![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Код вірні відповіді код вірні відповіді ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
А 3,1,2,5,4 Л 3,5 Б 1,3,5 М 5,3,2,4 Г 2, 4 Р 1, 5 Д 3 П так Е 2,4,5 Т ні К 1,3 Ф 1,4,5
До чинників зовнішнього середовища, які можуть діяти на організм і викликати ушкодження, відносять: 1 — Біологічні 2 — Фізичні 3 – Психоемоційні впливи 4 — Хімічні 5 — Лікарські засоби і газоподібні речовини 2. Під тілесними ушкодженнями розуміють: 1 — Небезпечні для життя ушкодження 2 — Порушення анатомічної цілісності 3 — Травму організму 4 — Порушення фізіологічної функції 5 — Безпечні для життя ушкодження 3. Всі травми можна класифікувати за такими ознаками: 1 — Характером 2 — Локалізацією 3 — Небезпекою для життя 4 — Наслідками 5 — Ушкоджуючою поверхнею предмета 4. При описуванні ран вказують розміри та: 1 — Локалізацію 2 — Форму і напрямок довгого її розміру 3 — Характер країв, кінців і стінок 4 — Стан навколишніх тканин 5 — Висоту розташування відносно довжини тіла (зросту) 5. При описуванні синяків вказують розміри та: 1 — Локалізацію 2 — Форму 3 — Колір 4 — Взаєморозташування ушкоджень 5 — Висоту розташування відносно довжини тіла 6. При описуванні садна вказують його розміри та: 1 — Локалізацію 2 — Форму 3 — Колір 4 — Розташування кірочки відносно навколишньої неушкодженої шкіри 5 — Висоту розташування відносно зросту 7. Тупі тверді предмети діють на тіло шляхом: 1 — Утворення дефекту тканини 2 — Здавлення 3 — Удару 4 — Розтягнення 5 — Тертя Тупі тверді предмети за формою ударяючої поверхні можна класифікувати на такі, що мають: 1 — Невизначену форму 2 — Заокруглену поверхню 3 – Поверхню з гранями 4 — Плоску обмежену поверхню 5 — Плоску необмежену поверхню До анатомічних ушкоджень, які виникають від дії тупих твердих предметів, відносять: 1 — Садна, синяки 2 — Струс головного мозку 3 — Забиті рани 4 — Шок від удару в рефлексогенну зону 5 — Розриви внутрішніх органів До функціональних ушкоджень, які виникають від дії тупих твердих предметів, відносять: 1 — Струс головного мозку 2 — Садно, синяк 3 — Переломи кісток 4 — Розриви внутрішніх органів 5 — Шок від удару в рефлексогенну зону Садна як ушкодження від дії тупих твердих предметів характеризуються: I — Ушкодженням поверхневих шарів шкіри
2 – Виникають від удару тупого твердого предмета 3 – Виникають від дії тупого твердого предмета під кутом 4 — Ушкодженням всіх шарів шкіри 5 — Ушкодженням епітеліальних шарів слизових оболонок Ознаками, що вказують на напрямок руху тупого твердого предмета, який спричинив утворення садна, є: 1 – Стан краю початку і закінчення садна 2 — Довгаста форма садна 3 — Гофрування епідермісу у бік руху предмета 4 — Локалізація садна 5 — Локалізація чужорідних включень 13. Судово-медичне значення садна полягає в можливості: 1 — Визначення силу удару 2 – Встановлення факту дії тупого твердого предмета 3 — Визначення давності травми 4 — Визначення напрямку руху предмета 5 — Вирішення питання про ступінь тяжкості ушкодження 14. Давність виникнення синяків можна визначити за: 1 — Температурою шкіри в синці 2 — Зміною форми синяка 3 — Забарвленням синяка 4 – Об’ємом крові, що вилилася 5 — Швидкістю поширення крові по підшкірній клітковині 15. Синяк послідовно змінює своє забарвлення в такому порядку: 1 — Коричневе 2 — Зеленкувате 3 — Синьо-фіолетове 4 — Жовтувате 5 — Пурпурно-синюшне 16. Судово-медичне значення синяків складається з: 1 — Можливості визначення сили удару 2 – Встановлення факту дії тупого твердого предмета 3 – Визначення легкого ступіня тяжкості тілесного ушкодження, що не призводить до короткочасного розладу здоров’я 4 — Уяви про можливий рід насильства 5 – Визначення давності спричинення синяка 17. Рани загоюються з формуванням: 1 — Кірочки 2 — Зсаднення 3 — Рубця 4 — Синяка 5 — Сліди загоєння не залишаються Забиті рани виникають у тому випадку, коли тупий твердий предмет діє на шкіру і обумовлює: 1 — Зміну форми шкіри 2 – Виникнення натискання 3 — Тертя 4 – Зміщення шкіри 5 — Перерозтягування 19. Забиті рани характеризуються такими ознаками як: 1 — Нерівні краї 2 — Наявність тканинних перетинок 3 — Зсаднення і розчавлення країв, наявність в них крововиливу 4 — Наявність волосяних містків 5 — Невелика та нетривала кровотеча Судово-медичне значення забитих ран полягає в наступному визначенні:
1 — Виду травматизму 2 — Факту дії тупого твердого предмета 3 — Сили дії предмета 4 — Форми травмуючої поверхні предмета 5 – Ступіня тяжкості ушкодження 21. Критеріями для діагностики давності ушкоджень шкіри являються: 1 – Наявність крововиливу 2 – Форма ушкодження 3 – Ознаки загоєння шкіри 4 – Локалізація ушкодження 5 – Гістологічні або біохімічні ознаки запального процесу Кістки ушкоджуються відповідно до закономірності: кістка більш Стійка на стиснення, ніж на розтягнення — так — ні Тріщини, що виникають при переломах плоских кісток від дії тупих твердих предметів: 1 — Дозволяють визначити послідовність ударів 2 — Дозволяють визначити силу удару 3 — Йдуть в напрямку, протилежному діючій силі 4 — Дозволяють визначити вид предмета 5 – Вказують на напрямок дії сили В якому порядку ушкоджуються кісткові пластинки ребер при прямому переломі: 1 – Спочатку ушкоджується внутрішня пластинка 2 – Спочатку ушкоджується зовнішня пластинка 3 — Одночасно ушкоджуються обидві кісткові пластинки ребра 4 – Потім ушкоджується внутрішня кісткова пластинка 5 – Потім ушкоджується зовнішня кісткова пластинка ребра
24. Травматизм як явище характеризується: 1 — Повторенням ушкоджень 2 — Недотриманням правил техніки безпеки 3 — Однотиповістю ушкоджень 4 — Важкими ушкодженнями тіла 5 — Схожими умовами діяльності людей З судово-медичної точки зору падіння може бути 1 — Падіння з висоти пряме 2 — Падіння з висоти до 2 м 3 — Падіння з висоти послідовне 4 — Падіння з висоти понад 5 м 5 — Падіння на площину 26. Для падіння на площину характерні такі ушкодження: 1 — Превалювання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми 2 – Збільшення контактних травм при збільшенні висоти падіння 3 – Наявність ознак доцільних дій при падінні 4 — Черепно-мозкова травма прискорення 5 – Наявність ознак загального струсу тіла При черепно-мозковій травмі протиударні ушкодження виникають при: 1 — Ударі тупим твердим предметом, наприклад, молотком 2 — Падінні з висоти 3 — Падінні на площину 4 — Послідовному падінні з висоти 5 — Вогнепальній травмі
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ЗАДАЧА 1. Під час судово-медичного дослідження трупа гр. Г., 49 років, виявлені такі ушкодження. На передній поверхні лівого стегна в середній його третині на висоті 72 см від стопи наявне садно неправильно-круглястої форми розмірами 5х7 см вкрите кірочкою, яка розташована вище неушкодженої шкіри з шелушінням по периферії садна. На правому коліні наявний круглястий синяк 4х3 см зеленкувато-жовтого кольору по периферії. Завдання. Визначити давність спричинення ушкоджень.
ЗАДАЧА 2. Під час судово-медичного дослідження трупа рг. К., 28 років, на голові, в тім’яній її ділянці зліва виявлено рану, яка має неправильно круглястої форми центральне ушкодження м’яких тканин голови розміром 1х0,5 см з розчавленими нерівними краями, що просякнуті кров’ю. По периферії цього ушкодження наявне зсаднення до 1,5 см в діаметрі темно-коричнюватого кольору. Від центрального ушкодження відходять 5 розривів шкіри довжиною від 2 до 4 см, з нерівними мілкозубчастими краями, в кінцях яких наявні тканинні перетинки. В глибіні рани промацується вдавлення кісток.
Завдання. Визначити вид рани та яким предметом вона була спричинена.
ЗАДАЧА 3. Під час судово-медичного дослідження трупа гр-на Н. в лівій лобно-тім’яній ділянці голови виявлена рана 4х4 см неправильної форми з нерівними, зсадненими краями, які просякнуті кров’ю і в кінцях мають тканинні перетини в глибині. Дном рани є оскольчастий перелом тім’яної кістки неправильної форми розмірами 3х2 см. Осколки внутрішньої пластинки зміщені на 0,7-0,5 см вглиб черепа, з ушкодженням твердої мозкової оболонки і речовини мозку, де спостерігається забій на ділянці 3х3 см з розчаленням кори і білої речовини на глибину до 1-2 см. Навколо вогнища забою дифузний субарахноїдальний крововилив шириною до 1-1,5 см. Завдання. Визначити, який механізм виникнення черепно-мозкової травми та її характер (компресійна, імпресійна, чи травма прискорення).
ЗАДАЧА 4. Під час судово-медичного дослідження трупа гр-на К. в потилично-тім’яній ділянці дещо ліворуч від середньої лінії виявлена рана неправильної форми з нерівними, просякнутими кров’ю та зсадненими краями і тканинними перетинками в глибині розмірами 3х2,5 см. В центральному відділі рани спостерігається відшарування м’яких тканин на ділянці 2х1,5 см. В цьому ж місці визначається перелом луски потиличної кістки, лінія якого йде паралельно внутрішньому гребеню на 1,5-2 см ліворуч від середньої лінії, розташований між потилично-тім’яним швом і краєм великого потиличного отвору. Під твердою мозковою оболонкою з обох сторін над лобними долями і частково тім’яною справа є гематома у вигляді рідкої крові об’ємом до 150 см кубічних. В ділянці полюса правої лобної долі з переходом на її основу, передні відділи верхньої, середньої і нижньої звивин мозку наявний забій 6х4 см з розміченням кори і підлеглої білої речовини на глибину до 1-1,5 см. Такий ж забій є в ділянці полюса лівої лобної долі 3х3 см і передніх відділів правої скроневої долі 4х3 см. На задньо-нижній поверхні лівої півкулі мозочка вогнища забою 3х2 см з розміченням його тканини на глибину до 0,5 см. Навколо вогнищ забоїв субарахноїдальні крововиливи. Завдання. Визначити, якого характеру ця черепно-мозкова травма: компресійна, імпресійна чи травма прискорення.
ЗАДАЧА 5. При судово-медичному розтині трупа гр. С., 56 років, виявлені переломи 4,5,6, та 7 ребер. Переломи розташовані на лівій стороні грудної клітки відповідно передній підмишечній лінії з масивними крововиливами в оточуючих тканинах. При детальному дослідженні цих переломів з’ясовано, що зовнішня кісткова пластинка кожного з ушкоджених ребер крупнозубчаста, край її нерівний з вищербленням кісткової тканини. Внутрішня кісткова пластина має мілкозубчастий та рівний край.
Завдання. Визначити, за яким механізмом виник перелом ребер.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 477; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.162.76 (0.033 с.) |