті заяви від Хорватії, Кіпру і Туреччини.

Міністри ухвалили рішення про наступну зустріч, яка відбудеться в другій половині 2003 року в Берліні. На ній буде проаналізовано досягнення, а також визначено напрями та пріоритети на наступних етапах процесу до перебудови Євро­пейського простору вищої освіти. Міністри підтвердили по­требу структури для подальшої роботи, яка надалі складати­меться з робочої та підготовчої груп. У робочу групу входитимуть представники країн-учасниць договору, нові учасники та представники Європейської комісії. Головувати буде представник ЄС. Підготовча група складатиметься з представників країн, які проводили міністерську зустріч, і країни, яка буде організовувати наступну зустріч, двох країн членів ЄС і двох країн — не членів ЄС. Останні чотири виби­рає робоча група. Група включатиме представника Євро­пейської комісії, її очолить представник країни, яка наступна прийматиме зібрання. І Європейська асоціація університетів, Європейська асоціація вищих навчальних закладів, національні студентські спілки Європи та Рада Європи отри­муватимуть поточну інформацію про виконання рішень зустрічі.

З метою сприяння процесу міністри порекомендували ро­бочій групі організувати семінари для вивчення таких тем: співпраця в галузі акредитації і гарантій якості, питання виз­нання та використання системи оцінювання в Болонському процесі, розробка об'єднаних ступенів, соціальні аспекти з акцентом на перепони мобільності, розширення Болонського процесу, післядипломне навчання й участь студентства.

Конференція міністрів вищої освіти Європи

"Утворення європейського простору вищої освіти"

Берлін, 19 вересня 2003 року

 

Преамбула

19 червня 1999 року, через рік після прийняття Сорбоннської декларації, міністри вищої освіти 29 європейських країн підписали Болонську декларацію. Було узгоджено важливі спільні кроки на шляху розвитку ефективного Європейського простору вищої освіти у період до 2010 року. На Празькій конференції 19 травня 2001 року міністри збільшили кількість завдань та підтвердили свій намір щодо встановлення євро­пейського простору вищої освіти до 2010 року. 19 вересня 2003 року міністри вищої освіти з 33 європейських країн зібрались у Берліні дія того, щоб оцінити досягнуті успіхи та встановити пріоритети й нові завдання на наступні роки, ма­ючи на меті прискорення реалізації проекту створення Євро­пейського простору вищої освіти. Вони погодились з такими поглядами, принципами та пріоритетами.

Міністри підтвердили важливість соціального аспекту Бо­лонського процесу. Визнали потребу підвищення конкурен­тоспроможності, яку слід урівноважити з поліпшенням соціальних характеристик Європейського простору вищої освіти, що надалі посилить соціальну єдність та зменшить соціальну й тендерну нерівність як на національному, так і на європейському рівні. У такому контексті міністри підтверди­ли свою позицію стосовно того, що вища освіта — суспільне благо та відповідальність. Вони наголосили, що в міжна­родній освітянській співпраці та обмінах мають домінувати навчальні цінності.

Міністри приділили належну увагу рішенням Ради Європи, прийнятих у Лісабоні (2000р.) та Барселоні (2002р.), щодо перетворення Європи на "найбільш конкурентну і динамічну спільноту, що базується на знаннях економіки, з більшою кількістю робочих місць найкращої якості та більшою соціальною єдністю" і закликали до подальших дій і тіснішої співпраці в контексті Болонського процесу.

Міністри взяли до уваги звіт, наданий групою контролю за розвитком Болонського процесу у період між Празьким та Берлінським саммітами. Також до уваги було взято звіт «На­прям ІІІ», підготовлений Асоціацією європейських універси­тетів (АЄУ), і результати семінарів, організованих декількома країнами учасницями та закладами вищої освіти, ор­ганізаціями і студентами. Міністри взяли до уваги національні звіти, які засвідчили значний прогрес, досягну­тий у впровадженні принципів Болонського процесу. На за­вершення вони звернули увагу на повідомлення Європейсь­кої Комісії і Ради Європи про їхню підтримку процесу.

Міністри погодилися, що треба вжити заходів щодо зміцнення зв'язків між вищою освітою та науково-дослідною системою відповідних країн. Створення Європейського про­стору вищої освіти виграє від поєднання з Європейським простором наукових досліджень, посиливши таким чином фундамент створюваної "Європи знань". Мета такого утво­рення — зберегти культурне багатство та розмаїття Європи, які базуються на успадкованій різноманітності традицій, та сприяти потенціалу інновацій, соціальному та економічному розвитку через зміцнення співпраці європейських вищих на­вчальних закладів.

Міністри визнали роль співробітництва вищих закладів освіти та студентських спілок у створенні Європейського про­стору вищої освіти. Вони взяли до уваги інформацію Асоціації європейських університетів, яка надійшла від конвенту ви­щих навчальних закладів в Граці, а також внесок Європейсь­кої асоціації вищих навчальних закладів (ЕURАSНЕ) та повідомлення національних студентських спілок Європи (ЕSІВ).

Міністри відзначають інтерес інших регіонів світу до ство­рення Європейського простору вищої освіти. Привітали при­сутніх на конференції гостей — представників європейських країн, які ще не приєдналися до Болонського процесу, а також представників Європейської Комісії, представників Латинської Америки та Карибського басейну.

Прогрес

Міністри схвалюють ініціативи, що мали місце з моменту проведення Празького самміту вищої освіти, які роблять систе­му вищої освіти прозорішою та підвищують якість європейсь­кої вищої освіти на рівні навчальних закладів та на національ­ному рівні. Вони високо оцінюють співпрацю всіх партне­рів — університетів, студентства та інших зацікавлених сторін.

Міністри наголошують на важливості всіх елементів Бо­лонського процесу для створення Європейського простору вищої освіти й акцентують увагу на потребі активніших дій на рівні навчальних закладів, а також на національному та євро­пейському рівнях. Міністри докладатимуть зусиль для ство­рення високоефективної системи гарантій якості навчання, а також для ефективного використання дворівневої системи освіти й визнання системи курсів та періодів навчання.

Гарантія якості

Якість вищої освіти, безумовно, є основою створення Європейського простору вищої освіти. Міністри підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних за­кладів, національному та європейському рівнях. Вони наго­лошують на потребі розвитку критеріїв і методологій для за­гального користування у сфері якості освіти.

Вони також наголошують, що згідно з принципами авто­номії навчальних закладів відповідальність за якість вищої освіти передусім лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.

Отже, вони вважають, що 2005 року національні системи гарантії якості мають включати:

· визначення відповідальності органів та навчальних за­кладів, які беруть участь у діяльності;

· оцінку програм закладів, яка передбачає внутрішній контроль, зовнішню перевірку, участь студентів та публікацію результатів;

· систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;

· міжнародну участь, співпрацю та створення спілок.

На європейському рівні міністри закликають ЕНQА та її членів у співпраці з ЕUА, ЕURАSНЕ та ЕSІВ, розробити узго­джені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантіїякості, а також впровадити системи рівноправного розгляду та (або) акредитації агенцій чи органів і звітувати про досяг­нуті результати на зустрічі 2005 року. Належний звіт буде підготовлений на основі вивчення досвіду роботи інших асоціацій, що засвідчують якість.