Розрахунково-аналітичне завдання.

В таблиці наведена динаміка статей платіжного балансу України за 2008-2010 рр.

 

Таблиця 1

 

Динаміка платіжного балансу України за 2008–2010 рр.

Статті платіжного балансу	2008 р., млн дол.	2009 р., млн. дол.	2010 р., млн. дол.
Експорт послуг
Капітальні трансферти Дебет Кредит
Портфельні інвестиції - активи	-12
Інші інвестиції – пасиви
Прямі інвестиції в Україну
Прямі інвестиції за кордоном
Експорт товарів
Оплата праці Дебет Кредит
Монетарне золото	-15	-15	-20
Портфельні інвестиції – пасиви	-1292	-1551
Імпорт товарів
Доходи від прямих інвестицій Дебет Кредит
Імпорт послуг
Інші інвестиції - активи

 

Продовження табл. 1

 

Сектор державного управління Дебет Кредит
СПЗ	-6	-11
Придбання/реалізація не фінансових активів Дебет Кредит
Доходи від портфельних інвестицій Кредит Дебет
Доходи від інших інвестицій Дебет Кредит
Валюта і депозити			-2921
Грошові перекази працюючих за кордоном Дебет Кредит
Цінні папери	-2478		-5572
Інші поточні трансферти Дебет Кредит

 

На основі наведених в таблиці даних виконати наступні завдання.

1. Структурувати наведені статті за розділами платіжного балансу відповідно до стандартної форми платіжного балансу країни.

2. Розрахувати: сальдо торговельного балансу; сальдо рахунку поточних операцій; сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку; фінансування; помилки та упущення.

3. Проаналізувати динаміку змін основних статей платіжного балансу за 2008-2010 рр. та зробити висновки щодо ефективності міжнародної економічної діяльності України.

 

МОДУЛЬ 2

СУЧАСНІ ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

ТЕМА 6. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. СВІТОВИЙ РИНОК ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

Ключові поняття.

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин між суб’єктами світового господарства, яка є специфічною формою обміну продуктами праці між продавцями і покупцями різних країн.

Міжнародна торгівля товарами – це сфера товарно-грошових відносин між виробниками різних країн з обміну товарами.

Міжнародна торгівля послугами – це специфічна форма світогосподарських зв’язків з обміну послугами між продавцями і покупцями різних країн.

Міжнародна торгівля об’єктами інтелектуальної власності – це специфічна форма світогосподарських зв’язків з обміну технологією між продавцями і покупцями різних країн.

Послуга – це товар особливого роду, який не має матеріально-речової форми, бо не створюється в процесі виробництва, та споживається з метою задоволення певних матеріальних та духовних потреб.

Експорт товарів – це вивіз за кордон товарів, проданих іноземним покупцям, призначених для продажу на іноземних ринках або для переробки в іншій країні.

Імпорт товарів – ввезення в країну закордонних товарів для реалізації на внутрішньому ринку або транзиту до третіх країн.

Генеральна (загальна) торгівля – прийнятий у міжнародній статистиці скупний зовнішньоторговельний обіг з урахуванням вартості транзитних товарів.

Реекспорт – це продаж та вивезення за кордон раніше ввезених товарів, які не піддавались обробці.

Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні.

Товарна структура міжнародної торгівлі – співвідношення окремих товарних груп у загальному об'ємі товарообігу, виражене у відсотках.

Географічна структура міжнародної торгівлі – це розподіл зовнішньоекономічних операцій між окремими країнами і їхніми групами, виділеними або за територіальною, або за організаційною ознакою.

Інституціональна структура міжнародної торгівлі – це розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну.

Політика вільної торгівлі – це політика мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропозиції.

Протекціонізм – це політика активного державного втручання у зовнішню торгівлю шляхом використання тарифних та нетарифних методів.

Мито – це податок, яким обкладається товар при перетині ним митної території країни.

Митна вартість товару – це ціна товару, яка формується в країні призначення на відкритому ринку в момент подачі митної декларації.

Квотування – це метод нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі шляхом обмеження її обсягів.

Ліцензування – це метод кількісного обмеження обсягів зовнішньої торгівлі товарами шляхом надання дозволів на її здійснення в певних межах.

“Добровільне обмеження експорту”(ДОЕ) – це квота, яка обмежує обсяг імпорту і вводиться експортером.

Експортні субсидії – це надання національним експортерам державних коштів для часткового компенсування витрат на виробництво продукції та підвищення рівня її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Експортне кредитування – це метод прихованого протекціонізму, який полягає у наданні державою пільгових або зв’язаних кредитів та страхуванні експортних ризиків з метою сприяння експорту.

Демпінг – це метод нетарифного регулювання, який передбачає встановлення експортних цін на продукцію на більш низькому рівні, ніж на внутрішньому ринку.

Додаткова інформація.

Переважна частка міжнародної торгівлі належить промислово розвиненим країнам – понад 70%, частка країн, що розвиваються, – 22–25%, країн з трансформаційною економікою – 4–8%.

У світовому експорті 76,5% складає продукція обробної промисловості, при чому 38,2% – обладнання та транспортні засоби. Продовольчі товари складають тільки 7,2%, сировина – 4,8% загального обсягу міжнародної торгівлі.

У 2010 р. дефіцит зовнішньоторговельного балансу України становив 9309,448 млн. дол. Експортна квота у 2010 році склала – 43,27%, імпортна квота – 51,1%. Основу товарної номенклатури вітчизняного експорту складає продукція чорної металургії, частка якої становить 33,7 % загального обсягу експортних операцій за 2010 р. Основу товарної номенклатури імпорту складає мінеральна сировина, частка якої у загальному обсязі імпорту у 2010 р. склала 34,8%.

Середньозважена ставка імпортного мита в Україні становить близько 11%, а пільгова – біля 5%. Номенклатура тарифних позицій складає 10 000 –12 000. 78% всіх митних ставок класифікуються як адвалерні, 18% – специфічні, 4% – комбіновані.

 

Ситуаційні завдання.

1. Як відомо, введення імпортного тарифу великою країною може вплинути на рівень світових цін та сприяти збільшенню власного добробуту. Що відбудеться з рівнем країни, якщо національні галузі виробництва, які конкурують з імпортом, почнуть активно використовувати дешеву іноземну робочу силу, доходи якої не включаються в національний дохід країни? Обґрунтувати відповідь.

 

2. Канада вводить “добровільне” обмеження експорту мотоциклів у США. Відомо, що в результаті цих обмежень обсяг імпорту у США скоротиться з 30 до 10 тис. мотоциклів, а ціна мотоциклів зросте на 300 дол. На підставі цих даних розрахувати втрати добробуту США від введення добровільного експортного обмеження за умови що, на імпорт мотоциклів встановлено специфічний митний тариф у розмірі 100 дол. Обґрунтувати доцільність використання такого нетарифного методу Канадою.

 

3. Країна виробляє трудомісткий одяг і яловичину, що вимагає інтенсивного використання землі. Припустимо, що значна частина трудових ресурсів переміщується у виробництво експортного товару, яким є одяг. Проаналізувати та обґрунтувати:

1) якщо це Молдова - невелика держава, як це вплине на співвідношення обсягів виробництва одягу і яловичини;

2) якщо Великобританія - велика держава, як такі зрушення вплинуть на мирову пропозицію одягу і яловичини;

3) як вплине зростання експорту одягу на умови торгівлі країни;

4) що відбудеться з цінами та умовами торгівлі, якщо кількість земельних ресурсів, що використовуються для виробництва яловичини, збільшиться?

 

4. У зв’язку зі вступом України до СОТ і прийняттям на себе низки зобов’язань, їй доведеться відмовитися від значної частини кількісних обмежень експорту та імпорту і використовувати переважно тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі. При цьому застосування митного регулювання буде здійснюватись в межах, які встановлено СОТ. Обґрунтувати доцільність та своєчасність такого кроку з боку України з урахуванням можливої загрози товарної експансії внутрішнього ринку України з боку західних компаній.