Содержание книги
Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика формування і розвитку біологічних понять.
Методика розвитку біологічних понять Розвиток понять передбачає як початкові етапи формування поняття, так і встановлення логічних зв'язків його з іншими поняттями, діалектику понять та їх застосування в нових умовах. Формування біологічних понять здійснюється протягом вивчення всього курсу біології, в ході їхнього розвитку. Сутність процесу формування біологічних понять полягає в тому, що кожне поняття проходить три етапи на шляху до засвоєння, а саме: підготовчий — спостереження біологічних фактів, об'єднання їх в одну групу, виділення загальних, суттєвих ознак; основний — побудова логічного означення нового поняття; подальшого поглиблення, збагачення, на якому може збільшуватися кількість відмінних ознак, а іноді на основі концентричного вивчення теми складається нове, повніше означення (рис. 6.3). Учителеві доводиться докладати чимало зусиль і виявляти майстерність, щоб розвивати поняття в системі й цілеспрямовано. Йому необхідно знати, як відбувається рух понять із теми до теми, з розділу до розділу. Важливо заздалегідь чітко визначити, де поняття зв'язуються й узагальнюються, переходять з одного порядку в інший. Утворення понять відбувається за дотримання таких педагогічних умов: Умови правильності Сприйняття Уявлень Понять Методи Спостереження переважно натуральних об'єктів. Вправи на уточнення сприйняття. Точне і образне слово вчителя Запитання вчителя. Замальовування з пам'яті. Вправи на розпізнавання й розрізняння Постановка проблеми. Логіка викладу навчального матеріалу вчителем. Вправи на визначення, порівняння й класифікацію. Система повторення, яка пов'язує й розвиває поняття. Питання, що потребують узагальнення, питання, які пов'язують поняття з уміннями й навичками. Задачі-завдання для практичного закріплення понять
Рис. 6.3 Узагальнена схема формування понять В утворенні первинних понять виняткове значення мають натуральні об'єкти, а також різні види зображувальної наочності — таблиці, схеми (рис. 6.4), рисунки, кіно.
Рис. 6.4 Приклад побудови схем Розвиток понять неможливий без розвитку мислення учнів, без їхньої розумової діяльності. А мислення завжди починається з постановки проблеми або запитання, що вчитель завжди має робити на початку теми або уроку.
Поняття, що становлять зміст шкільного курсу біології, дуже різноманітні й постійно розвиваються, тому перед учителем виникає низка завдань, які він зобов'язаний розв'язати в процесі навчання учнів: 1. учитель у кожному біологічному розділі має виділити основні 2. важливо забезпечити розвиток понять від простих до складних, 3. у ході розвитку біологічних понять необхідно встановлювати За даними сучасної психології процес формування й розвитку понять відбувається поетапно: організація спостережень поодиноких предметів і явищ, що вивчаються; означення понять; розширення обсягу й поглиблення змісту понять. Інакше кажучи, керування пізнавальною діяльністю учнів у процесі формування понять полягає в тому, щоб допомогти їм виділити в певному матеріалі (текстах, зображеннях, натуральних об'єктах, результатах спостережень) основні ознаки, узагальнити їх, зробити висновки й дати доступне означення нового поняття. Потрібно також зіставити сформоване нове поняття із засвоєними раніше, тим самим увівши його в загальну систему понять. Нарешті, треба провести роботу із закріплення нового поняття, перевірити, як учні вміють ним оперувати. Відомий педагог А. В. Усова пропонує такі етапи формування наукових понять: 1. чуттєво-конкретне сприйняття; 2. виділення істотних властивостей класу спостережуваних об'єк 3. абстрагування (відокремлення істотного від неістотного); 4. означення поняття; 5. уточнення й закріплення в пам'яті істотних ознак поняття; 6. встановлення зв'язків даного поняття з іншими; 7. застосування понять при розв'язуванні елементарних навчаль 8. класифікація понять;
9. застосування поняття при розв'язуванні завдань творчого харак
10. збагачення понять (виявлення нових істотних ознак); 11. повторне, повніше означення поняття; 12. опора на дане поняття при засвоєнні нового; 13. збагачення поняття; 14. встановлення нових зв'язків і відношень даного поняття з іншими. Методисти виокремлюють такі етапи формування й розвитку біологічних понять: 1. виявлення запасу уявлень і понять, нагромадженого учнями під 2. організація спостережень поодиноких об'єктів, процесів або 3. організація спостережень кількох подібних об'єктів, процесів 4. уточнення поняття повторним порівнянням об'єктів; 5. закріплення в терміні означення поняття, що охоплює істотні, за 6. виконання учнями спеціальних вправ для уточнення ознак по 7. перевірка засвоєння учнями введеного (в урок) нового поняття Звичайно, перш ніж формувати те чи інше поняття, вчителю необхідно самому чітко виділити ознаки, які становлять зміст даного поняття, та об'єкти, що ним охоплюються, а також усвідомити його місце в системі понять. Міцне засвоєння понять можливе тільки за умови, що учні своєчасно й систематично оволодівають необхідним словниковим запасом, опановують мову науки через засвоєння спеціальних термінів. Термін — це слово або словосполучення звичайної мови, що означає предмет (реальний або абстрактний). Науковий термін — слово або словосполучення, що використовується для означення предметів у межах тієї чи іншої науки, наукової теорії. Таким чином, особливістю терміна, що відрізняє його від слова, є нерозривний зв'язок із конкретним поняттям. Термін виконує дві функції: називає предмет і відображує істотні ознаки змісту поняття. Процес опанування учнями термінологією має свої особливості й складності. На перших етапах навчання в школі учні нагромаджують запас термінів, часто не розуміючи, що вони означають. Багато з термінів вбирають у себе відразу кілька понять (наприклад, листок буває паперовий, металевий, картонний і т. д.). Основними характеристиками поняття як логічної категорії є його зміст, обсяг і зв'язок та відношення з іншими поняттями. Під змістом поняття розуміють сукупність істотних властивостей класу предметів або явищ навколишньої дійсності (тобто їхніх ознак), відображених у свідомості за допомогою даного поняття. За змістом поняття бувають прості й складні. Під обсягом поняття розуміють кількість охоплюваних ним об'єктів (або відображених у свідомості за допомогою даного поняття). За обсягом поняття поділяють на окремі, загальні та категорії. Отже, поняття — це результати узагальнення досвіду. Поняття, встановлені наукою, розкривають та узагальнюють істотні ознаки й властивості предметів або явищ, визначають головні зв'язки та відношення між ними. Поняття постійно розвиваються, рухаються, переходять одне в одне, об'єднуються з іншим простим поняттям, утворюючи складне.
Сформовані в свідомості учня поняття не залишаються незмінними. Вони вступають у різнобічні й широкі зв'язки. Чим більше зв'язків між поняттями, тим вищий рівень їх сформованості й узагальненості. Учительський досвід показує, що лише за цілеспрямованої роботи над змістом понять можливе глибоке запам'ятовування термінів. Так, учитель вводить нові біологічні терміни разом із розкриттям понять під час викладання матеріалу, бесіди або пояснення, демонстрування об'єктів природи або зображень, лабораторних робіт, практичних занять, екскурсій. Важливо, щоб одні й ті самі терміни використовувалися в різних навчальних ситуаціях: промовлялися вчителем, учнями, записувалися в процесі лабораторної роботи, а також безпосереднього спостереження натуральних об'єктів. Доцільні такі методи й прийоми термінологічної роботи: · замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх час · введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці · кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним зчиту · з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рід · з'ясування значення (семантики) терміна; використовується най · аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє вста
· порівняльний прийом (наприклад, під час вивчення будови збіль Термінологічна робота продовжується на етапі закріплення знань. Уточненню, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку й термінів, що їх позначають, сприяють такі прийоми: · пояснення (наприклад, на уроці «Запліднення та розвиток насіни · заповнення таблиць (табл. 6.2), складання схем (рис. 6.5);
Таблиця 6.2. Характеристика плодів Рис. 6.5 Приклад схеми • співвіднесення терміна й поняття (наприклад, ті назви, що стосуються будови насінини, підкреслити однією рискою, а її складу — шкірка, білок і т. д. — двома). Прийоми термінологічної роботи на етапі перевірки знань, умінь і навичок можуть бути найрізноманітнішими, але насамперед застосовуються ті, що й під час вивчення нового матеріалу та його закріплення: з'ясування семантики та етимології термінів; схематичне замальовування органів, їхніх частин, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням; вправи на впізнавання органів, їхніх частин на натуральних об'єктах та їх зображеннях; складання схем; заповнення таблиць; написання ботанічних диктантів і т. д. Для перевірки знань учнів використовуються дидактичні картки, в яких поєднуються кілька прийомів термінологічної роботи. Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правильна вимова термінів і т. п. До методичних умов, які підвищують ефективність формування в свідомості учнів біологічних понять, належать: реалізація міжпредметних зв'язків — успішне засвоєння провідних ідей курсу біології, ознайомлення з прийомами систематизації, розвиток діалектичного мислення та формування вміння аналізувати, синтезувати й робити узагальнювальні висновки; · реалізація внутрішньопредметних зв'язків, розширення знань по горизонталі й вертикалі та формування вмінь узагальнювати, працювати із засобами наочності, підручником; · використання опорних конспектів — актуалізація знань; · проведення експерименту — розвиток в учнів спостережливості, ознайомлення з методами дослідження в науці, визначенням цілей, описом технологій закладання дослідів, одержанням результатів, формулюванням висновків; · виконання пізнавальних завдань — розвиток в учнів мислення й формування вмінь застосовувати знання для пояснення процесів та явищ природи;
· використання пізнавальних (логічних) задач на застосування знань із попередніх розділів та інших дисциплін і формування вміння логічно міркувати; · засвоєння біологічної термінології — оволодіння мовою біологічної науки, збагачення власного словникового запасу, формування мовленнєвих умінь і навичок; · ігрове моделювання — розуміння й усвідомлення фундаменталь · використання імітаційних ігор — розвиток логічного мислення, формування вміння правильно здійснювати математичні розрахунки, будувати графіки й робити висновки; · проведення рольових ігор — виявлення індивідуальних можливостей і здібностей учнів, формування відповідального й свідомого ставлення до природи, вміння спілкуватися з нею, встановлення приязних взаємин між учнями; · використання теоретичних узагальнень — засвоєння інтелектуальних умінь творчої діяльності, оволодіння діалектикою як методом пізнання та збудження інтересу до навчання; · застосування комп'ютерів — підвищення ефективності навчання й самостійності учнів в опановуванні знаннями, розширення сфери практичного застосування здобутих знань, учасне виправлення допущених помилок та організація індивідуальної роботи учнів в умовах обмеженого навчального часу. Отже, педагогічними умовами формування біологічних понять є: проблемний підхід у навчанні; логічна послідовність викладання нового матеріалу; організація систематичного повторення й термінологічної роботи; реалізація міжпредметних зв'язків; використання завдань, спрямованих на вироблення певних умінь і навичок. Учитель, який володіє теорією розвитку понять, правильно добирає матеріал для уроку, виділяючи основні поняття, застосовує відповідні методи й методичні прийоми, ставить запитання, організовує повторення, ефективніше використовує наочні посібники. Це запорука міцності й усвідомленості знань учнів.
Похожие статьи вашей тематики
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 1302; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.17.27 (0.008 с.) |